ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛУК'ЯНОВ ІОАНН ТА ЙОГО ТВІР "ХОЖДЕНИЯ В СВЯТУЮ ЗЕМЛЮ МОСКОВСКОГО СВЯЩЕННИКА ИОАННА ЛУКЬЯНОВА: 1701–1703".

  Бібліографічне посилання: Голобуцький П.В. ЛУК'ЯНОВ Іоанн та його твір "Хождения в Святую землю московского священника Иоанна Лукьянова: 1701–1703". [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lukyanov_I (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУК'ЯНОВ ІОАНН ТА ЙОГО ТВІР ХОЖДЕНИЯ В СВЯТУЮ ЗЕМЛЮ МОСКОВСКОГО СВЯЩЕННИКА ИОАННА ЛУКЬЯНОВА: 1701–1703.

ЛУК'ЯНОВ Іоанн та його твір "Хождения в Святую землю московского священника Иоанна Лукьянова: 1701–1703". Л. (р. н. і р. с. невід.) – старообрядницький священик (див. Старообрядництво), мандрівник, чернець. Продовжувач традиції літ. школи протопопа Аввакума. Здійснив подорож до Палестини та Єгипту. Під час мандрівки побував, зокрема, в Києві і Батурині. Оприлюднив описи своїх подорожніх спостережень у "Хождениях..." (за деякими припущеннями, твір міг бути написаний у м. Москва). Серед них є описи побуту й занять українців, їхніх звичаїв, пам'яток старовини й культових споруд, окремих людей, з якими Л. зустрічався, а також усього того, що він від них почув.

Дав опис Києва в цілому та його торгової частини – Подолу – й військової – Верхнього міста – зокрема. Його приємно вразила кількість церков і монастирів у місті, особливо сподобалася Києво-Печерська лавра з її печерами, друкарнею; зацікавили живопис Успенського собору й кам'яний надгробок кн. К.Острозького.

Характеризуючи побут і звичаї киян, відзначив їхню релігійність, любов до доброчинності, торг. вдачу. Разом з тим, написав про велику кількість шинків у місті, які розоряють мешканців, про численних повій та про недостойну поведінку спудеїв Київ. академії (див. Києво-Могилянська академія), які "хуже московских солдат", "нет на них суда".

Також дав опис Фастова, де зупинявся, негативно характеризував козаків С.Палія (при цьому тональність його висловлювань була такою ж, як і оцінки С.Палія з боку рос. уряду).

Порівнюючи Батурин (тогочасну гетьман. резиденцію) з Глуховим, зауважив, що Батурин "плоше Глухова". Писав про нелюбов народу до гетьмана І.Мазепи, якого пересічні люди вважали слугою Росії, і про те, що влада гетьмана тримається нібито тільки на моск. стрільцях.

У Єрусалимі його увагу, як старообрядця, привернуло те, що місц. ченці відступилися від благочестя та правосл. обрядовості: уживають м'ясо, мають "бусурманські" звичаї, відвідують шинки, курять тютюн, голять голови.

Повертаючись до Росії тим же шляхом, він знову відвідав Київ та Ніжин.

1862 фрагмент "Хождения…" надрукував О.Лазаревський в "Черниговском листке", при цьому автором твору було названо ченця Леонтія. 1863 С.Соболевський видав у "Русском архиве" схожий твір, але під авторством Л., а також із зазначенням помилкової дати подорожі 1710–11. На думку В.Іконникова, розбіжності в питанні авторства "Хождения…" були пов'язані з тим, що одна й та сама особа іменувалася і Л., і Леонтієм – це був священик Свято-Покровської церкви в Москві Л., який згодом прийняв чернецтво під іменем старця Леонтія і мав свій скит в Бринських лісах (від р. Бринь у Калузькій губ. – бас. Десни, притоки Дніпра; саме в цих лісах у 17–18 ст. ховалися старообрядці-розкольники, іноді їх офіційно називали послідовниками Бринського толку). Не ототожнював Л. зі старцем Леонтієм Ю.Кобищанов, як про мандрівника-старообрядця поч. 18 ст. до Єрусалима та Єгипту він писав лише про Л. Моск. філологи Л.Ольшевська та С.Травкін – упорядники нового – найбільш повного й доповненого коментарями видання – "Хождений..." – дослідили три редакції цього твору й дійшли висновку, що найкоротша з відомих нині редакцій належить старцю Леонтію, а дві інші – Л. Вони вважають, що старець Леонтій був одним із духовних лідерів т. зв. Вєтковської течії (від о-ва Вєтка на р. Сож – прит. Дніпра, – де був монастир) старообрядців-поповців, а Л. (у минулому моск. священик) був вєтковським монахом і духовним братом Леонтія. На думку цих дослідників, саме Л. є автором повного і найбільш цікавого тексту "Хождений..."

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Хождение в Святую землю московского священника Иоанна Лукьянова: 1701–1703. М., 2008.
Література:
  1. Иконников В.С. Опыт русской историографии, т. 2, кн. 2. К., 1908
  2. Кобищанов Ю.М. Сосна и пальма. В кн.: Африка: встречи цивилизаций. М., 1970
  3. Леонтий. В кн.: Христианство: Энциклопедический словарь, т. 2. М., 1995.

Посилання:
  • БАТУРИН
  • ЧЕРНИГОВСКИЙ ЛИСТОК
  • ЄРУСАЛИМ
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ГЛУХІВ
  • ІКОННИКОВ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • КОЗАК, СЛОВО
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЇВ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МОСКВА
  • НІЖИН
  • ОСТРОЗЬКИЙ КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПОДІЛ
  • РУССКИЙ АРХИВ
  • СТАРООБРЯДСТВО
  • СТРІЛЬЦІ
  • УСПЕНСЬКИЙ СОБОР, СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ СОБОР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)