ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛОПАТИН

  Бібліографічне посилання: Данилюк Ю.З., Дмитрук В.І. ЛОПАТИН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lopatin_smt (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛОПАТИН

ЛОПАТИН – с-ще міськ. типу Радехівського р-ну Львівської області. Розташов. на лівому березі р. Острівка (ліва прит. Стиру, бас. Дніпра), за 20 км від залізничної ст. Радехів. Населення 3,4 тис. осіб (2009).

Про давнє заселення території с-ща свідчать залишки земляних валів і мурів старовинного укріплення Замчисько (розташов. неподалік теперішнього центру Л., за 1,5 км на зх. від нього).

Перше з відомих повідомлень про Л. у писемних джерелах датується 1366, там він згадується як волосний центр Белзького князівства. 1377 Л. захопили угор. війська. Після смерті короля угор. і польс. Людовіка I Великого (1382) розпочалася боротьба за Л. між Польщею і Литвою. 1414 мазовецький кн. Земовит побудував тут дерев'яний костьол, заснував катол. парафію, яка стала центром поширення католицизму на всю околицю. 1492 Л. остаточно перейшов під владу польс. мазовецьких князів.

Наприкінці 16 ст. Л. втратив значення волосного центру і став с-щем. Під час нападу татар 1629 був майже знищений. Після від-родження знову зруйнований 1649 татарами.

Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшов до Австрії (з 1867 – Австро-Угорщина). Напередодні скасування панщини (1848) був селом у володінні графа А.Замойського. Потому 45 % усієї тамтешньої землі, у т. ч. 40 % орної і 90 % лісу, належали поміщикові Вишневському. Останній збудував лісопильний з-д, на ньому працювали 35 робітників. Крім цього з-ду, в Л. діяли млин і винокурня.

На поч. 2-ї пол. 19 ст. в Л. було створене повітове управління нижчої категорії, яке підпорядковувалося Бродівському повітовому управлінню 1-ї категорії. Тоді ж у Л. для навколишніх сіл відкрито установи мирового судді та збирання податків. Офіційно Л. почали називати містечком.

За даними австрійс. переписів, 1869 в Л. налічувалося 316 дворів із населенням 2159 осіб; 1900 – 503 двори з населенням 3206 осіб.

З початком Першої світової війни австрійс. власті вже на другий день після її оголошення провели в Л. мобілізацію. На службу забрали всіх військовозобов'язаних віком від 20 до 42 років. Через 2 тижні рос. війська зайняли Л.

Після розпаду Австро-Угорщини (1918) Л. увійшов до Західноукраїнської Народної Республіки. Від 1919 належав Польщі. 13 серпня 1920 містечко тимчасово зайняли частини Першої Кінної армії під командуванням С.Будьонного. Після відступу 1-ї Кінної армії 14 серпня 1920 в Л. відновилася польс. влада.

Пром-сть у Л. була мало розвинута. За стат. довідкою, у 1935 пром. підпр-ва Л. (винокурний, пивоварний і скипидарний з-ди, разом на них працювали 12 робітників) були віднесені до найнижчої (7-ї) категорії. Населення становило бл. 3,5 тис. осіб.

У вересні 1939 зайнятий Червоною армією (див. Радянська армія). Від 1939 – у складі УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі). Від 1940 (до 1941 та після 1944 і до 1962) – райцентр.

28 червня 1941 окупований вермахтом (див. Друга світова війна), входив до складу Генеральної губернії. На поч. 1944 через Л. пройшли партизан. з'єднання під командуванням П.Вершигори, а в березні ним оволоділи частини Червоної армії, однак ненадовго. Лише 17 липня 1944 Л. був остаточно звільнений Червоною армією. У визволенні брали участь підрозділи Ташкентського стрілецького і 174-го Червонопрапорного саперного полків.

Одразу потому в Л. відновила роботу машинно-тракторна станція, у лютому 1945 було відбудовано спиртзавод, створено артіль "Торф'яник", пром. комбінат із вир-ва цегли і вапна.

Від 1956 має статус с-ща міськ. типу.

1955 на базі артілі "Торф'яник" створено торфобрикетний з-д. 1958 закінчено буд-во шосе, що з'єднало Л. із райцентром і Львовом. 1960 на базі спиртзаводу почав діяти спирто-крохмальний комбінат. 1961 в Л. відкрито пам'ятник Т.Шевченку. 1965 завершено буд-во шосе Л. – Броди.

Від 1 січня 1963 і до 4 січня 1965 Л. входив до Бродівського р-ну, а з січня 1965 – у складі Радехівського р-ну Львів. обл.

Збереглася пам'ятка арх-ри – мурований костьол Непорочного Зачаття Діви Марії (1772).

Л. має лісовий заказник загальнодерж. значення "Лопатинський" та заповідне урочище "Грицеволя" Лопатинського лісництва.

У роки юності в Л. мешкала майбутня нар. художниця України, мистецтвознавець О.Кульчицька.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР: Львівська область. К., 1968
  2. Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. К., 1987
  3. Сильвеструк С., Судомляк О. Лопатин. В кн.: Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя: Історично-мемуарний збірник, т. 2. Нью-Йорк–Париж–Сідней–Торонто, 1989
  4. Kukiz T. Łopatyn: dzieje i zabytki. Warszawa, 2004
  5. Грабовецький В. Нариси історії містечок Львівщини. Івано-Франківськ, 2005
  6. Селище Лопатин. Web.: http://lopatyn.org.ua.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БЕЛЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • БРОДИ
  • БУДЬОННИЙ СЕМЕН МИХАЙЛОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • КУЛЬЧИЦЬКА ОЛЕНА ЛЬВІВНА
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МАШИННО-ТРАКТОРНІ СТАНЦІЇ (МТС)
  • ПЕРША КІННА АРМІЯ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ВЕРМАХТ
  • ВЕРШИГОРА ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЄДИНІЙ ДЕРЖАВІ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЮБАРТ, ЛЮБАРТ-ДМИТРО ГЕДИМІНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)