ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛУГАНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД, ЛУГАНСЬКИЙ ЗАВОД

  Бібліографічне посилання: Семистяга В.Ф. ЛУГАНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД, Луганський завод [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lugansky_lyvarny_zavod (останній перегляд: 08.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУГАНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД, ЛУГАНСЬКИЙ ЗАВОД

ЛУГАНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД, Луганський завод. Заснований 25 (14) листопада 1795, почав працювати наприкінці 1797, закритий 20 червня 1887 через тех. відсталість. Був першим металургійним, гірничим та маш.-буд. підпр-вом на укр. землях. За перші 9 років роботи виготовив 369 гармат і 178,8 тис. пудів снарядів (для кораблів Чорноморського флоту, укріплень Азова, Керчі, Севастополя, Херсона та Київ. фортечного департаменту – 20 фортець на території Наддніпрянщини). У квітні 1796 як складова з-ду була збудована кам'яновугільна шахта глибиною 36,2 м у Лисичій балці (нині тут м. Лисичанськ), вона започаткувала вугільну пром-сть країни. 1 серпня 1800 на з-ді почала діяти доменна піч, на ній 16 (4) жовтня того ж року було витоплено чавун на кам'яновугільному коксі (цей день вважається початком металургійної пром-сті України). Під час "континентальної блокади" та безпосередніх бойових дій на території Російської імперії у Війні 1812 з-д був єдиним підпр-вом, що в режимі воєн. часу збільшило вир-во гармат і снарядів – з 105,2 тис. пудів (1810) до 137,9 (1812).

У різні роки заводськими геологами та гірниками працювали: Г.Козін, І.Ільїн, О.Іваницький, П.Кульшин, О.Гур'єв, А.Носов, П.Вагнер; металургами – I.Зеленцов, А.Мевіус, М.Теплов; машинобудівниками – Л.Із'юров, М.Летуновський, І.Тіме, І.Фелькнер та ін. Проведені зусиллями заводських фахівців 1816–20 археол. розвідки дали можливість створити наук. опис краю епохи кам'яного віку, а пошукові партії 1820–22 заклали початок систематичному геол. вивченню Донбасу і Новоросійського краю. Створений зразковий заводський мінералогічний музей став найбільшим наук. центром Сходу і Півдня України. 1823 була відкрита заводська гірнича школа. 1825 почала діяти зразкова заводська с.-г. ферма (1830 перетворена на кілька навч. закладів із вивчення раціональних методів ведення сільс. госп-ва).

1827 Єв.Ковалевський та І.Ільїн заснували при з-ді науково-тех. гірниче т-во (1840 реорганізоване у вчене т-во гірничих інженерів). Його члени відкрили бл. 300 кам'яновугільних і рудних родовищ. У зв'язку з їх розробкою виникли нові населені пункти: Голубівка (нині тут м. Кіровськ), Петро-Мар'ївка (м. Первомайськ), Шубинка (м. Кадіївка; нині м. Стаханов). 1829 берг-інспектор Єв.Ковалевський видав перший зведений наук. геол. опис Донец. гірського кряжу як єдиного геол. утворення на площі 20,5 тис. км², ця праця створила теор. базу для пошуку корисних копалин.

Заводський механік Л.Із'юров сконструював i побудував великі універсальні верстати: свердлильний (1825), токарний (1829), розточувальний (1830), а 1831 – парову машину потужністю 25 кінських сил.

1836 на з-ді була заснована метеорологічна обсерваторія.

1838 збудована механізована бурова установка ударної дії.

1839 почало працювати Луган. заводське уч-ще.

1840–44 на заводських копальнях було впроваджено стовпову систему видобутку вугілля з уведенням широких полів виробки, а на самому з-ді освоєно виплавлення чавуну в заводських вагранках i домнах на антрациті.

1843 за проектом заводського інженера М.Лєтуновського споруджено пароплав з металевим корпусом для Чорномор. флоту.

Під час Кримської війни 1853–1856 з-д був осн. постачальником спорядження, озброєння і боєзапасів для Севастополя i Чорномор. флоту – тоді їх виготовлялося 2–3 тис. пудів (32–45 т) за добу.

У 1850–70-ті рр. з-д виступив організатором доменного вир-ва. Під кер-вом його фахівців були збудовані й запущені домни Керченського (травень 1850), Петровського (м. Єнакієве; квітень 1862; див. Єнакіївський металургійний завод), Лисичанського (травень 1870) чавуноливарних з-дів.

У різні роки заводськими інженерами були видані посібники з основ металургії та машинобудування: І.Фелькнером – "Спутник механика-строителя" (1853); А.Мевіусом – "Французско-русский словарь технических терминов" (1858), "Чугунолитейное производство" (1859; удостоєний у 1860 Демидовської премії), "Технический французско-русский словарь" (1898); I.Tiме – "Сопротивление металла и дерева резанию" (1870; запропоновані в ньому математичні моделі отримали широке визнання у світі).

1866 за проектом І.Тіме на з-ді виготовили великий паровий молот, а за проектами А.Мевіуса та І.Фелькнера оснастили сталепрокатний цех, що працював на кам'яновугільній сировині.

Загалом у 2-й пол. 19 ст. на заводі вироблялися машини й устаткування для оснащення з-дів, шахт, суден, метричні міри ваги, локомобілі, борошномельні машини, а також високохудож. ливарні вироби (зокрема, монументальні пам'ятники, присвячені Полтавській битві 1709, пе-ремозі над наполеонівськими військами під Полоцьком – нині місто Вітебської обл., Білорусь – 1812).

1882 с-ще Луганський з-д із прилеглим с-щем Кам'яний Брід отримало статус міста і стало центром Слов'яносербського повіту.

Практичний досвід Л.л.з. в 2-й пол. 19 ст. був використаний англійцем Дж.Юзом та О.Алчевським при проектуванні й побудові металургійних підпр-в "Новоросійського товариства кам'яновугільного і рейкового виробництва" і "Донецько-Юр'ївського металургійного товариства". Наприкінці 19 ст. колишні фахівці з-ду під кер-вом І.Мевіуса брали участь у проектуванні та буд-ві Донецько-Юр'ївського (м. Алчевськ) та Вільхівського металургійних з-дів.

Після закриття з-ду на його базі 6 травня 1895 було відкрито держ. патронний з-д. 1916 на ньому щодоби для потреб армії випускали 1,9 млн патронів. За рад. часу з-д був відомий як "№ 60" i як "Верстатобудівне об-ня". Після здобуття Україною незалежності на цій вироб. базі виникли ЗАТ "Луганський патронний завод" і в 2007 – Держ. підпр-во "Луганський патрон". 1992–97 тут було організовано монетний двір (нині випускає держ. нагороди та знаки фалеристики).

Історію з-ду ще за його діяльності досліджували В.Фесенко і Ю.Темник.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Фесенко В.О. Перша домна Луганського ливарного заводу: З нагоди 130-річного ювілею 1800–1930 рр. Луганськ, 1930
  2. Архів Луганського ливарного заводу (1795–1887). "Записки історично-філологічного відділу ВУАН", 1931, кн. 20
  3. Початки металургійної промисловості на Україні, т. 1. К., 1932
  4. Люлько А.С. Луганский станкостроительный завод – первый монетный двор Украины, ч. 1. Луганск, 2000
  5. Темник Ю.А. Столетнее горное гнездо: Луганский завод (1795–1887), т. 1. Луганск, 2004.

Посилання:
  • АЛЧЕВСЬК
  • АЛЧЕВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ КИРИЛОВИЧ
  • АЗОВ
  • ЧОРНОМОРСЬКИЙ ФЛОТ
  • ЄНАКІЄВЕ
  • ЄНАКІЇВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД
  • КАМ'ЯНИЙ БРІД
  • КАМ'ЯНИЙ ВІК
  • КЕРЧ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ ЄВГРАФ ПЕТРОВИЧ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • ЛИСИЧАНСЬК
  • НОВОРОСІЙСЬКИЙ КРАЙ, НОВОРОСІЯ
  • ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709
  • ПУД
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • ВІЙНА 1812 Р.
  • Ю З (ХЬЮЗ) ДЖ.

  • Пов'язані терміни:
  • КОВАЛЕВСЬКІ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • ЛЕ-ПЛЕ ФРЕДЕРИК
  • ЛУГАНСЬК
  • ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛУГАНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ЛИСИЧАНСЬК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)