ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛИПОВАНИ

  Бібліографічне посилання: Таранець С.В. ЛИПОВАНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lipovani (останній перегляд: 25.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИПОВАНИ

ЛИПОВАНИ – назва однієї з субетнічних груп рос. старообрядців. Більша частина Л. мешкає в Пд. Бессарабії (нині Ізмаїльський та Кілійський р-ни Одеської області), а також на Буковині (м. Чернівці та Глибоцький р-н Чернівецької області), решта – у Добруджі(Румунія) і пд. районах Республіки Молдова.

Умовний кордон, який поділяє старовірське населення України на Л. і кацапів (назва ін. групи рос. старообрядців), пролягає через міста Білгород-Дністровський, Бендери, Кишинів (обидва міста в Молдові), Ясси (Румунія) та Хотин (це крайні точки, де проживають кацапи). У бік Румунії від цього кордону – землі, де живуть Л.

В історіографії немає єдиної думки щодо походження терміна "липовани". Деякі дослідники вважають, що він пов'язаний з назвою дерева – "липа", при цьому одні з них акцентують увагу на тому, що з липового лубу старообрядці плели лапті, на липових дошках писали ікони, з деревини липи виготовляли церк. начиння тощо, а другі – на тому, що перші втікачі старообрядців з Росії ховалися в липових гаях. Дехто виводить назву "липовани" від найстарішого в Румунії старовірського с. Липовень. На думку В.Липинської, найменування "липовани" народилося не в рос. середовищі старообрядців, а в їхньому румун. оточенні й походить від спотвореного румун. слова lipădát, що означає "залишений", "вигнаний". Так місц. населення могло називати старообрядців. За ще однією версією, слово "липовани" є трансформованою у 18 ст. в румун. мові назвою старообрядців "филипони" або "пилипони", що була поширена серед старообрядців Правобережної України (так на Правобережжі, а також у Литві та Білорусі називали старовірів, які були послідовниками Пилипа (рос. – Филиппа) Олонецького). 1989 термін "липовани" був офіційно закріплений за частиною рос. старообрядського населення Румунії.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Защук А. Материалы для военной географии и военной статистики России, собранные офицерами генерального штаба: Бессарабская область, ч. 2. СПб., 1863
  2. Субботин Н.И. История Белокриницкой иерархии, т. 1. М., 1874
  3. Кирилэ Ф. Старообрядчество, старообрядцы, староверы, липованы. В кн.: Культура русских-липован в национальном и международном контексте, вып. 4. Бухарест, 2001
  4. Липинська В.А. Липовани Астраханської області: еміграція та рееміграція. В кн.: Доля старообрядства в ХХ – на початку ХХI ст.: історія та сучасність: Збірник наукових праць та матеріалів, вип. 2. К., 2008.

Посилання:
  • БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ
  • БУКОВИНА
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДОБРУДЖА
  • ХОТИН, МІСТО ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • СТАРООБРЯДЦІ

  • Пов'язані терміни:
  • ПИЛИПОНИ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РУМУНІЗАЦІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)