ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛОВМЯНСЬКИЙ ГЕНРИК

  Бібліографічне посилання: Зашкільняк Л.О., Ясь О.В. ЛОВМЯНСЬКИЙ Генрик [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lovmyansky_Genryk (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛОВМЯНСЬКИЙ ГЕНРИК

ЛОВМЯНСЬКИЙ Генрик (Łowmiański Henryk; 22.08.1898–04.09. 1984) – польс. історик-медієвіст. Професор (1932), дійсний член Польс. АН (1956). Н. в с. Даугудзі Вількомірського пов. (нині с. Даугуджяй, Литва). Навч. в середніх школах м. Вільно (нині м. Вільнюс) і Чернігова (з 1915). Деякий час був студентом історико-філол. ф-ту Київ. ун-ту. 1924 закінчив гуманітарний ф-т Віленського ун-ту, отримав там ступінь д-ра за дис. "“Wchody” miast litewskich" ("“Уходи” литовських міст"). 1925–26 поглиблював свої знання у Франції, в Паризькому ун-ті. Наступні роки присвятив наук. дослідженням з давньої історії Литви. Розпочав роботу асистентом Віленського ун-ту (нині Вільнюський університет), 1929–32 займав посаду архівіста в Архіві м. Вільно. Після успішної габілітації (1932), присвяченої виникненню Литов. д-ви, посів кафедру історії Сх. Європи Віленського ун-ту. 1938 здобув звання надзвичайного професора і чл.-кор. Польс. академії знань (Polska Akademia Umiejętności). Досліджуючи процеси формування сусп-ва і засад Литов. д-ви, а також проблеми середньовічної історії Польщі, розглядав їх у поєднанні госп., політ. та соціально-культ. явищ і в широкому контексті взаємин балт. та слов'ян. народів. Доводив тезу про високий рівень розвитку міської к-ри Великого князівства Литовського. В роки Другої світової війни мешкав у Вільнюсі, працював у місц. архіві (з 1943). 1945, по завершенні війни, в рамках "обміну населенням" між Польщею і СРСР виїхав спочатку до Лодзі, а потім – до Познані, став завідувати там кафедрою історії Сх. Європи Познанського ун-ту Адама Міцкевича (з 1951 – кафедра історії СРСР). Невдовзі очолив Ін-т історії цього ж ун-ту (займав цю посаду до 1968). Одночасно працював кер. Відділу історії феодальної Польщі в Ін-ті історії Польс. АН (1953–62). Будучи обраним чл.-кор. (1952) і дійсним членом Польс. АН (1956), очолював Комісію істориків Польщі та СРСР. Був членом багатьох польс. та іноз. наук. товариств. Досліджував давню історію слов'ян. народів та їхні взаємини між собою і з сусідами. Опублікував фундаментальну міждисциплінарну працю "Початки Польщі: З історії слов'ян в I тисячолітті н. е." (у 6-ти т. і 7-ми кн., 1963–85), узагальнивши в ній тогочасний стан вивчення ранньої історії слов'ян. народів. Написав низку книжок і статей з історії релігії та к-ри слов'ян, екон. стосунків у добу середньовіччя, міжслов'ян. взаємин. Відстоював думку про високий рівень розвитку к-р народів Сх. Європи, заперечував норманську теорію походження державності (див. Норманська проблема). У низці праць розглянув деякі питання давньої історії України, зокрема генезису Київської Русі, проблематики Червенських градів і Волині, передумов Переяславської ради 1654, висвітлював їх на ґрунті істор. джерел. Мав численні держ. нагороди і відзнаки. Загинув у Познані на вулиці внаслідок нещасного випадку, похований поряд із дружиною на цвинтарі в Жегові (Rzegów) в околицях Лодзі (усі в Польщі).

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Witold, wielki ksiąźęlitewski. Wilno, 1930: Studja nad początkami społeczeństwa i państwa litewskiego. Wilno, 1931–32
  2. Prusy pogańskie: Rozprawa z pracy zbiorowej: "Dzieje Prus Wschodnich". Toruń, 1935
  3. Podstawy gospodarcze formowania się państw słowiańskich. Warszawa, 1953
  4. Zagadnienie roli Normanów w genezie państw słowiańskich. Warszawa, 1957
  5. История СССР в историографии народной Польши. "История СССР", 1960, № 1 (у співавт.)
  6. Początki Polski: Z dziejów Słowian w I tysiącleciu n. e., t. 1–6. Warszawa, 1963–85
  7. Взаимные отношения Польши и Руси в средние века. "Советское славяноведение", 1967, № 3
  8. Geneza wielkiej Rewolucji Październikowej. Poznań, 1968
  9. Русы и руги. "Вопросы истории", 1971, № 9
  10. Русско-литовские отношения в XIV–XV вв. В кн.: Феодальная Россия во всемирно-историческом процессе. М., 1972
  11. О происхождении русского боярства. В кн.: Восточная Европа в древности и средневековье. М., 1978
  12. Studia nad dziejami Wielkiego Księstwa Litewskiego. Poznań, 1983
  13. Русь и норманны. М., 1985
  14. Владимир Терентьевич Пашуто как историк-медиевист. В кн.: Древнейшие государства на территории СССР: Материалы и исследования. 1987 г. М., 1989
  15. Prusy. Litwa. Krzyźacy. Warszawa, 1989
  16. Zaludnienie państwa litewskiego w wieku XVI: zaludnienie w roku 1528. Poznań, 1998
  17. Polityka Jagiellonów. Poznań, 1999
  18. Религия славян и ее упадок (VI–ХII вв.). СПб., 2003.
Література:
  1. Studia Historica. W 35-lecie pracy naukowej Henryka Łowmiańskiego. Warszawa, 1958
  2. Пашуто В.Т. Труды польского академика Г.Ловмяньского по истории Литвы, Руси и славянства. "Вопросы истории", 1959, № 10
  3. Antonovycz M. Comparative the Earliest Slavic Chronicles. "The New Review", 1965, no. 5
  4. Słowianie w dziejach Europy (w 75-lecie urodzin i 50-łecie pracy naukowej Profesora Henryka Łowmiańskiego). Poznań, 1974
  5. Profesor Henryk Łowmiański. Życie i dzieło. Poznań, 1995
  6. Vilnius University, 1579–2004. Vilnius, 2004.

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРВЕНСЬКІ ГРАДИ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • НОРМАНСЬКА ПРОБЛЕМА
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА 1654
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ВОЛИНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • НОРМАНСЬКА ПРОБЛЕМА
  • СИНЄВОДСЬКА БИТВА 1362
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)