Бібліографічне посилання: Смолій В.А. ЛИТВИН Володимир Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Litvin_V_M (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИТВИН Володимир Михайлович (н. 28.04.1956) – історик, держ. і політ. діяч, фахівець з новітньої історії України, історії міжнар. відносин, конституційного права. Д-р істор. н. (1995), професор (1996). Засл. діяч н. і т. України (1998). Дійсний член Академії правових наук України (2000) та Національної академії наук України (2003). Герой України (2004). Н. в с. Слобода-Романівська Новоград-Волинського р-ну Житомир. обл. в сел. родині. Закінчив із відзнакою істор. ф-т Київ. ун-ту (1978). 1978–86 – викладач, старший викладач, доцент істор. ф-ту Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). 1984 захистив канд. дисертацію. 1986–89 – нач. управління Мін-ва вищої і середньої спец. освіти УРСР. 1989–91 – лектор, консультант, пом. секретаря ЦК КПУ. 1991–94 – доцент істор. ф-ту, докторант Київ. ун-ту. Від серпня 1994 – пом. Президента України, з листопада 1994 – заст. глави Адміністрації Президента України. 1995 – в Інституті історії України НАН України – захистив докторську дис. на тему: "Політична арена України: дійові особи та виконавці (суспільно-політичний розвиток України у першій половині 90-х років)". Професор кафедри новітньої історії Київ. ун-ту (1996). Від вересня 1996 до листопада 1999 – 1-й пом., кер. групи помічників, радників, наук. консультантів і референтів Президента України. Від 1997 – чл.-кор. НАН України по від-ню історії, філософії та права, від 1998 – член президії Вищої атестаційної комісії України. У листопаді 1999 призначений главою Адміністрації Президента України. Від цього ж року – член Ради національної безпеки і оборони України, голова Комісії держ. нагород і геральдики України, заст. голови Держ. комісії з проведення в Україні адм. реформи. Очолював низку консультативних, дорадчих та ін. допоміжних органів, створених Президентом України Л.Кучмою, або входив до їх складу. Від 2000 – голова Координаційної ради з питань держ. служби, голова Комісії з питань адм.-тер. устрою, голова Громад. ради експертів з внутрішньополіт. питань, член Ради з питань реформування суд. системи України, член К-ту з Держ. премій України в галузі н. і т. 2002 обраний нар. депутатом України. 2002–06 – Голова ВР України (див. Верховна Рада України). 2003 обраний дійсним членом НАН України. 2006–09 – віце-президент НАН України. Від жовтня 2007 – нар. депутат України, кер. фракції "Блок Литвина" у ВР України 6-го скликання. Від 9 грудня 2008 – Голова ВР України.

Член спеціалізованих учених рад в Ін-ті історії НАН України та на істор. ф-ті Київ. ун-ту. Член редколегій кількох видань істор. профілю. Як учений досліджує проблеми новітньої історії України, питання теорії і практики державотворення, політ. розвитку сусп-ва і д-ви, функціонування органів держ. влади, становлення правової системи, конституційного права, правові проблеми політ. інститутів і процесів, проблеми правового забезпечення соціально-екон. та політ. розвитку сусп-ва і д-ви, становлення та розвитку вітчизн. політ. системи, політ. еліт і політ. лідерства, історії міжнар. відносин.

Лауреат Держ. премії в галузі н. і т. (1999).