ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛОМИКОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Скрипник П.І., Грузін Д.В. ЛОМИКОВСЬКИЙ Василь Якович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lomykovsky_V_Ya (останній перегляд: 24.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛОМИКОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ

ЛОМИКОВСЬКИЙ Василь Якович (15.01.1777 – бл. 1848) – агроном, історик-аматор, етнограф, перекладач. Н. в м-ку Мелюшки (нині село Хорольського р-ну Полтав. обл.) в сім'ї службовця з роду Ломиковських і гетьмана Данила Апостола. Від 1785 вчився в сухопутному шляхетському кадетському корпусі, після його закінчення служив в армії. Вийшов у відставку в чині штабс-капітана, оселився на х. Трудолюб (нині в складі села Шахворостівка Миргородського р-ну Полтав. обл.), займався госп-вом, експериментував у справі пошуку найкращих технологій осушення болотяних угідь та їх подальшого госп. використання (зокрема для розведення лісів), способів застосування гною у вирощуванні озимини. З цією метою самотужки вивчав агрономічну справу, знайомився з наук. досягненнями в цій сфері. Водночас збирав і опрацьовував історико-етногр. матеріали. Записував слова дум, оповіді про місц. пам'ятки, звичаї та події з минулого життя краю. Приятелював з Д.Трощинським, В.Капністом, І.Р.Мартосом, був активістом полтав. дворянства.

На основі зібраних матеріалів 1803–05 уклав збірку укр. дум (текст не зберігся). Через три роки завершив рукопис "О Малороссии: О древних обычаях малороссийских, о службе воинской и гражданской, о чинах и должностях чиновников. По алфавиту. Писано 1808 года" (оприлюднений 1894 О.Лазаревським під назвою "Словарь малороссийской старины"). У ньому подано відомості з життя і побуту укр. народу (за дослідженнями В.Кравченка, цей рукопис становить собою переважно виписки з опублікованого 1803 словника М.Яновського). 1812 здійснив переклад із франц. на укр. мову "Анналів Малоросії або історії запорозьких і українських козаків" Й.-Б.Шерера (1778). Упродовж 15-ти років вів рукопис "Записки для малороссийской истории" (нині текст зберігається в Бібліотеці національній України імені В.Вернадського).

1821 "Вольное экономическое общество" у своєму друкованому органі опублікувало дві його статті, які визнало такими, що дають найкращі відповіді на питання, що 1820 т-во поставило перед господарями-поміщиками Російської імперії. Одна з цих статей – про висушування боліт – була удостоєна золотої медалі т-ва.

1832 був нагороджений золотою медаллю Т-ва для заохочення лісового госп-ва. 1837 "Лесной журнал" опублікував його статтю-звіт "Розведення лісу на хуторі Трудолюб".

У цілому, за його власними повідомленнями, він висадив і виростив поблизу х. Трудолюб бл. 10 тис. дерев. Створив 2 дендропарки. Це дало йому змогу встановити, які дерева краще висаджувати на берегах водойм, а які – на схилах чи в балках. Він експериментував з дубами, ясенами, вільхами, осиками, тополями, вербами. Довів, що за допомогою лісосмуг можна створювати певний мікроклімат на с.-г. полях, захищати ґрунт від суховіїв, затримувати сніг.

Про успіхи Л. на ниві госп. діяльності добре знав його земляк – М.Гоголь, саме ця діяльність стала прототипом для образу одного з персонажів 2-го т. роману "Мертвые души" Костанжогло, в якого "лес... нужен затем, чтобы в таком-то месте на столько-то влаги прибавить полям, на столько-то унавозить падающим листом, на столько-то дать тени... Когда вокруг засуха, у него нет засухи; когда вокруг неурожай, у него нет неурожая".

П. на х. Трудолюб.

Першим, хто звернув увагу й почав досліджувати творчість Л. як історика, був О.Лазаревський. Він поставив Л. в один ряд з Г.Полетикою, Я.А.Марковичем, О.Мартосом, М.Берлинським, Д.Бантиш-Каменським, О.М.Марковичем, М.Маркевичем, зазначаючи, однак, при цьому, що всі вони "оставили после себя литературные труды, указывающие, что у всех у них было достаточно любви к делу, но мало подготовки". Опублікував з рукописної спадщини Л., окрім "Словаря...", також уривки зі щоденника ("Киевская старина" , 1895) і його листування з І.Р.Мартосом ("Киевская старина", 1896).

Думку О.Лазаревського про Л. як історика підтримали Д.Дорошенко і Д.Багалій.

Нині "історичні роботи" Л. дослідники оцінюють дещо інакше – переважно як виписки чи конспекти на істор. теми (сам Л. жоден зі своїх "історичних" рукописів не оприлюднив і, очевидно, не вважав їх оригінальними творами).

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Об осушении болотного места пространством на пять десятин и чтоб на том месте сделать посев хлеба или другое какое полезное употребление. "Новое продолжение трудов Вольного Экономического общества к поощрению в России земледелия и домостроительства", 1821, ч. 72
  2. О произведении в южных губерниях России на унавоженной озимой пашне лучшаго урожая, нежели у соседей. Там само
  3. О Малороссии: О древних обычаях малороссийских, о службе воинской и гражданской, о чинах и должностях чиновников. По алфавиту. Писано 1808 года. "Киевская старина", 1894, т. 46, кн. 7
  4. Дневник В.Ломиковского. Там само, 1895, кн. 1
  5. Переписка с И.Р. Мартосом. Там само, 1896–97.
Література:
  1. Гавеман А. В. Лес: Беседы лесовода. М., 1959
  2. Ротач П. Матеріали до українського бібліографічного словника: Літературна Полтавщина. "Архіви України", 1966, № 5
  3. Заремба С.З. Василь Ломиковський та його оточення. "Київська старовина", 1993, № 4
  4. Кравченко В.В. Нариси з української історіографії епохи національного Відродження (друга половина ХVIII – середина ХIХ ст.). Х., 1996
  5. Журба О.І. Василь Якович Ломиковський: історик чи агроном? "Козацька спадщина", 2008, вип. 4
  6. Давилець О. Живі "бастіони". "Урядовий кур'єр", 2009, 7 лютого.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АПОСТОЛ ДАНИЛО ПАВЛОВИЧ
  • БАГАЛІЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • БЕРЛИНСЬКИЙ МАКСИМ ФЕДОРОВИЧ
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДУМИ
  • ДВОРЯНСТВО
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАПНІСТ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • ЛОМИКОВСЬКІ
  • МАРКЕВИЧ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • МАРКОВИЧ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • МАРКОВИЧ ЯКІВ МИХАЙЛОВИЧ
  • МАРТОС ІВАН РОМАНОВИЧ
  • МАРТОС ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • ПОЛИТИКА (ПОЛЕТИКА) ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ШЕРЕР ЖАН-БЕНУА
  • ТРОЩИНСЬКИЙ ДМИТРО ПРОКОПОВИЧ (
  • ВОЛЬНОЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБЩЕСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • ДУМИ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • ЛОМИКОВСЬКІ
  • МАРТОС ІВАН РОМАНОВИЧ
  • МЕМУАРИСТИКА
  • РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ
  • ШЕРЕР ЖАН-БЕНУА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)