ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА

  Бібліографічне посилання: Блануца А.В., Ващук Д.П. ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Litovska_metryka (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА

ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА (від лат. metrica – книга записів, інвентар) – 1) пам'ятка держ. діловодства Великого князівства Литовського (ВКЛ). Являє собою комплекс упорядкованих і об'єднаних у вигляді зшитків або книг різноманітних матеріалів з діловодства великокнязівської канцелярії ВКЛ 15–18 ст. Головним з-поміж цих матеріалів є копії документів, що видавалися від імені литов. великого князя, панівради ВКЛ і сейму та підлягали необмеженому в часі зберіганню. До книг Л.м. вносилися також ін. важливі для діловодства канцелярії матеріали, зокрема переклади ярликів крим. ханів (див. Ярлики ханські), реєстри з моск. дипломатичної документації, матеріали Лівонського ордену тощо. Документація велася латиною, старорус. та старопольс. мовами.

2) осн. складова частина великокнязівського, а пізніше – гол. держ. архіву ВКЛ. Виконувала юридично-регістраційні функції. До книг архіву записувалися (копіювалися) документи всіх суб'єктів права: верховної влади, держ. установ, привілейованих станів і груп, магістратів, міщан, церкви, етнореліг. громад та ін. На основі цих записів держ. канцелярія видавала на відповідні звернення юридично завірені виписи (копії з копій).

Першими назвами таких архівних книг були: "Метрыки", "Книги метрыки", "Метрика". Наприкінці 16 – на поч. 17 ст. для сукупного означення цих книг вживалася розширена офіц. назва – "Метрика Великого Княжества Литовского". Паралельно з цими назвами в місц. канцеляріях набула поширення також назва "Литовська метрика" (за аналогією з "Коронною метрикою" в Польщі). Від серед. 17 ст. саме ця остання назва закріпилася в архів. діловодстві Варшави; згодом вона ж стала осн. назвою цих книг і в петерб. та моск. архівах, а також у литов., рос., польс., білорус. та укр. історіографії 19–20 ст. Ця ж назва традиційно використовується й сучасними литвознавцями. Нею іменовано й деякі новітні архів. фонди (переважно в Росії), що включають матеріали держ. канцелярії ВКЛ. Білорус. історіографія активно використовує також термін "Метрика Великого князівства Литовського".

Л.м. містить матеріали, що дають змогу досліджувати зовн. та внутр. політику великокнязівського уряду, зміни у територіально-адм. устрої ВКЛ, еволюцію його законодавства та суд. системи, його зв'язки у політ., торг., культ. та ін. сферах із балт. та ін. європ. країнами. Серед документів Л.м. є посольські акти, інструкції, дипломатичне листування з крим. ханами, моск. царями, матеріали військ. та оборонного характеру, переписи війська ВКЛ, сеймова документація, обласні привілеї тощо. Левову частку становлять матеріали щодо шляхетського землеволодіння, держ. й церк. госп-ва, сусп. й екон. статусу великих землевласників, міщанства, селянства, питань торгівлі, митної системи. Л.м. містить осн. комплекс офіц. актів щодо меж держ. території ВКЛ та її істор. регіонів, територіально-адм. одиниць, а також етнічних громад, населених пунктів, генеалогії князів, панів, бояр та зем'ян, біографій політ. і держ. діячів ВКЛ. Книги Л.м. наповнені різноманітними матеріалами, що стосуються повсякденного життя, звичаїв і традицій різних прошарків населення, соціальних конфліктів. Вони дають змогу вивчати також соціально-екон. та етнокульт. розвиток земель, що перебували у складі ВКЛ, зокрема укр., литов., білорус. і деяких рос.

Л.м. є осн. і найбільш репрезентативним комплексом джерел серед. 15 – 3-ї чв. 16 ст. з історії пізньосередньовічної та ранньомодерної України загалом.

Історія Литовської метрики. Архів канцелярії ВКЛ – Л.м. – бере початок від 15 ст. Його систематичне та регулярне ведення стало важливою складовою урядування у ВКЛ в 2-й пол. 15 ст. До 16 ст. місцем зберігання фасцикулів (зшитків) та книг архіву, на думку сучасних дослідників, був Троцький замок (нині в смт Тракай, Литва), завідував тамтешнім архівом підскарбій. У серед. 16 ст. архів перевезли до Віленського замку.

Поряд із власне архів. актами Л.м. містить багато різноманітних оригінальних актів, серед них зовнішньополіт. договори, станові привілеї тощо. Усі ці оригінали документів, окрім загальноземських актів, у 1570-х рр. зберігалися в 12 саквах (спец. валізи), були позначені літерами та розмежовані по воєводствах (заг. кількість становила 674 одиниці, більшість із них з часом загинула). Книгами Л.м. завідував канцлер литовський, а з 1566 – і підканцлер. Після запровадження посади підскарбія Л.м. була поділена на велику та малу. Окремі книги перевозилися канцлером та службовими дяками за королем і вел. князем литов. під час воєн. походів, перебування монарха на вальних сеймах, під час його подорожей у Польщу чи теренами ВКЛ. Така практика активно підтримувалася шляхтою та ін. привілейованими станами, оскільки постійна наявність документації у розпорядженні короля і вел. князя литов. значно пришвидшувала вирішення різноманітних справ.

Постійне та інтенсивне використання книг Л.м., а також їх численні перевезення призвели до їх серйозного пошкодження в кінці 16 ст. Тому під кер-вом канцлера литов. Л.Сапєги упродовж 1594–1607 бл. 20 писарів здійснили переписування усіх старих книг Л.м. Водночас із копіюванням майже до кожного тому було складено подокументний реєстр. Після цього, згідно з постановою сейму 1607, було створено спец. комісію сенаторів ВКЛ, на яку покладалися обов'язки порівняння старих книг із переписаними та затвердження останніх. У переважній більшості робота сенаторської комісії, якою керував секретар великокнязівської канцелярії А.Дольський, була виконана до 1621. Зазначеною постановою також передбачалося відокремлення переписаних книг від старих. Для збереження нових книг у 20–30-х рр. 17 ст. були виділені кам'яниці віленських міщан, де розмістилися також канцелярії канцлера та підканцлера. Зокрема, одну частину великої Метрики розмістили в будинках Я.Ключати, які розташовувалися в рибному кінці ринку неподалік правосл. церкви Воскресіння Господнього. Другу – у помешканнях Г.Ланга на Скляній вулиці, а пізніше – і в будинках ін. міщан. Меншу Метрику зберігали в кам'яниці Р.Кальзановського. Старі ж книги залишились на зберіганні у Віленському замку і до сьогоднішнього дня не збереглися.

У ході Зборівської битви 1649 деякі книги були захоплені татарами і до канцелярії ВКЛ більше не повернулися. 1655, перед захопленням Вільно (нині м. Вільнюс) рос. військами, метрику для збереження відправили до Пруссії, однак чи то під час перевезення, чи під час зберігання частина матеріалів загинула. Крім цього, у ті роки, на думку дослідників, загинули всі оригінальні книги метрики. Зважаючи на об'єктивні обставини, пов'язані із воєн. діями на території ВКЛ, архів метрики був перевезений до Варшави. Згідно з сучасними дослідженнями, це відбулося ближче до серед. 18 ст.

Варшавський період метрики характеризується, гол. чин., систематизацією та упорядкуванням книг. Відповідно до постанови Постійної ради 1777, розпочалося переписування метрики лат. алфавітом. Всього було опрацьовано перших 66 книг та оформлено їх у 29 томів. 1786 всі книги метрики завдяки зусиллям канцлера ВКЛ О.Сапєги, підканцлера І.Хребтовича та писаря А.Нарушевича були по-новому переплетені, у кожну книгу вклеєно друкований титульний аркуш та складений метрикантом реєстр документів у лат. транскрипції. Рішенням польск. короля Станіслава-Августа Понятовського від 1786 передбачалося повне упорядкування книг за роками, і впродовж двох наступних років, завдяки діяльності метриканта Г.Качановського, усі книги сформовано за хронологічним принципом та перевезено на зберігання в палац Речі Посполитої.

На рубежі 1792–93 обговорювалося питання про перевезення книг метрики до Вільно, проте лише частину з них відправили до столиці ВКЛ, де вони зберігалися в єзуїтському кляшторі поблизу костьолу св. Казимира. Після придушення повстання 1794 та захоплення Варшави рос. військами ще частину метрики вивезли до Гродно (нині місто в Білорусі) і, таким чином, архів виявився поділеним на 3 частини між Варшавою, Вільно та Гродно. Після 2-го і 3-го поділів Речі Посполитої 1793 і 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) книги метрики перевезено до Санкт-Петербурга, де їх разом із ін. вивезеними документами зберігали при Імператорському кабінеті. Упродовж 1796–98 метрику впорядковувала комісія із представників Правительствуючого Сенату та Колегії закордонних справ. До останньої було передано, зокрема, 7 посольських книг, які стосувалися міжнародних відносин. Книги, що стосувалися внутр. відносин Польщі та ВКЛ, розподілили на 4 осн. частини: 1) Коронна метрика (переважно матеріали, які стосуються Польс. земель); 2) Литов. метрика; 3) Книги та акти Постійної ради; 4) друковані видання (переважно юрид. та законодавчого змісту). До особливої групи увійшли оригінальні акти та ін. документи, які не були частиною якихось книг. 1799 осн. книги Коронної метрики передано до Пруссії, окрім тих матеріалів, які стосувалися безпосередньо Підляшшя, Галичини та ВКЛ в цілому. Після Тільзітського миру 1807 ці документи передано до Заг. держ. архіву (нині – Гол. архів давніх актів у Варшаві).

Чергове впорядкування Л.м. відбулося 1835–37. Члени комісії мін-ва юстиції займалися перевіркою, переплетенням, перешнуруванням та описом книг. Усі книги було поділено на 12 розділів: 1) Книги записів; 2) Книги суд. справ; 3) Книги публічних справ; 4) Книги переписів; 5) Книги виписів; 6) Сигілат (Sigillaty, книги, до яких вносилися скорочені записи актів); 7) Книги Постійної ради та нового діловодства; 8) Інвентарі (описи книг метрики, регести – від лат. regestra – список, перелік; те саме – реєстр); 9) Нові книги (переплетені збірники оригінальних актів за різний період, вивезені з Варшави); 10) Стародавні акти; 11) Родоводи; 12) Межові карти. Книги Коронної метрики, які ще перебували у складі Л.м., потрапили із власною нумерацією до перших чотирьох груп. Відповідно до цієї класифікації метрикант (дослідник і видавець книг метрики) С.Пташицький 1887 опублікував новий інвентар Л.м. "Опис книг та актів Литовської метрики", в якому він, де це було можливо, відновив стару петерб. нумерацію книг. Усі книги, які описав С.Пташицький і які належали до різних петерб. зібрань, пов'язаних з канцелярією ВКЛ та Польщі, отримали офіц. назву – "Метрика приєднаних провінцій". Неофіційно ці книги називали "Литовською метрикою", і саме під цією назвою упродовж 1887–88 вони були перевезені в Моск. архів Мін-ва юстиції. Крім цього, до серед. 20 ст. до Польщі поступово передавалися ті книги, які різними комісіями визнавалися коронними. Після підписання Ризького мирного договору між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 до Краківського королів. архіву 1923 було вивезено оригінальні акти Л.м., більшість з яких стосувалася шляхти Білорусі та Литви. До Варшави вивезено ті матеріали, які пов'язувалися з діяльністю польської канцелярії. Документальні матеріали Л.м., що залишилися зберігатися в Москві, є одним із найбільших архів. зібрань з історії ВКЛ 15–18 ст.

1939 Л.м. взято на облік у Центр. держ. архіві стародавніх актів СРСР (нині – Рос. держ. архів давніх актів) та присвоєно їй порядковий № 389. У відповідності до зазначеної вище класифікації за розділами (розділи 5, 7–12, однак, були ліквідовані) кількісний стан цього зібрання є такий: 1) Книги записів (одиниці зберігання 1–220; 2-га пол. 15 – кін. 18 ст.); 2) Книги суд. справ (одиниці зберігання 221–522; 1506–1790 рр.); 3) Книги публічних справ (одиниці зберігання 523–558; 1528–1792 рр.); 4) Книги переписів (одиниці зберігання 559–583; 1542–1779 рр.); 6) Сигілат: регістри актів 1645–1648 рр., виданих за підканцлера К.Сапєги (одиниця зберігання – 584), та регестри актів 1650–1651 рр., які скріплені печаткою секретаря С.Курчі (одиниця зберігання – 585). Серед нових книг зберігся збірник сигілат меншої канцелярії за 1782–1786 рр. (одиниця зберігання – 586). Напередодні Другої світової війни у 389-й фонд з Архіву Мін-ва закордонних справ були передані книги під назвою "Посольська метрика ВКЛ з Московського архіву МЗС", які зберігаються під № 587–601. Окремо виділено розрізнені акти та фрагменти під №№ 602–662.

Чимало книг, пов'язаних із функціонуванням госп. канцелярії ВКЛ, зберігаються також у Гол. архіві давніх актів (м. Варшава) у фонді "Литовська метрика" (понад 400 одиниць зберігання). Вони розподілені за традиційними розділами: 1) Книги записів nr. IA26 (книга "литовська" подільська; 1541–1548 рр.), МК81 (книга коронна підляська; 1550–1552 рр.), IB33 (документи великої та малої канцелярії 1703–1794 рр.); 2) Книги суд. справ nr. IIA5 (1526–1535 рр.), ARS21 (1719 р.); 3) Книги публічних справ nr. IIIА28 (привілеї королеви Бони Сфорца Арагонської 1508–44 рр.), IIIB1–IIIB32 (1735–1734 рр.), IIIB33–IIIB41 (1773–1774 рр.), IIIB42 (листування у справах з Неаполітанським королівством і Барійським князівством 1539–47 рр.), IIIB43 (збірник актових формулярів для секретарів королів. канцелярії); 4) Книги переписів nr. IVB2, IVB6–IVB9, IVB12, IVB17, IVB19, IVB22, IVB24, IVB26, IVB28, IVB29, IVB31, IVB33–IVB38, IVB41, IVB48–IVB52, IVB57, IVB58, IVB65, IVB66 (1545–1791 рр.); 5) Книги виписів nr. V1–V7 (15 ст. – 1790 р.); 6) Сигілат; 7) Книги Постійної ради та новітнього діловодства VII1–VII4, VII6, VII7, VII11–VII137, VII139–201, додаткові книги з фонду Гол. архіву давніх актів у Варшаві nr. VII203–VII206 (1720–1794); 8) Інвентарі (книги реєстрів) nr. VIII1, VIII3, VIII5–VIII14, додаткові книги nr. VIII28, VIII37, VIII38 (1585 р. (імовірно), 1667–1808 рр.); 9) Нові книги nr. IX1–IX124, IX126–IX135, IX137, IX138, IX140–IX165, додаткова книга nr. IX166 (1549–1794 рр.); 10) Стародавні акти nr. 4575–4971 (1239–1792 рр.; зберігаються в розділі "Збірник пергаментних документів"); 11) Родоводи nr. 1–39, 43–53 (1623–1775 рр.; зберігаються у відділі "Генеалогічні таблиці"); 12) Межові карти nr. 496–500 (2-га пол. 18 ст.; зберігаються у відділі картографії). Крім цього, до початку II світ. війни в ін. фондах Гол. архіву давніх актів у Варшаві, архівах та музеях Польщі зберігалася ще 31 книга, які дослідники вважали належними до канцелярії ВКЛ. Проте нині відомі лише 16 таких книг у 13-ти комплексах; серед них – книга з Архіву Радзивіллів (Гол. архів давніх актів у Варшаві, nr. ARII69/10), документи якої охоплюють 1511–16 рр. (копія кінця 16 ст.) і 1516–18 рр. У Нац. музеї в Кракові (Бібліотека Чарторийських, сигнатура MS2329) зберігається одна із найдавніших книг Л.м., яка, на думку вчених, раніше могла належати князям Радзивіллам.

У Держ. істор. архіві Литви (м. Вільнюс) зосереджені 22 книги задвірного асесорського суду ВКЛ із протоколами та регестами 1765–94, які дослідники вважають службовими матеріалами Л.м. Крім цього, в особистих фондах архіву (напр. у фонді Масальських, nr. 1029, 1539–1773 рр.) зберігаються оригінальні документи, копії яких були занесені в книги Л.м. У Б-ці АН Литви є переписана наприкінці 16 – на поч. 17 ст. книга метрики з документами про розмежування ВКЛ та Польщі 1546 (сигнатура F16–119).

Чимало дотичних до Л.м. матеріалів зберігається в укр. та рос. архівах, однак вони ще недостатньо вивчені. Напр., у Рос. нац. б-ці (м. Санкт-Петербург) є одна із ранніх посольських книг метрики про відносини з Великим князівством Московським поч. 16 ст. (сигнатура – QIV70); у колекції П.Дубровського є фрагмент опису війська ВКЛ 16 ст., а також документи з особистих архівів князів Радзивіллів та князів Чарторийських.

У Бібліотеці національній України імені В.І.Вернадського зберігається книга великої канцелярії ВКЛ, складена 1736. Тут же, в зібраннях колиш. Щорсівської б-ки І.Хребтовича, є копії 18 ст. з реєстрів книг метрики № 3–10 (сигнатура I.5956).

Типи документів Литовської метрики. Осн. частину джерельного матеріалу Л.м. складає актова документація. Розроблено кілька класифікацій цих документів. Як правило, документи Л.м. поділяють на три великі групи. Першу, найбільшу, складають акти публічно-правового характеру. До них належать: 1) листи або грамоти, що видавалися від імені великого князя литов. чи представників центр. влади, в яких місц. адміністрації сповіщалося розпорядження або повідомлялося про те чи ін. пожалування третім особам (накази місц. урядникам із внутрішньополіт. і військ. питань; розпорядження місц. адміністрації з госп. і фінансових справ; "листи" про надання шляхті земельних володінь і селян; дозволи на організацію ярмарків і торгів, відкриття корчем; дозволи на безмитну торгівлю; "листи", які являли собою майнові (переважно земельні) операції між шляхтою; "листи" про взаємовідносини між світськими та духовними особами; "листи продажні", що становили акт купівлі-продажу нерухомого майна; 2) привілеї – ними фіксувалися пожалування магнатам, шляхті, представникам місц. королів. (великокнязівської) адміністрації на нерухоме майно, утримання мита, організацію ярмарків і торгів, безмитну торгівлю тощо. Від "листів" вони відрізняються тим, що не містять розпоряджень та наказів. До привілеїв дослідники відносять також земські уставні грамоти, які були офіц. законодавчими актами судово-адм., публічно-правового, приватноправового та соціально-екон. характеру й надавалися верховною владою ВКЛ областям/землям для законодавчого забезпечення внутр. відносин; 3) підтвердження – грамоти, в яких великий князь від свого імені підтверджував магнатам, шляхті, духовенству, купцям та міщанам попередні надання (напр., на володіння нерухомим майном, відбування повинностей тощо); 4) вольності – спец. документи, якими міські громади звільнялися від сплати мит і стягнення деяких податкових зборів на певний термін унаслідок різноманітних лих; 5) статути – загальнодерж. акти, до яких належать митні статути; 6) сеймові постанови – рішення, ухвалені на загальноземських чи обласних сеймах; 7) оренди – документи-угоди, які жалувалися великим князем на певних умовах особам на стягнення мит, торг. зборів, тримання корчем, використання млинів тощо; 8) лічби і квитації – рахунки, способи фіксації коштів, які надходили від митників; 9) відправи ("отправы") – реєстри надань грошима, продуктами, речами з державного скарбу князям, панам, зем'янам та служебникам, котрі, здебільшого, забезпечувались на місцях доходами з корчем, мит, ключів, суд. зборів тощо за асигновками (квитаціями) великого князя; 10) признання – офіційні фіксовані надання прав та повноважень; 11) визнання – посвідчення достовірності документа особою, від імені якої він складався; 12) дипломатичні акти – документи, що виникали як у сфері міжнар., так і внутрішньодерж. відносин (відмови ("отказы" – дипломатичні відповіді) великих князів литовських правителям ін. держав на їх посольства – ці відмови передавалися з самими послами, коли ті від'їздили додому).

В окрему підгрупу першої групи публічно-правових документів Л.м. дослідники виокремлюють суд. джерела. До них належать: 1) справа – документ, в якому зазначалася сутність суд. справи; 2) відстрочення справи ("отложение справы") – перенесення слухання суд. справи на ін. час; 3) оповідання ("оповедане") – запис скарги позивача або запис свідчень; 4) вирок/декрет/ухвала – рішення великого князя (або рішення, винесене від його імені), панів-ради, вищих суд. інстанцій у справі.

До другої группи документів дослідники зараховують матеріали приватно-правового характеру (духовні, дарчі, грамоти про продажі, приватні листи та контракти тощо).

Третю групу складають облікові документи. Основними вважаються ревізії, які належать до групи документальних джерел. За подібністю зовн. ознак, походженням, змістом і формою ці документи можуть бути зараховані одночасно до кількох видів джерел: описово-статистичних, реєстраційно-облікових, інформаційно-звітних, економіко-стат., економіко-геогр. Крім ревізій, до облікових документів належать люстрації, інвентарні описи (див. Інвентарі), податкові реєстри, реєстри доходів із королівщин.

Публікації та дослідження Литовської метрики. Деякі документи з Л.м. або їхні фрагменти почали друкувати наприкінці 18 ст. Узагальнюючий покажчик таких матеріалів відсутній. Окремі частини Л.м. або комплексні матеріали з Л.м. стали друкувати в 1830-х рр. Саме тоді І.Данилович, кн. М.Оболенський, М.Погодін та Д.Дубенський видали 3 посольські книги Л.м. ("Сборник князя Оболенского"; "Книга посольская Метрики Великого княжества Литовского", т. 1–2). У 2-й пол. 19 ст. побачили світ тематичні та хронологічні комплекси документів Л.м. Тематично-хронологічні збірники матеріалів опублікували І.Данилович ("Skarbiec dyplomatόw"), К.Пуласький ("Stosunki Polski z Tatarszczyzną od połowy XV w."), С.Бершадський ("Документы и регестры к истории литовских евреев"), Л.Зельверович ("Литовская метрика: Государственный отдел Великого княжества Литовского при Правительствующем Сенате"), А.Прохаска ("Materjały archiwalne wyjęte głόwnie z Metryki Litewskiej od 1348 do 1607 r."), Ф.Леонтович ("Акты Литовской метрики", "Грамоты Великих князей Литовских с 1390 по 1569 год" (разом з К.Козловським)), М.Довнар-Запольський ("Документы Московского архива Министерства юстиции", "Литовские упоминки татарским ордам", "Акты Литовско-Русского государства"), І.Малиновський ("Сборник материалов, относящихся к истории панов рады Великого княжества Литовского").

Протягом 1903–15 Археографічною комісією при Петербурзькій АН було опубліковано 4 фундаментальних томи в серії "Русская историческая библиотека", в які ввійшли матеріали з Л.м. – переважно найбільш ранні регести та книги записів, суд. справ і сеймових матеріалів 16 ст. Зокрема, до т. 27 "Русской исторической библиотеки" увійшли книги записів № 3 і 4, а також 2-га частина книги № 5; до т. 30 – підготовані І.Лаппо документи загальнодерж. значення та сеймові постанови; до т. 33 – підготовані С.-Л.Пташицьким переписи війська ВКЛ 1528, 1565, 1567.

Матеріали книги записів № 16 (акти Вітебського і Полоцького гродських судів 30-х рр. 16 ст.) вийшли в 2-му томі "Беларускага архіва".

Новий етап видання книг Л.м. 16–17 ст. почався у 80–90-х рр. 20 ст. з утворенням Міжнар. редакційної комісії з видання Л.м. за участю провідних джерелознавців-метрикантів Литви, Польщі, Білорусі та Росії, пізніше до цього проекту підключилися й укр. фахівці. Литов., польс. та білорус. метриканти до 2008 видали більше 30 книг Л.м. В Україні та Росії вийшло по одній книзі.

Дослідницькими й видавничими центрами Л.м. стали: Ін-т історії Литви, Вільнюський університет, Ін-т історії Польс. АН, Інститут історії НАН Білорусі, Нац. істор. архів Білорусі, Інститут української археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України, Острозький відділ Ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України, а також Інститут історії України НАН України.

Дослідження Л.м. велися паралельно з її виданням. При цьому опубліковані документи Л.м. одразу ж залучалися до джерельної бази досліджень з історії Литви, Білорусі, України та ін. земель, що входили до складу ВКЛ, та власне самого ВКЛ. Проте осн. увага під час таких досліджень зверталася на виявлення та використання метричного матеріалу для дослідження відповідних тем, а джерелознавчий аналіз самих книг Л.м. залишався, загалом, поза увагою. Першим до джерелознавчого аналізу книг Л.м. звернувся С.-Л.Пташицький, він дослідив історію Л.м., охарактеризував її 12 відділів, а також зробив суцільну нумерацію всіх книг.

Наступним кроком у вивченні Л.м. стали насамперед праці М.Бережкова. 1946 він опублікував докторську дис. на тему: "Литовская метрика как исторический источник, ч. 1: Первоначальный состав книг Литовской метрики до 1522 г." У ній відновлено початковий склад найбільш ранніх 32 книг Л.м. за 1440–1523 рр., а також доведено, що книги-копії, переписані наприкінці 16 – на поч. 17 ст., частково відрізняються від оригіналів, містять прогалини, вставки та помилки. Продовження цієї праці (її 2-га та 3-тя частини – "О первоначальном составе книг Литовской метрики 1523–1569 гг." та "Государственная канцелярия Великого княжества Литовского до Люблинской унии") так і не було до кінця реалізованим. Дослідження, здійснене на основі інвентарю С.-Л.Пташицького, про практичне використання Л.м. спільно провели й опублікували гарвардська вчена П.-К.Грімстед і польс. архівістка І.Сулковська-Курасьова. В ньому особлива увага приділена матеріалам Л.м. і, частково, Коронної метрики, що зберігаються у Варшаві, Кракові та Вільнюсі, а також т. зв. Руської (Волин.) і Підляської серій. До книги включена також праця С.-Л.Пташицького з новою нумерацією книг Л.м., що зберігаються в Рос. держ. архіві давніх актів, і з позначенням шифрів справ, переданих до Польщі. Праці з розробки методичних рекомендацій щодо опису та видання Л.м. опублікували рос. вчені А.Хорошкевич і С.Каштанов.

Вузькі дослідження з проблем історії Л.м. публікуються в спец. виданнях, присвячених Л.м. – це: "Новости Литовской метрики, Вильнюс" та "METRICIANA: Даследаванні і матэрыялы Метрикі Вялікага Княства Літоўскага, Мінск", – а також в ін. спеціалізованих істор. журналах і збірниках наук. праць.

Дж.: Dogiel M. Limites Regni Poloniae et Magni Ducatus Litvaniae ex originalibus et exemplis authenticis descripti. Vilnae, 1758; Сборник Муханова. М., 1836 (2-ге вид. – СПб., 1866); Сборник князя Оболенского, № 1: Книга посольская Великого княжества Литовского 1506 г. М., 1838; Zbiόr praw litewskich od roku 1389 do roku 1529 tudzież rozprawy sejmowe o tychże prawach od roku 1544 do roku 1563. Poznań, 1841; Kнига посольская Метрики Великого княжества Литовского, содержащая в себе дипломатические отношения Литвы в государствование короля Сигизмунда-Августа (с 1545 по 1572 г.). М., 1843; Книга посольская Метрики Великого княжества Литовского, содержащая в себе дипломатические отношения Литвы в государствование короля Стефана Батория (с 1573 по 1580 г.). М., 1843; Акты, относящиеся к истории Западной России, т. 1–5. СПб., 1846–53; Skarbiec dyplomatόw, t. 1–2. Wilno, 1860–62; Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год. К., 1868; Stosunki Polski z Tatarszczyzną od połowy XV w., t. 1: Stosunki z Mendli-Girejem chanem tatarόw perekopskich (1469–1515): Akta i listy. Krakόw–Warszawa, 1881; Русско-еврейский архив: Документы и материалы для истории евреев в России, т. 1–3. СПб., 1882–1903; Литовская метрика. Государственный отдел Великого княжества Литовского при Правительствующем Сенате: Грамоты и регесты из собрания "древних актов", писаных на пергаменте на литовско-русском, латинском, нижнегерманском, старочешском и польском языках, т. 1: Акты литовские 1487–1589. СПб., 1883; Materjały archiwalne wyjęte głόwnie z Metryki Litewskiej od 1348 do 1607 r. Lwόw, 1890; Sapiehowie: Materiały historyczno-genealogiczne i majątkowe, t. 1–3. Petersburg, 1890–94; Акты Литовской метрики, т. 1, вып. 1: 1413–1498. Варшава, 1896; т. 1, вып. 2: 1499–1507. Варшава, 1897; Документы Московского архива Министерства юстиции, т. 1. М., 1897; Акты Литовско-Русского государства, вып. 1: (1390–1529). М., 1900; Малиновский И.А. Сборник материалов, относящихся к истории панов рады Великого княжества Литовского. Томск, 1901; Литовская метрика, отд. 1, ч. 2: Книги судных дел, т. 1. СПб., 1903; т. 27: Литовская метрика, отд. 1, ч. 1: Книги записей, т. 1. СПб., 1910; Литовская метрика, отд. 1–2, ч. 3: Книги публичных дел, т. 1. Юрьев, 1914; Литовская метрика, отд. 1, ч. 3: Книги публичных дел, т. 1: Переписи войска литовского. Пг., 1915; Описание документов и бумаг, хранящихся в Московском архиве Министерства юстиции, кн. 21: Книги Литовской метрики. М., 1915; Беларускі архіў, т. 2: (XV–XVI ст.). Мінск, 1928; т. 3: (XV–XVIII ст.). Мінск, 1930; Социально-политическая борьба народных масс в Белоруссии: конец XIV в. – 1648 г.: Сборник документов и материалов, т. 1. Минск, 1988; Metryka Litewska: Księga Sigillat 1709–1719. Warszawa, 1987; Metryka Litewska: Rejestry podymnego Wielkiego księstwa Litewskiego. Wojewόdztwo wileńskie 1690 r. Warszawa, 1989; Metryka Litewska: Rejestry podymnego Wielkiego księstwa Litewskiego. Wojewόdztwo brzeskie litewskie 1667–1690 r. Warszawa, 2000; Metryka Litewska: Rejestry podymnego Wielkiego księstwa Litewskiego. Wojewόdztwo trockie 1690 r. Warszawa, 2000; Metryka Litewska: Księga wpisόw Nr. 131. Warszawa, 2001; Metryka Litewska. Rejestry podymnego Wielkiego księstwa Litewskiego. Wojewόdztwo nowogrόdzkie 1690 r. Warszawa, 2002; Памятники истории Восточной Европы: Источники XV–XVII вв., т. 2: "Выписка из посольских книг" о сношениях Российского государства с Польско-Литовским за 1547–1572 г. М.–Варшава, 1997; Пам'ятки історії Східної Європи: Джерела XV–XVII ст., т. 5: Руська (Волинська) метрика: Книга за 1652–1673 рр. Острог–Варшава–М., 1999; Lietuvos Metrika, knyga nr. 1 (1380–1584): Užrašymų knyga 1. Vilnius, 1998; Lietuvos Metrika, knyga nr. 3 (1440–1498): Užrašymų knyga 3. Vilnius, 1998; Lietuvos Metrika, knyga nr. 4 (1479–1491): Užrašymų knyga 4. Vilnius, 2004; Lietuvos Metrika, knyga nr. 5 (1427–1506): Užrašymų knyga 5. Vilnius, 1993; Lietuvos Metrika, knyga nr. 6 (1494–1506): Užrašymų knyga 6. Vilnius, 2007; Lietuvos Metrika, knyga nr. 8 (1499–1514): Užrašymų knyga 8. Vilnius, 1995; Lietuvos Metrika, knyga nr. 9 (1511–1518): Užrašymų knyga 9. Vilnius, 2003; Lietuvos Metrika, knyga nr. 10 (1440–1523): Užrašymų knyga 10. Vilnius, 1997; Lietuvos Metrika, knyga nr. 11 (1518–1523): Užrašymų knyga 11. Vilnius, 1997; Lietuvos Metrika, knyga nr. 12 (1522–1529): Užrašymų knyga 12. Vilnius, 2001; Lietuvos Metrika, knyga nr. 15 (1528–1538): Užrašymų knyga 15. Vilnius, 2002; Lietuvos Metrika, knyga nr. 25 (1387–1546): Užrašymų knyga 25. Vilnius, 1998; Метрыка Вялікага княства Літоўскага: Кніга 28 (1522–1552 гг.): Кніга запісаў 28. Мінск, 2000; Метрыка Вялікага княства Літоўскага: Кніга 44. Кніга запісаў 44 (1559–1566 гг.). Мінск, 2001; Метрыка Вялікага княства Літоўскага: Кніга 43 (1523–1560 гг.): Кніга запісаў 43 (копія канца XVI ст.). Мінск, 2003; Lietuvos Metrika, knyga nr. 51 (1566–1574): Užrašymų knyga 51. Vilnius, 2000; Lietuvos Metrika, knyga nr. 52 (1569–1570): Užrašymų knyga 52. Vilnius, 2004; Lietuvos Metrika, knyga nr. 224 (1522–1530): 4-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 1997; Lietuvos Metrika, knyga nr. 225 (1528–1547): 6-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 1995; Lietuvos Metrika, knyga nr. 227 (1533–1535): 8-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 1999; Lietuvos Metrika, knyga nr. 229 (1540–1541): 10-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 2003; Lietuvos Metrika, knyga nr. 230 (1542): 11-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 2001; Lietuvos Metrika, knyga nr. 231 (1540–1543): 12-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 2007; Перапіс войска Вялікага Княства Літоўскага 1528 года. В кн.: Метрика Вялікага Княства Літоўскага. Кніга 523. Кніга публічних спраў 1. Мінск, 2003; Lietuvos Metrika, knyga nr. 523 (1528 m.): Viešųjų reikalų knyga 1. Vilnius, 2006; Lietuvos Metrika, knyga nr. 564 (1553–1567): Viešųjų reikalų knyga 7. Vilnius, 1996; Lietuvos Metrika, knyga nr. 530 (1566–1572): Viešųjų reikalų knyga 8. Vilnius, 1999; Lietuvos Metrika, knyga nr. 531 (1567–1569): Viešųjų reikalų knyga 9. Vilnius, 2001; Lietuvos Metrika, knyga nr. 532 (1569–1571): Viešųjų reikalų knyga 10. Vilnius, 2001; Lietuvos Metrika, knyga nr. 556 (1791–1792): Viešųjų reikalų knyga 35. Vilnius, 2005; Метрыка Вялікага Княства Літоўскага: Кніга № 560 (1542 г.): Кніга перапісаў № 3 (Копія канца XVI ст.). Мінск, 2007; Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року. К., 2005; Lietuvos Metrika, knyga nr. 594 (1585–1600). Vilnius, 2005; Блануца А. Документація Литовської метрики про шляхетські наїзди на українських землях Великого князівства Литовського в 20-х рр. XVI ст. (за матеріалами книги записів № 14). В кн.: Український історичний збірник, вип. 10. К., 2007; Блануца А. Надання та підтвердження Олександра Ягеллончика на українські землі Великого князівства Литовського. В кн.: Terra cossacorum: студії з давньої і нової історії України: Науковий збірник на пошану доктора історичних наук, професора Валерія Степанкова. К., 2007; Князі Масальські: документи і матеріали XVI ст., вип. 1. К., 2007; Ващук Д. Документи з історії міста Луцька та Луцького повіту початку XVI ст. В кн.: Український історичний збірник, вип. 10. К., 2007; Ващук Д. Документи до історії князівської родини Сангушків на Волині середини XVI ст. В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.), вип.7. К., 2007; Lietuvos Metrika, knyga nr. 14 (1524–1529): Užrašymų knyga 14. Vilnius, 2008; Метрыка Вялікага княства Літоўскага.: Кніга 560 (1542 год): Кніга перапісаў № 3 (копія канца XVI ст.). Мінск, 2007; Метрыка Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 30 (1480–1546 гг.): Кніга запісаў 30 (копія канца XVI ст.). Мінск, 2008; Метрыка Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 70 (1582–1585 гг.): Кніга запісаў 70 (копія канца XVI ст.). Мінск, 2008; Судебная книга витебского воеводы, господарского маршалка, волковыского и оболецкого державцы М.В. Клочко. 1533–1540. М., 2008.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Ptaszycki S. Summarius i inwentarz Metryki Litewskiej. "Archeion" (Warszawa), 1930, [t.] 8
  2. Jakubowski J. Archiwum państwowe W.X. Litewskiego i jego losy. Там само, 1931, [t.] 9
  3. Даўгяла З. Літоўская мэтрыка і яе каштоўнасць для вывучэньня мінуўшчыны Беларусі. Рыга, 1933 (передрук: "Спадчына", 1997, № 4)
  4. Дорошенко В. Акты Литовской метрики как источники по истории Латвии. "Известия АН Латвийской ССР", 1957, № 12
  5. Його ж. Estonica в актах Литовской метрики. "Известия АН Эстонской ССР: Серия общественных наук", 1958, № 4
  6. Хорошкевич А.Л. Литовская метрика как источник по истории Прибалтики и некоторые особенности методики ее изучения. В кн.: Тезисы докладов и сообщений конференции по источниковедческим проблемам истории народов Прибалтики. Рига. 1968
  7. Хорошкевич А.Л. К истории издания и изучения Литовской Метрики. В кн.: Acta Baltico-Slavica, [t.] 8. Białystok, 1973
  8. Sulkowska-Kurasiowa I. Metryka Litewska – charakterystyka i dzieje. "Archeion" (Warszawa), 1977, [t.] 65
  9. Sulkowska-Kurasiowa I. Nieznane egzemplarze ksiag Metryki Litewskiej z lat 1440–1518. "Kwartalnik historyczny", 1983, № 1
  10. Ковальский Н.П. Источники по истории Украины XVI – первой половины XVII в. в Литовской метрике и фондах приказов ЦГАДА. Днепропетровск, 1979
  11. Його ж. Источники по социально-экономической истории Украины XVI – первой половины XVII века: Структура источниковой базы. Днепропетровск, 1982
  12. Rachuba A. Księgi Sigillat Metryki Litewskiej. "Przegląd historyczny", 1981, z. 1
  13. Абросимова С.В. Книги переписей Литовской метрики середины XVI в. как источник по истории городов Украины. В кн.: Историографические и источниковедческие проблемы отечественной истории. Днепропетровск, 1985
  14. Менжинский В.С. Книга записей Литовской метрики № 13 как источник по истории землевладения в Белоруссии в первой половине XVI в. В кн.: Исследования по источниковедению истории СССР, XIII–XVIII вв. М., 1986
  15. Його ж. Копийная книга записей метрики Великого княжества Литовского № 25 и история белорусского землевладения первой половины XVI века. В кн.: Исследования по истории Литовской метрики: Сборник научных трудов Академии наук СССР, т. 2. М., 1989
  16. Менжинский В.С. Структура феодального землевладения в Великом княжестве Литовском (по материалам Переписи войска 1528 г.). "История СССР", 1987, № 3
  17. Grimsted P.K. Układ i zawartość Metryki Litewskiej. "Archeion" (Warszawa–Łόdź), 1986, [t.] 80
  18. Grimsted P.K. What is and what was the Lithuanian Metryca? The contents, history and organization of the chancery archives of the Grand Duchy of Lithuania. "Harvard Ukrainian Studies", 1982, № 3
  19. Методологические рекомендации по использованию документов Литовской метрики XVI в. в курсе источниковедения отечественной истории. Днепропетровск, 1987
  20. Боряк Г.В. Проблеми видання Литовської і Волинської метрик. В кн.: Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку. К., 1988
  21. Литовская метрика: Тезисы докладов межреспубликанской научной конференции, апрель 1988 г. Вильнюс, 1988
  22. Исследования по истории Литовской метрики: Сборник научных трудов, [ч.] 1–2. М., 1989
  23. Banionis E. Lietuvos Metrikos knygos: sąvoka, terminas, definicija. В кн.: Lietuvos istorijos metraštis, 1988 m. Vilnius, 1989
  24. Шохин Л.И. Из истории описания и издания документов Литовской метрики в Московском архиве Министерства юстиции в конце XIX в. В кн.: Исследования по археографии и источниковедению отечественной истории XVI–XX вв. Днепропетровск, 1990
  25. Литовская метрика: Исследование 1988 г.: Сборник статей. Вильнюс, 1992
  26. Pietkiewicz K. Metryka Litewska – księga wpisόw za lata 1516–1518. В кн.: Lituano-Slavika Posnaniensia, [t.] 6. Poznań, 1995
  27. Новости Литовской метрики, № 1–8. Вильнюс, 1997–2006
  28. Lietuvos Metrika. 1991–1996 metų tyrinėjimai. Vilnius, 1998
  29. METRICIANA: Даследаванні і матэрыялы Метрикі Вялікага княства Літоўскага, т. 1–4. Мінск, 2001–07
  30. Блануца А.В., Ващук Д.П. Інститут "старини" й "новини" в правових та економічних джерелах Великого князівства Литовського (друга половина XV–XVI ст.). "УІЖ", 2006, № 2
  31. Ващук Д. Правовое регулирование экономических отношений на Волыни во второй половине XV – первой трети XVI в. (по материалам Литовской метрики). В кн.: Литовская метрика и Литовский статут как источниковедческая база для славистики и балтистики: Тезисы докладов. М., 2006
  32. Його ж. Привілейовані верстви суспільства Великого князівства Литовського за правовими джерелами XV – першої половини XVI ст. (на прикладі Київської землі). В кн.: Еліти і цивілізаційні процеси формування націй, т. 1. К., 2006
  33. Блануца А. Земельные пожалования Казимира Ягеллончика на украинские земли Великого княжества Литовского: попытка реконструкции по источникам Литовской метрики. В кн.: Україна і Велике князівство Литовське в XIV–XVIII ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини у загальноєвропейському вимірі: Тези доповідей. К., 2007
  34. Його ж. Нова книга Метрики Великого князівства Литовського: Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Книга 46. 1562–1565. Книга запісаў 46 (копія канца XVI ст.). / Падрыхтаваў В.С. Мянжынскі. – Мінск, 2006. В кн.: Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки, т. 17. Кам'янець-Подільський, 2007
  35. Його ж. Шляхетські наїзди у Великому князівстві Литовському за матеріалами Литовської метрики першої третини XVI ст. В кн.: Література та культура Полісся, вип. 36. Ніжин, 2007
  36. Блануца А.В., Ващук Д.П. Князівський рід Масальських за матеріалами Литовської метрики (середина XV – перша половина XVI ст.). "УІЖ", 2007, № 4
  37. Жеребцова Л. Литовская метрика как источник изучения таможенной системы Великого княжества Литовского. В кн.: METRICIANA: Даследаванні і матэрыялы Метрикі Вялікага княства Літоўскага, т. 4. Мінск, 2007
  38. Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystés istorijos šaltiniai: Faktas. Kontekstas. Interpretacija. Vilnius, 2007.

Посилання:
  • АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ПРИ ПЕТЕРБУРЗЬКІЙ АН
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • БОЯРИ
  • ДАНИЛОВИЧ ІГНАТІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКИЙ МИТРОФАН ВІКТОРОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ГАЛИЧИНА
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНВЕНТАРІ
  • КАНЦЛЕР ЛИТОВСЬКИЙ
  • ХАН
  • КЛЮЧ, ЯК КАТЕГОРІЯ КОРОЛІВСЬКИХ ДОБР І СИМВОЛ ПОСАДИ
  • КНЯЗЬ
  • КОРОЛІВЩИНИ
  • ЛАППО ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ЛЕОНТОВИЧ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ЛІВОНСЬКИЙ ОРДЕН
  • ЛЮСТРАЦІЯ
  • МАГІСТРАТ
  • МАГНАТИ
  • МАЛИНОВСЬКИЙ ІОАННИКІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МІЩАНИ
  • МОСКВА
  • МИТО
  • ПАНИ
  • ПАНИ-РАДА
  • ПІДКАНЦЛЕР КОРОННИЙ
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПІДСКАРБІЙ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОГОДІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ПРОХАСКА АНТОНІЙ
  • ПТАШИЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЛЮДВІК
  • ПУЛАСЬКИЙ КАЗІМЄЖ-ФЕРДИНАНД
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕЛЯНСТВО
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • СТАНИ, УСТАЛЕНІ СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ В СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ТА РАННЬОМОДЕРНИХ СУСП-ВАХ
  • ТОРГИ
  • ЦАР
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВАРШАВА
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ВОЄВОДСТВО
  • ЯРЛИКИ ХАНСЬКІ НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ КІНЦЯ 14 – СЕРЕДИНИ 16 СТ.
  • ЯРМАРОК
  • ЗБОРІВСЬКА БИТВА 1649
  • ЗЕМСЬКІ УСТАВНІ ГРАМОТИ
  • ЗЕМ'ЯНИ, ЯК ПОНЯТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АКТЫ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • АРХІВИ В УКРАЇНІ
  • АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • ЯСИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИКИТОВИЧ
  • КАНЦЛЕР ЛИТОВСЬКИЙ
  • КОМІРНИКИ, КОМОРНИКИ
  • КОВАЛЬСЬКИЙ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ЛЕОНТОВИЧ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ЛОГАНОВСЬКИЙ МЕЧИСЛАВ АНТОНОВИЧ
  • ЛОКАЦІЯ
  • ЛЮБАВСЬКИЙ МАТВІЙ КУЗЬМИЧ
  • ЛЮБЕШІВ
  • МЕТРИКА ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО
  • МИРОПІЛЬ
  • ПТАШИЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЛЮДВІК
  • ПИСАР, ПИСАРІ РУСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
  • РУССКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ БИБИЛИОТЕКА
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ЯРЛИКИ ХАНСЬКІ НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ КІНЦЯ 14 – СЕРЕДИНИ 16 СТ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)