ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛИТВИНОВИЧ СПИРИДОН

  Бібліографічне посилання: Стеблій Ф.І., Шуст Р.М. ЛИТВИНОВИЧ Спиридон [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Litvinovich_S (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИТВИНОВИЧ СПИРИДОН

ЛИТВИНОВИЧ Спиридон (06.12. 1810–04.06.1869) – греко-катол. церк. діяч, унійний митрополит Галицький (1863–69), д-р богослов'я. Н. в с. Дрищів (нині с. Надрічне Бережанського р-ну Терноп. обл.). Навч. в г-зії у м. Бережани, на богословських ф-тах Львів. і Віденського ун-тів. Потому був кафедральним проповідником собору святого Юра у Львові, катехитом у г-зії в Чернівцях, парохом церкви св. Варвари у Відні. 1852 призначений почесним крилошанином та першим ректором новозаснованої духовної семінарії у Відні. 1857 висвячений на єпископа-помічника Галицького митрополита. Після смерті митрополита Михаїла (Левицького) 1858–60 – тимчасовий адміністратор Галицької греко-католицької митрополії. Брав активну участь у суспільно-політ. житті Галичини, був віце-маршалком Галицького крайового сейму, членом Держ. ради Австрійс. імперії. 1861 – співголова палати послів (депутатів) австрійс. парламенту. 1863 іменований митрополитом Галицьким. Цього ж року за його участю було прийнято "Конкордію" (з лат. concordia – згода) з римо-катол. церквою (вона стала істотною перешкодою для тих сил, які намагалися полонізувати українців Галичини). Відстоював політ. права укр. населення в Галичині, підтримував проект її поділу на дві окремі адм. одиниці – зх. (польс.) і сх. (укр.). Рішуче виступав проти спроб польс. вищого духовенства підпорядкувати греко-катол. митрополита римо-катол. архієпископу. Автор патріотичних поезій, зокрема, слів до популярної старогалицької пісні "Руський молодець" ("Я щасний руську матір маю").

П. у м. Львів.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Студинський К. Матеріали до історії культурного життя в Галичині в 1795–1857 рр.: Замітки й тексти. В кн.: Українсько-руський архів, т. 13–14. Львів, 1920
  2. Назарко І. Київські і Галицькі митрополити: Біографічні нариси (1590–1960). Торонто, 1962
  3. Галицькі митрополити. Львів, 1992.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕРЕЖАНИ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА МИТРОПОЛІЯ
  • ГАЛИЦЬКИЙ КРАЙОВИЙ СЕЙМ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ МИХАЇЛ (МИХАЙЛО)
  • ЛЬВІВ
  • ПОЛОНІЗАЦІЯ
  • СОБОР СВЯТОГО ЮРА У ЛЬВОВІ
  • ВІДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • РУСТИКАЛЬНИЙ БАНК
  • СВЯТОЮРЦІ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)