ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЕЖЕ ЛУЇ-ПОЛЬ-МАРІЯ

  Бібліографічне посилання: Варварцев М.М. ЛЕЖЕ Луї-Поль-Марія [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lezhe_L_M (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕЖЕ ЛУЇ-ПОЛЬ-МАРІЯ

ЛЕЖЕ (LEGER) Луї-Поль-Марія (13.01.1843–30.04.1923) – франц. славіст, член Академії написів і красного письменства Франції (1880), чл.-кор. (1884), дійсний член (1890) Петерб. АН (з 1914 – Петрогр., з 1917 – Рос. АН). Н. в м. Тулуза (Франція). Отримав юрид. освіту в Парижі. Зацікавившися слов'янознавством, захистив у Сорбонні докторську дис. на тему: "Кирило і Мефодій", викладав в Ін-ті живих сх. мов (Париж). 1872 був у наук. відрядженні в Росії та Україні. У Києві встановив зв'язки з вченими-гуманітаріями Київ. ун-ту, вивчав церковноістор. старожитності, опублікувавши за результатами подорожі звіт у паризькому ж. "Revue de France" (1873, № 2); переклад – у газ. "Киевлянин" (1873, №№ 32, 33) під назвою "Через Росію, Київ, його монастирі і печери". Вдруге приїжджав до Києва 1874, а 1884 – до Одеси як доповідач на археол. з'їздах.

У працях "Сава, Дунай і Балкани" (Париж, 1884), "Слов'янський світ в ХIХ столітті", що є виданням вступної лекції до навч. курсу в Колеж де Франс (Париж, 1885), та ін. творах виступав на підтримку нац. розвитку і політ. незалежності слов'ян. народів у союзі з Румунією. Став одним із засновників наук. україністики в Зх. Європі. У "Revue critique d'histoire et de litterature" (Париж, 1873), "Rivista europea" (Флоренція, Італія, 1874–76) та ін. періодиках популяризував творчість Т.Шевченка (празьке видання "Кобзаря"), М.Драгоманова (його історико-літ. та фольклористичні розвідки), О.Федьковича (новели), П.Житецького ("Очерк звуковой истории малороссийского наречия"), О.Огоновського (укр. переклад "Слова о полку Ігоревім") тощо. Щодо історії "Слова" додержувався думки про появу цієї пам'ятки не раніше 14–15 ст. (його аргументи згодом підтримав А.Мазон)), 1884 Л. видав свою капітальну працю – переклад "Повісті временних літ", 1914 – розвідку "Микола Гоголь". 1904–06 читав у Колеж де Франс лекції з укр. літератури, резюме яких надрукував під назвою "Національний поет Малоросії Тарас Шевченко" (Париж, 1906). Праці Л. цінував І.Франко як джерело для студійних викладів з укр. етнографії.

П. у м. Париж.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Chants héroiques et chansons populaires des slaves de Bohéme. Paris, 1866
  2. Etudes slaves. Paris, 1875
  3. Histoire de l'Autriche-Hongrie. Paris, 1879
  4. Chronique dite de Nestor. Paris, 1884
  5. Le monde slave au XIX siècle. Paris, 1884
  6. Russes et Slaves. Etudes politiques et litteraires. Paris, 1890
  7. La mythologie slave. Paris, 1901 (пер. – "Славянская мифология", Воронеж, 1907)
  8. Nicolas Gogol. Paris, 1914.
Література:
  1. Модестов В.И. Французский панславист. В кн.: О Франции. СПб., 1889
  2. Борщак І. Україна в творчості Л. Леже. "Життя й революція", 1929, № 2
  3. Погребенник Ф.П. Леже. В кн.: Шевченківський словник. т. 1. К., 1972
  4. Франко I. План викладів історії літератури руської. Спеціальні курси. Мотиви: Зібрання творів, т. 41. К., 1984
  5. Дмитриева Н.Л. Леже Луи. В кн.: Энциклопедия "Слова о полку Игореве". СПб., 1995

Посилання:
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ФЕДЬКОВИЧ О.
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • МАЗОН (MAZON) АНДРЕ
  • ОДЕСА
  • ОГОНОВСЬКИЙ ОМЕЛЯН МИХАЙЛОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ГНАТОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)