ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛІНЕВИЧІ (ЛЕНЕВИЧІ)

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ЛІНЕВИЧІ (Леневичі) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Linevychi (останній перегляд: 15.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛІНЕВИЧІ (ЛЕНЕВИЧІ)

ЛІНЕВИЧІ (Леневичі) – козацько-старшинський (згодом – дворянський) рід. Походить від Карпа Ліневича (Леневича; р. н. невід. – п. 1735), волинського сотника Чернігівського полку (1718–34; Волинка – нині село Сосницького р-ну Черніг. обл.). Його нащадки посідали уряди бунчукових товаришів і військових товаришів. Один із представників роду – Петро Григорович (н. 1804 – п. після 1854) – був ред. "Чернігівських губернських відомостей" (1841–48), написав низку статей з історії Чернігівщини. Його син – Микола Петрович (1838–1908) – військ. діяч, генерал від інфантерії (1904), командуючий військами Приамурського військ. округу та генерал-губернатор Приамур'я (1903–04), під час російсько-японської війни 1904–1905 командував 1-ю Маньчжурською армією, 1905–06 був головнокомандувачем ЗС Рос. імперії на Далекому Сх. До цього роду належить також Микола Олександрович (1855–1909), генерал-лейтенант (1907), дир. 2-го Оренбурзького (1899–1902), а потім – Владикавказ. (1902–06) кадетських корпусів.

Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Черніг. губернії.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912.

Посилання:
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ПОЛК
  • РОСІЙСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1904–1905
  • СОТНИК
  • ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)