ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛОСЬКИЙ КОСТЬ (КОСТЯНТИН) ВОЛОДИМИРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Гуцал П.З. ЛОСЬКИЙ Кость (Костянтин) Володимирович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Losky_K_V (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛОСЬКИЙ КОСТЬ (КОСТЯНТИН) ВОЛОДИМИРОВИЧ

ЛОСЬКИЙ Кость (Костянтин) Володимирович (28.01.1874–14. 10.1933) – історик права, громад. і політ. діяч, дипломат. Професор (1921). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1928). Н. в м. Санкт-Петербург. Історію вивчав у Варшавському, а право – у Петерб. ун-тах. Від 1896 – у редакції ж. "Исторический вестник" . Переїхав на Холмщину, працював там у губернських установах, був одним з лідерів укр. громадсько-культ. життя в краї. Редагував 1906–07 газету "Буг".

Навесні 1917 перебував у м. Київ, брав участь в організації та роботі Української Центральної Ради. 23 (10) травня 1917 призначений комісаром Тимчасового уряду в Бучацькому пов., а від 6 червня (24 травня) був товаришем (заст.) губернського комісара Терноп. губ. Згодом виконував обов'язки губернського комісара Терноп. губ.; на цій посаді перебував до 3 жовтня (20 вересня) 1917. Повернувшись у Київ, очолював департамент у ген. секретарстві внутр. справ Генерального секретаріату Української Центральної Ради, працював у мін-ві зовн. справ Української Народної Республіки. Навесні 1918 призначений послом УНР у Фінляндії, Швеції та Норвегії з місцем перебування в м. Стокгольм, залишався на цій посаді в період Української Держави гетьмана та Директорії УНР. Наприкінці 1920 поселився в м. Прага (Чехословаччина). Працював від наступного року в Українському вільному університеті: професор рим. права, декан правничого факультету (1927–28), проректор (1929–30).

Опублікував наук. праці "Нарис римської історії" (1919), "Короткий нарис грецької історії" (1921), "Історія джерел римського права" (1921), "Історія і система римського приватного права" (т. 1–3, 1922–24), брошуру "Украинский вопрос: Россия и Антанта" (1918; під псевд. Вишевич), зб. фейлетонів "Від великого до смішного" (1919), публіцистичні статті і нариси. Перекладав твори Дж.-Н.Байрона, Г.Гейне, А.Чехова й ін. зарубіжних літераторів; видав зб. поезій Т.Шевченка франц. мовою у власному перекладі.

П. у м. Прага.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Гуцал П. Українець з Петербурга. В кн.: Історичний календар'99. К., 1998
  2. Стрельський Г. Українські дипломати доби національно-державного відродження (1917–1920 рр.) в особах. К., 2000
  3. Народжені Україною: Меморіальний альманах, т. 2. К., 2002
  4. Українська журналістика в іменах, вип. 10. Львів, 2003.

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ГУБЕРНСЬКІ КОМІСАРИ
  • ИСТОРИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК
  • ХОЛМЩИНА
  • КИЇВ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПРАЗІ (У МЮНХЕНІ)

  • Пов'язані терміни:
  • ГРЕНЕР ВІЛЬГЕЛЬМ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • НАРАДА ПОСЛІВ І ГОЛІВ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УНР (1919-1920)
  • ШВЕЦІЯ, КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)