ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛОЗОВИК ГРИГОРІЙ НАТАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Шевченко Л.В. ЛОЗОВИК Григорій Натанович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lozovik_G_N (останній перегляд: 14.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛОЗОВИК ГРИГОРІЙ НАТАНОВИЧ

ЛОЗОВИК Григорій Натанович (22(09).08.1885–22.10.1936) – історик, професор давньої історії та середньовіччя. Н. в м-ку Брусилів (нині с-ще міськ. типу Житомир. обл.) в сім'ї вчителя. 1910 закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту. 1912 поступив на історико-філол. ф-т цього ж вузу. Став учнем проф. Ю.Кулаковського. Після початку Першої світової війни залишив навчання. Викладав історію в школах Києва, деякий час працював у водному технікумі. 1921 склав іспити і отримав диплом про істор. освіту у Вищому ін-ті нар. освіти (вуз був створений на базі гуманітарних ф-тів розформованого Київ. ун-ту; з 1926 Київ. ін-т нар. освіти). 1922 став організатором та першим зав. школи водного транспорту в системі шкіл фабрично-заводського учнівства в Києві. Цього ж року зайняв посаду викладача історії матеріальної к-ри Київ. архіт. (пізніше – худож.) ін-ту. Від серед. 1920-х рр. розробляв проблеми давньої історії та середньовіччя, опублікував кілька праць, присвячених історії міст. У жовтні 1925 обраний наук. співробітником н.-д. кафедри історії європ. к-ри ВУАН. Став спеціалістом з візантиністики. Написав монографію "Крестовые походы как программа универсальной папской теократии" (1931). На поч. 1930-х рр. перейшов працювати до Київ. ін-ту нар. освіти, з 1933 – професор кафедри давньої історії Київ. ун-ту. Тоді ж був запрошений на наук. роботу в Комісію по Бл. Сходу АН УРСР.

28 лютого 1936 заарештований органами НКВС УРСР як член "контрреволюційної" троцькістської (див. Л.Троцький) орг-ції, що нібито діяла в ун-ті та ін. вузах Києва. Разом з ін. вченими та викладачами (всього 37 осіб) засуджений до смерті. Страчений.

Реабілітований 1 вересня 1956.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Задачи наших городов во время войны и революции. К., 1917
  2. История общества. К., 1923–1924 (перевид. – К., 1930)
  3. Від мотики до машини. Х., 1924
  4. Історія громади. К., 1926
  5. Історія класової боротьби з найдавніших часів. К., 1927
  6. Как произошли города. К., 1927
  7. Десять лет русской византологии (1917–1927 гг.). "Историк-марксист", 1928, т. 7
  8. Нове дослідження арабо-візантійських взаємин VII–Х вв. "Східний світ", 1930, № 2
  9. Крестовые походы как программа универсальной папской теократии. М.–Л., 1931.
Література:
  1. Митряев А.И. Г.Н. Лозовик как историк. "Вестник Харьковского университета", 1989, № 343. Серия "История", вып. 23
  2. Шевченко Л.В. Григорій Натанович Лозовик. В кн.: Зневажена Кліо. К., 2005.

Посилання:
  • КУЛАКОВСЬКИЙ ЮЛІАН АНДРІЙОВИЧ
  • КИЇВ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ТРОЦЬКИЙ ЛЕВ ДАВИДОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)