ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛУГАНСЬК

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. ЛУГАНСЬК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lugansk_mst (останній перегляд: 21.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУГАНСЬК

ЛУГАНСЬК (1935–58 та 1970–90 – Ворошиловград) – місто, адм. центр Луганської області. Розташов. в пн.-сх. частині Донбасу при впадінні р. Вільхова в р. Лугань (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону). Вузол залізничних і автомобільних шляхів. Аеропорт. Населення 442 тис. осіб (2008).

Археологічна спадщина тутешніх земель дуже різнорідна, у минулому ця територія була частиною Великого Степу. Нині активну роботу з її вивчення здійснює "Луганська археологічна спілка".

Історія міста тісно пов'язана зі становленням металургійної та кам'яновугільної пром-сті України. 14 листопада 1795 рос. імп. Катерина II, з ініціативи командувача Чорноморським флотом адмірала М.Мордвінова, підписала указ про закладення держ. ливарно-гарматного з-ду біля р. Лугань (до того це була територія Луган. пікінерського полку, ще раніше – Слов'яно-Сербії – прикордонної зони між Запорожжям та Областю Війська Донського). Вибір конкретного місця для будівництва та саме буд-во були доручені шотландському підприємцю Карлу Гаскойну. З-д (названий спочатку Катеринославським, а 1797 – Луганським; див. Луганський ливарний завод) заклали поруч із с-щем Кам'яний Брід. На новобудову запросили майстрів з Англії, а також прислали кваліфікованих робітників (разом з їхніми сім'ями, всього 575 осіб) з Олонецьких і Липецьких з-дів Росії. Для допоміжних робіт до з-ду приписали селян ближніх держ. сіл (див. Приписні селяни): Фащівки, Оріхового, Петропавлового і Городища. На буд-во (в цілому воно продовжувалося майже 10 років) залучали військовослужбовців і засланих.

З-д випускав військ. продукцію для Чорноморського флоту та військ, розташов. на пд. Російської імперії (особливо відзначився в період Кримської війни 1853–1856). У міжвоєн. час виготовляв також на приватні замовлення с.-г. техніку, обладнання для млинів, винокурень, цукрових з-дів тощо. 1821 селища Луганський Завод і Кам'яний Брід злилися в єдине господарсько-адм. ціле. Напередодні 1861 тут мешкали 9 тис. жителів. 9 листопада 1882 Луганський Завод із прилеглим с-щем Кам'яний Брід став повітовим центром Катеринославської губернії.

Новий поштовх розвиткові міста надало буд-во залізниці Л.–Дебальцеве (нині місто Донец. обл.), 1874 тут розпочався регулярний рух поїздів. 1897 Л.–Дебальцеве з'єднали з Азовською залізницею. До кінця 19 ст. місто перетворилося на багатогалузевий пром. центр (у 1898 тут діяло 58 пром. підпр-в; найбільшим був Луганський паровозобудівний завод). Згідно з даними перепису 1897, у місті мешкало 34 222 особи, з них за віросповіданням: 70 % – православні, 20 – євреї, 4 – католики (переважно поляки), 4 % – лютерани (переважно німці). Екон. бум кінця 19 – поч. 20 ст. в Рос. імперії істотно позначився на розвиткові міста (напередодні Першої світової війни Л. нараховував уже 68,5 тис. жителів).

Як робітн. центр Л. 1917 активно підтримав владу рад (6 червня 1924 ЦВК СРСР "за революційні заслуги" нагородив місто Червоного Прапора орденом). На поч. 1919, наприкінці 1919 і на поч. 1920 Л. – центр Донецької губернії. Укр. влада майже не контролювала місто, опонентами більшовиків тут були донські козаки. Від 1938 – центр Ворошиловградської обл. (1958–70 та від 1990 – Луган. обл.).

На початку окупації вермахтом території УРСР (див. Друга світова війна) навколо міста наприкінці 1941 точилися тривалі бої. Місто зазнало значних руйнувань (втрати склали понад 1 млрд карбованців). Окуповане від 17 липня 1942 до 14 лютого 1943. У цей час у Л. існували осередки руху Опору (див. Рухи Опору 1939–1945), в околицях діяв партизан. загін.

Повоєнна відбудова міста була проведена на засадах нового – більш продуманого – планування і надала Л. сучасних рис.

На поч. 21 ст. у місті працювало 87 пром. підпр-в (провідна галузь – машинобудування). Водночас воно стало крупним культ. і наук. центром (див. Луганський національний університет, Луганський краєзнавчий музей). Особливістю етнічного складу його мешканців є високий відсоток – 47 % (2001) – росіян.

Істор. пам'ятки: Парк-музей половецьких кам'яних баб у сквері Луган. нац. ун-ту, Будинок-музей В.Даля.

З Л. пов'язані життя та діяльність лексикографа В.Даля, військ. і держ. діяча К.Ворошилова, поета В.Сосюри, легкоатлета С.Бубки.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Самков П.С. История Луганского паравозостроительного завода (1896–1905 гг.). Автореф. дис. ... канд. истор. наук. Ворошиловград, 1952
  2. ІМіС УРСР. Луганська область. К., 1968
  3. Луганск: Исторический очерк. Донецк, 1969
  4. Алексеева Л.И. Ворошиловград: Путеводитель. Донецк, 1986
  5. Луганские локомотивы: люди, годы, факты: Хроника 100-летней жизни луганских локомотивостроителей. Луганск, 1996
  6. Куромія Гіроакі. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-ті роки. К., 2002
  7. Подов В.И. История Донбасса, т. 1–3. Луганск, 2004
  8. Історія Луганського краю. Луганськ, 2008.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА ОРДЕН
  • ЧОРНОМОРСЬКИЙ ФЛОТ
  • ДАЛЬ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ДОНЕЦЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ДОНСЬКІ КОЗАКИ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • КАМ'ЯНИЙ БРІД
  • КАРБОВАНЕЦЬ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛУГАНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ЛУГАНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД, ЛУГАНСЬКИЙ ЗАВОД
  • ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ЛУГАНСЬКИЙ ПАРАВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД
  • МОРДВІНОВ МИКОЛА
  • ОБЛАСТЬ ВІЙСЬКА ДОНСЬКОГО
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПРИПИСНІ СЕЛЯНИ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУХ ОПОРУ
  • СЛОВ'ЯНОСЕРБІЯ
  • СОСЮРА ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВЕРМАХТ
  • ВОРОШИЛОВ КЛИМЕНТ ЄФРЕМОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БЕЙЛІС ВОЛЬФ МЕНДЕЛЕВИЧ
  • БІЛЬШОВИЗАЦІЯ РАД
  • БРАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАРАФІЙ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ АВТОКЕФАЛЬНИХ ЦЕРКОВ
  • ДАЛЬ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ДОНБАСЬКА ОПЕРАЦІЯ
  • ДОНБАСЬКІ ОПЕРАЦІЇ 1941–1943
  • ДОНЕЦЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ДИСИДЕНТСЬКІ (ОПОЗИЦІЙНІ) РУХИ 1960–1980-Х РОКІВ В УКРАЇНІ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ІНСТИТУТИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ (ІНО)
  • ІСЛАМ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • КАМ'ЯНИЙ БРІД
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КАЗЕННІ ЗАВОДИ
  • КОСТЮК ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОСЯЧЕНКО ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • КРИВЧЕНЯ ОЛЕКСІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА
  • КИТАЙЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛУГАНСЬКА ОКРУГА
  • ЛУГАНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ЛУГАНСЬКИЙ ПАРАВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД
  • ЛИСИЧАНСЬК
  • МЕДВЕДЄВ ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • МЕДВЕДЄВ ЮХИМ ГРИГОРОВИЧ
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
  • МІТЮКОВ ОЛЕКСАНДР ГЕОРГІЙОВИЧ
  • МОЛОДЧИЙ ОЛЕКСАНДР ГНАТОВИЧ
  • НАРОДНИКИ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НІКОЛАЄНКО ІВАН ГНАТОВИЧ
  • ОБНОВЛЕНСЬКИЙ РУХ
  • ОЙСТРАХ ДАВИД ФЕДОРОВИЧ
  • ОКРУГА
  • ПАРХОМЕНКО ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • ПЕРЕВІРОЧНО-ФІЛЬТРАЦІЙНІ ТАБОРИ
  • ПЕРША ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР 1917–1918
  • ПЛАСТ, УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ УЛАД
  • РОБІТНИЧІ ДИСЦИПЛІНАРНІ СУДИ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • ШЕВЦОВА ЛЮБОВ ГРИГОРІВНА
  • СТАЛІНГРАДСЬКА БИТВА 1942–1943
  • СТРОКАЧ ТИМОФІЙ АМВРОСІЙОВИЧ
  • ТЕОЛОГІЯ
  • ТРЕТЯКЕВИЧ ВІКТОР ЙОСИПОВИЧ
  • ВАТУТІН МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • ВІЙНИ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ПРОТИ УНР 1917-1918 РР.
  • ВОРОШИЛОВГРАД
  • ВОРОШИЛОВГРАДСЬКА ОПЕРАЦІЯ
  • ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ОРДЕН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)