ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЕВИТСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Марочко В.І. ЛЕВИТСЬКИЙ Микола Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Levitsky_M_V (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕВИТСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ

ЛЕВИТСЬКИЙ Микола Васильович (25.03(07.04).1859– грудень 1936) – організатор кооперативного руху, публіцист. Н. в с. Хмільна (нині село Канівського р-ну Черкас. обл.) в родині священика. Невдовзі потому сім'я переїхала у Чигирин, а 1861 – у с. Федвар Олександрійського пов. на Херсонщині. Початкову освіту здобув у класах для дітей до 10 років при Єлизаветградському жіночому ін-ті. Навчання продовжив спершу в Златопільській прогімназії, а потім у г-зії м. Біла на Холмщині (1878 заснував там учнівську артіль). 1879 став студентом мед. ф-ту Моск. ун-ту і цього ж року був звільнений за участь у революційних гуртках. 1881–85 навч. на юрид. ф-ті Харків. ун-ту. Отримавши диплом, став статистиком Херсон. губернського земства, згодом – секретарем Олександрійського повітового земства, займався адвокатською діяльністю, друкувався в газ. "Елисаветградский вестник". Вважав, що передумовою благополуччя селян і ремісників може бути лише їхня організована самодіяльність, однією з форм якої є кооперативний рух. 30 вересня 1894 на прохання своїх односельців із с. Федвар заснував там хліборобську артіль (це була перша у Російській імперії артіль; наприкінці 1890-х рр. таких артілей на Херсонщині налічувалося 125, кожна з них об'єднувала від 15 до 20 госп-в). Допомагав організовувати ремісничі артілі також у містах, зокрема в Одесі, Миколаєві, Києві. 1899–1902 працював над розробкою закону про артілі в складі комісії при Мін-ві фінансів. Був делегатом кількох міжнар. конгресів з кооперації, які відбувалися у Франції (1896), Сербії (1898), Італії (1907), Швейцарії та Австрії (1909), Німеччині й Англії (1910). Л. назвали "артільним батьком", а сам він запропонував 30-го вересня кожного року відзначати День кооперації. Мав дружні стосунки з І.Карпенком-Карим, М.Заньковецькою, М.Аркасом, В.Доманицьким, Є.Чикаленком. На поч. 20 ст. займався створенням ремісничих артілей в Єлизаветграді (нині м. Кіровоград), Вінниці. Працював у багатьох періодичних виданнях ("Русские ведомости", "Вестник мелкого кредита", "Кооперативная жизнь", "Кооперативный вестник", "Муравейник", "Украинская жизнь"). Став співзасн. Т-ва допомоги артільній справі (Санкт-Петербург, 1905) та журналу цього т-ва "Артельное дело" (1906–20). Виступав на Всерос. кооперативних з'їздах.

1917 був членом Української Центральної Ради, займав посаду директора відділу Держ. майна в Міністерстві земельних справ УНР (1918), брав участь у заснуванні Українабанку, Дніпросоюзу, був постійним членом Ревізійної ради Кооперативних центральних рад. Обирався делегатом всеукр. кооп. з'їздів 1917–18, розробив символіку укр. кооперації. 1919–20 займався наук. роботою з вивчення історії кооперації. Серед біографічних матеріалів, що зберігаються в Ін-ті рукопису, є засвідчення про арешт Л. білогвардійцями. За рад. влади переймався створенням і діяльністю Кооп. музею, працював ректором Смілянського кооп. технікуму (1924), у складі делегації УСРР брав участь у роботі кооп. з'їзду в Стокгольмі (Швеція, 1927).

П. у м. Київ. Похований на Лук'янівському цвинтарі.

Рукописна спадщина Л. (у т. ч. його оповідання, вірші та думи, наук. матеріали тощо) зберігається в Ін-ті рукопису Нац. б-ки України ім. В.Вернадського.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Чужоземна допомога Україні. "Відродження", 1918, 3 серпня
  2. День і емблема кооперації та їх значення. "Українська кооперація", 1918, № 5–6.
Література:
  1. Пожарський П. Нариси з історії української кооперації. "Українська кооперація", 1918, № 4–6
  2. Микола Васильович Левитський "Сільський господар", 1918, № 7
  3. З життя кооператорів: Ювілей М.В. Левитського. "Сільський господар", 1918, № 8
  4. Витанович І. Історія українського кооперативного руху. Нью-Йорк, 1964
  5. Воронкова Т.І. Левитський Микола Васильович. В кн.: Особові архівні фонди Інституту рукопису. К., 2002
  6. Вовченко В.Б. Архівна спадщина і бібліотека Миколи Васильовича Левитського (1859–1936) як джерело з історії українського просвітницького руху кінця ХIX – 20-х років ХХ ст. "Бібліотечний вісник", 2007, № 1
  7. Вовченко В.Б. Архівна спадщина кооператора, державного і громадського діяча М.В. Левитського (1856–1936): історія, реконструкція, зміст: Автореферат дис. кандид. істор. наук. К., 2007.

Посилання:
  • АРКАС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧИКАЛЕНКО ЄВГЕН ХАРЛАМПОВИЧ
  • ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КАРПЕНКО-КАРИЙ
  • ХОЛМЩИНА
  • КІРОВОГРАД
  • КООПЕРАТИВНИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • КИЇВ
  • МИКОЛАЇВ
  • ОДЕСА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ, ЧАСОПИС
  • ВІННИЦЯ
  • ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА

  • Пов'язані терміни:
  • АРТІЛЬ
  • БОНДАРЕНКО ВАСИЛЬ АРХИПОВИЧ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КООПЕРАТИВНИЙ КОМІТЕТ ПРИ ІМПЕРАТОРСЬКОМУ ТОВАРИСТВІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПІВДНЯ РОСІЇ
  • КООПЕРАТИВНИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • СІЧ - ОРГАНІЗАЦІЯ ГАЛИЧИНИ
  • СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КООПЕРАЦІЯ
  • ЗЕМЛЕРОБСЬКІ АРТІЛІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)