ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛОБОДА АНДРІЙ МИТРОФАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Шандра В.С., Грузін Д.В. ЛОБОДА Андрій Митрофанович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Loboda_A_M (останній перегляд: 19.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛОБОДА АНДРІЙ МИТРОФАНОВИЧ

ЛОБОДА Андрій Митрофанович (26(14).06.1871–01.01.1931) – фольклорист, літературознавець, етнограф, педагог, історик театру. Академік ВУАН (нині Національна академія наук України; 1922), чл.-кор. Рос. АН (1924; з 1925 – АН СРСР), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1924). Н. в м. Свенцяни (нині м. Швянчьоніс, Литва) в сім'ї дрібного службовця, уродженця Чернігівської губернії. 1890 закінчив Катериносл. класичну г-зію, 1894 – слов'яно-рос. від-ня історико-філол. ф-ту Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Учень професорів П.Владимирова, М.Дашкевича, Т.Флоринського. 1895–97 – професорський стипендіат, а потім приват-доцент Київ. ун-ту. 1904 захистив магістерську дис. (присвячена дослідженню рос. билин про сватання). Цього ж року зайняв посаду екстраординарного професора Київ. ун-ту. Став одним з ініціаторів повторного відкриття (1906) і професором Вищих жін. курсів у Києві. Від 1915 був гол. ред. "Университетских известий". Від 1917 (після захисту докторської дис. про шекспіріану в Росії; праця не опубл.) став ординарним професором кафедри рос. мови і літератури, пізніше – зав. кафедри рос. літератури Київ. ун-ту. Від 1921 очолював Етнографічну комісію при ВУАН. 13 лютого 1922 обраний академіком ВУАН по спеціальності етнографія, 1923 – віце-президентом ВУАН (займав цю посаду до 1925). Цього ж року очолив секцію літератури Київської н.-д. кафедри мовознавства, став членом Центр. бюро краєзнавства при Рос. АН. 1924 обраний дійсним членом філол. секції НТШ. 1 грудня цього ж року став чл.-кор. Рос. АН. Був засновником і гол. редактором (1925–30) час. "Етнографічний вісник". 1927 нагороджений Великою золотою медаллю Всесоюзного географічного т-ва за значний внесок в укр. народознавство, розвиток краєзнавчого руху.

Опублікував бл. 100 наук. праць, основні з них присвячені дослідженням східнослов'ян., переважно рос., героїчного епосу ("Белорусская народная поэзия и русский былинный эпос", 1895, "Русский богатырский эпос", 1896, "Русские былины о сватании", 1902), історії укр. і рос. фольклористики. Серед його доробку – статті про П.Куліша, М.Максимовича, О.Пипіна, В.Антоновича, О.Веселовського. Підготував 2-ге видання книги М.Драгоманова "Нові українські пісні про громадські справи", ініціював створення та редагував покажчик, укладений О.Ю.Андрієвським, "Бібліографія літератури з українського фольклору" (1930, т. 1). Надавав перевагу істор. методові дослідження, критикував настанови міфологічної школи, намагався вивчати пам'ятки в соціально-істор. і культурно-побутовому контексті.

За деякими даними, його арештовували на поч. 1920-х рр., за ін. – в листопаді 1928 (поки що, однак, ці відомості документально не підтверджені).

П. у м. Київ.

Особовий фонд Л. зберігається в Бібліотеці національній України імені В.І. Вернадського.

Бібліогр.: Академік Андрій Лобода. Його життєпис і список наукових праць. В кн.: Записки історично-філологічного відділу ВУАН, кн. 4. К., 1923.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Академік А.М. Лобода (1894–1924): Короткий життєпис й список наукових праць. В кн.: Записки Історично-філологічного відділу ВУАН. К., 1924
  2. Перетц В.Н. А.М. Лобода (некролог). "Известия АН СССР", 1931, № 5
  3. Попов П.М. Академік А.М. Лобода як фольклорист. "Народна творчість та етнографія", 1959, № 2
  4. Музиченько С. Андрій Лобода. Там само, 1971, № 3
  5. Березовський И.П. Лобода А.М. В кн.: Славяноведение в дореволюционной России. М., 1979
  6. Перченок Ф.Ф. К истории Академии наук. В кн.: In memoriam: Исторический сборник памяти Ф.Ф. Перченка, М.–СПб., 1995
  7. Клименко І.В. Лобода Андрій Митрофанович. В кн.: Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. К., 2002.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • БИЛИНИ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ДАШКЕВИЧ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ЕТНОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ПРИ ВУАН
  • ЕТНОГРАФІЧНИЙ ВІСНИК
  • ФЛОРИНСЬКИЙ ТИМОФІЙ ДМИТРОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • ПИПІН ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА
  • ЕТНОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ПРИ ВУАН
  • ЕТНОГРАФІЧНИЙ ВІСНИК
  • ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО СТАРОЖИТНОСТЕЙ І МИСТЕЦТВ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • ПОПОВ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • РЕВУЦЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • ЗАПИСКИ ІСТОРИЧНО–ФІЛОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛУ ВУАН (ЗІФВ)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)