ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛОСЬ ЯН-СТАНІСЛАВ

  Бібліографічне посилання: Рубльов О.С. ЛОСЬ Ян-Станіслав [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Los_Ya_S (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛОСЬ ЯН-СТАНІСЛАВ

ЛОСЬ Ян-Станіслав (Łoś Jan Stanisław; 21.10.1890–14.01.1974) – польс. політик, дипломат, публіцист, історик, речник польсько-укр. порозуміння, граф. Д-р права (1913). Професор (1961). Н. в маєтку Чишки (нині село Мостиського р-ну Львів. обл.) у графській родині. 1908 закінчив приватну г-зію отців єзуїтів у с. Буньковичі (нині село Старосамбірського р-ну Львів. обл.) й поступив на ф-т права і політ. наук Віденського ун-ту. 1913 закінчив навчання в ун-ті. 1914, після початку Першої світової війни, призваний до австрійс. війська. 1916–18 працював у Любліні (нині місто в Польщі) секретарем шефа канцелярії цивільного австрійс. генерал-губернатора Є.Мадейського. 1919 вступив до Війська Польс. і брав участь у бойових діях проти більшовиків. Від 1919 працював у МЗС II Речіпосполитої (нач. Пн. відділу, нач. відділу Міжнар. устроїв). 1926–29 – радник польс. посольства у Лондоні (Велика Британія), де водночас вивчав стародавню добу у б-ці й зібраннях Британського музею. Від 1931 вийшов у відставку. Займався, зокрема, питаннями урегулювання статусу Східної Галичини, брав участь у міжнар. конференціях. 1921–23 – кер. Бюро Делегата для справ Сх. Малопольщі при МЗС. Учасник безуспішних таємних переговорів 1921 за посередництвом о. Т.-Є.Войнаровського-Столобут з екзильним урядом ЗУНР Є.Петрушевича щодо надання Сх. Галичині автономного статусу у складі II Речіпосполитої. Пропагував у польс. урядових колах ідеї створення Укр. ун-ту, надання держ. субсидій Науковому товариству імені Шевченка у Львові. Один із співтворців врегулювання польс.-укр. відносин у II Речіпосполитій – політики "нормалізації" 1935–38; автор проекту надання автономії Сх. Галичині ("Східній Малопольщі"). За браком можливості реалізувати свої ідеї урядовим шляхом прагнув принаймні ознайомити з ними якомога ширші сусп. кола й здобути прихильників. Місцем неофіц. зустрічей і розмов з польс. урядовцями та укр. діячами (серед них – о. Т.-Є.ВойнаровськийСтолобут, проф. Р.Смаль-Стоцький, проф. І.Раковський, сеймові посли (депутати) Л.Макарушка, Зиновій Пеленський, редактор О.Назарук та ін.) був маєток дружини Л. – Нємце під Любліном. У співавт. з А.Бохеньським та В.Бончковським видав кн. "Українська проблема у Червенській землі" (1938). Свої ідеї пропагував на шпальтах польс. преси, у т. ч. в "Biuletynie Polsko-Ukraińskim" , "Buncie Młodych", "Czasie", "Drodze", "Dniu Polskim", "Naszej Przyszłości", "Polityce", "Przeglądzie Współczesnym", а також укр. часописів – "Діла" , "Мети", "Нової зорі" та ін. Провадив численне листування з польс. (В.Бончковський, Є.Ґедройц та ін.) та укр. діячами: о. Т.-Є.Войнаровським-Столобут, В.Кучабським, головою УНДО В.Мудрим, О.Назаруком, Р.Смаль-Стоцьким, єпископом Г.Хомишиним, митрополитом А.Шептицьким та ін. Полемізували з Л. паризький тижневик "Тризуб" (див. "Тризуб" ), Д.Донцов у "Вістнику" (див. "Вістник" ).

Відповідаючи 1938 на анкету "Biuletynu Polsko-Ukraińskiego" щодо напрямів розв'язання польсько-укр. проблем, зауважував, що цілком усвідомлює власну неспроможність справляти будь-який вплив на поточну нац. політику уряду, але наважується відповідати на анкету винятково тому, що "утримання сучасного мертвого status quo" на цій ділянці вважає шкідливим й не хоче "нехтувати жодною нагодою, аби не звернути з притиском ще раз уваги на цю шкідливість". Подавав власну конструктивну програму розв'язання проблем обох народів на сх. теренах II Речі-посполитої: 1) цілковите мовне урівноправнення в урядуванні; 2) впровадження послідовної двомовності в усіх написах й оголошеннях, адресованих громадськості; 3) офіційне визнання синьо-жовтих барв як нац. барв "однієї зі слов'янських спільнот" краю й співучасть цих кольорів під час держ. урочистостей нарівні з держ. й нац. польс. кольорами; 4) відмова від будь-яких розмірковувань щодо культ. вищості польс. елементу над елементом укр.; 5) розумна ліквідація утраквізму у шкільництві й заміна його паралелізмом шкіл з викладовою польс. та укр. мовами; 6) впровадження воєводського й повітового самоврядування, опертого на рівноправні, паралельні й паритетні нац. курії. Наділення цих курій власними компетенцією й бюджетом. Впровадження нац. курій під час виборів до сейму; 7) покликання до життя на укр. етнічній території (бажано у Львові) вищого навч. закладу з укр. мовою викладання й укр. професорами. Програма цього вузу повинна обіймати усю сукупність українознавчих дисциплін; 8) щире пошанування нац. укр. доробку у госп. ділянці, заохочування укр. госп. організацій до співпраці з польс. колегами; 9) всебічна підтримка будь-яких зусиль щодо депролетаризації укр. елементу, як у селі, так і в містах; 10) підтримувати й організовувати потяг українства до урбанізації; шануючи окремішність організацій укр. робітників, ремісників, купців та промисловців, заохочувати ці організації до госп. співпраці з польс. аналогами.

У роки Другої світової війни співпрацював із крайовою делегатурою польс. еміграційного уряду. За це в жовтні 1944 був арештований службою безпеки "народної" Польщі й до червня 1945 утримувався під вартою в Люблінському замку. Від 1945 – зав. кафедри стародавньої історії Люблінського катол. ун-ту, з 1957 – доцент, 1957–59 – декан ф-ту гуманітарних наук, з 1961 – екстраординарний професор стародавньої історії Люблінського катол. ун-ту. Автор монографій з історії давніх Греції та Риму: "Еллада на переломі" (1938; 2-ге вид. – 1939); "Римські силуети" (1958); "Рим на роздоріжжі: Монографічна студія про Катона Старшого" (1960); "Світ стародавніх істориків" (1968) та ін., а також перекладів польською іншомовних істор. праць. Автор неопублікованих мемуарів.

П. у м. Люблін.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Відгомін політичних подій з-перед 1923 р.: Лист гр. Станислава Лося до Редакції "Діла" у зв'язку зі статтею д-ра Костя Левицького п. н. "До насвітлення одної порушеної справи". "Діло", 1932, ч. 67, 27 березня
  2. Міжнародне положення Польщі та галицькі українці. Львів, 1932
  3. O konstruktywną politykę na Rusi Czerwonej. Warszawa, 1932
  4. Sytuacja międzynarodowa a Ukraińcy haliccy. Warszawa, 1933
  5. W sprawie uniwersytetu ukraińskiego. "Biuletyn Polsko-Ukraiński", 1933, nr. 3 (5)
  6. O ukraińską szkołę rolniczą. "Biuletyn Polsko-Ukraiński", 1933, nr. 11
  7. Ukraińcy na łamach "Biuletynu Polsko-Ukraińskiego". Там само, 1933, nr. 24–26
  8. Hellada na przełomie. Warszawa, 1938
  9. Odpowiedż na ankietę "Biuletynu" (Nr. 9). "Biuletyn Polsko-Ukraiński", 1938, nr. 4 (243)
  10. Problem ukraiński w Ziemi Czerwieńskiej. Warszawa, 1938 (у співавт.)
  11. Sprawa agrarna w Rzymie II i I wieku przed Chrystusem. Lublin, 1946
  12. Warunki bytowania ludności polskiej na Ziemiach Odzyskanych. Warszawa, 1947
  13. Sylwetki rzymskie. Warszawa, 1958
  14. Rzym na rozdrożu: Studium monograficzne o Katonie Starszym. Warszawa, 1960
  15. Р`Świat historyków starożytnych. Kraków, 1968.
Література:
  1. Войнаровський Т. Спогади. В кн.: Войнаровський Т., Сохоцький І. Історичні постаті Галичини ХIХ–ХХ ст. Нью-Йорк–Париж–Сідней–Торонто, 1961
  2. Zwolski E. In memoriam: Jan Stanisław Łoś (1890–1974). "Kwartalnik historyczny", 1975, nr. 2
  3. Кедрин І. Життя–події–люди: Спомини і коментарі. Нью-Йорк, 1976
  4. Kedryn I. Białe kruki. "Kultura", 1977, nr. 10
  5. Bączkowski W. Karta z historii stosunków polsko-ukraińskich: Biuletyn Polsko-Ukraiński. "Niepodległość": Rocznik, Nowy York – Londyn, 1986, t. 19; 1988, t. 21; 1991, t. 24
  6. Стемпень С. Поляки й українці в II Речі Посполитій: спроба діалогу. В кн.: Польсько-українські студії, т. 1. К., 1993
  7. Giedroyc J. autobiografia na cztery ręce. Warszawa, 1994 (1995; 1996; 1999)
  8. Słownik historyków polskich. Warszawa, 1994
  9. Зашкільняк Л. О. Українсько-польське порозуміння 1935 р.: За матеріалами архіву Я.С. Лося. "Проблеми слов'янознавства" (Львів), 1996, вип. 48
  10. Його ж. Генеза і наслідки українсько-польської нормалізації 1935 р. В кн.: Polska i Ukraina: Sojusz 1920 roku i jego następstwa. Toruń, 1997
  11. Швагуляк М. До історії українсько-польських переговорів у 1921 р.: Місія Тита Войнаровського. "ЗНТШ", т. 233. Історично-філологічна секція. Львів, 1997
  12. Зашкільняк Л.О. До історії українсько-польських наукових взаємин у Львові міжвоєнного періоду. В кн.: Львів: місто–суспільство–культура: Збірник наукових праць, т. 3. Львів, 1999
  13. Maternicki J. Warszawskie środowisko historyczne w okresie II Rzeczypospolitej. Rzeszów, 1999
  14. Trojanowska M. Materiały do tzw. kwestii ukraińskiej w Drugiej Rzeczypospolitej w spuściźnie Jana Stanisława Łosia. В кн.: Biuletyn ukrainoznawczy, nr. 5. Przemyśl, 1999
  15. Bruski J.-J. Petlurowcy: Centrum Państwowe Ukraińskiej Republiki Ludowej na wychodźstwie (1919–1924). Kraków, 2002
  16. Stępień S. Próby polsko-ukraińskiego porozumienia środowisk opiniotwórczych w Drugiej Rzeczypospolitej. В кн.: Polska–Ukraina. Ludzie pojednania: Ukraińcy na Pomorzu w XX wieku: Materiały z sesji naukowych pod red. T.Stegnera. Gdańsk, 2002
  17. Pisuliński J. Nie tylko Petlura: Kwestia ukraińska w polskiej polityce zagranicznej w latach 1918–1923. Wrocław, 2004
  18. Юрчук О. Українсько-польські взаємини міжвоєнного періоду в оцінці Яна Станіслава Лося. "Український історичний збірник", 2005, вип. 8
  19. Gach P. Łoś Stanisław Jan. В кн.: Encyklopedia katolicka, t. 11. Lublin, 2006
  20. Gałka B. Konserwatyści w Polsce lat 1935–1939. Toruń, 2006.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • BIULETYNIE POLSKO-UKRAINSKIM
  • БОНЧКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • ДІЛО
  • ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЄЗУЇТИ
  • ҐЕДРОЙЦ ЄЖИ
  • ХОМИШИН ГРИГОРІЙ
  • КУЧАБСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • МАКАРУШКА ЛЮБОМИР
  • МУДРИЙ ВАСИЛЬ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НАЗАРУК ОСИП ТАДЕЙОВИЧ
  • НОВА ЗОРЯ
  • ПЕЛЕНСЬКИЙ ЗИНОВІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТРУШЕВИЧ ЄВГЕН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ РОМАН СТЕПАНОВИЧ
  • ТРИЗУБ, ТИЖНЕВИК
  • УРБАНІЗАЦІЯ
  • ВІСТНИК, МІСЯЧНИК ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА, НАУКИ Й ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ
  • ВОЙНАРОВСЬКИЙ-СТОЛОБУТ ТИТ ЄВГЕН

  • Пов'язані терміни:
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • СЕМКОВИЧ ВЛАДИСЛАВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)