ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛУЦЬК

  Бібліографічне посилання: Головко В.В. ЛУЦЬК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lutsk_mst (останній перегляд: 19.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУЦЬК

ЛУЦЬК (стара назва Лучеськ) – істор. місто України, адм. центр Волинської області. Розташоване на р. Стир (прит. Прип'яті, бас. Дніпра). Населення 208 тис. осіб (2008).

На території міста відкрито залишки 2-х поселень доби неоліту (4 і 3 тис. до н. е.) і 2-х поселень доби бронзи (2 тис. до н. е.; див. Бронзовий вік).

Згідно зі свідченням Я.Длугоша, Л. заснований 1000 року вел. кн. київ. Володимиром Святославичем. Перша писемна згадка про нього міститься в Іпатіївському літописі під 1085: там повідомляється, що Володимир Мономах захопив Лучеськ, який належав кн. Ярополку Ізяславичу. У подальшому, після поділу Володимирського князівства 1149, Лучеськ стає адм. центром удільного князівства (Луцького князівства).

Від 1199 Л. був у складі Галицько-Волинського князівства. У 12–13 ст. посідав на Волині – за політ. і екон. значенням – 2-ге місце після Володимира (нині м. Володимир-Волинський).

1241 зруйнований монгол. військами (див. Монголо-татарська навала). Невдовзі відновився. 1252 його безуспішно намагалися здобути війська темника Куремси. Проте вже через 7 років потому, 1259, кн. Данило Галицький на вимогу золотоординського темника Бурундая дав наказ зруйнувати оборонні укріплення кількох міст князівства, у т. ч. і Л.

Наприкінці 13 – на поч. 14 ст. в місті велося кам'яне буд-во, зокрема, були споруджені замок і кафедральний собор св. Іоанна Богослова.

Від 1340 – у складі Великого князівства Литовського. Першими його володарями були кн. Любарт і його син Федір Любартович (з 1385). 1387 місто захопив король польс. і вел. кн. литов. Владислав II Ягайло і пізніше передав його вел. литов. кн. Вітовту, той зробив Л. другим за важливістю містом литов. князівства (після Вільно; нині м. Вільнюс).

1429 тут відбувався Луцький з'їзд монархів європ. країн (на ньому обговорювалися питання: захисту Європи від турків, унії церковної, про можливість надання вел. кн. литов. Вітовту королів. титулу).

У 15–16 ст. став одним з найбільш значних торг. і ремісничих центрів України. 1432 отримав магдебурзьке право. У той час місто мало строкатий етнічний склад: поряд з польс. і укр. громадами тут жили євреї, вірмени, караїми.

За Люблінською унією 1569 перейшов до складу Корони Польської.

На поч. 17 ст. тут заснували свої осередки ордени єзуїтів, бригіток, домініканців, кармелітів, бернардинців, тринітаріїв, ваcиліан. 1617 створено Луцьке братство (1620–21 при ньому відкрито Луцьку братську школу).

У 1630-х рр. зросла міжконфесійна ворожнеча. У травні 1634 тиждень тривали погроми католиками правосл. громади, зокрема, були зруйновані братська церква, школа, будинок для старих.

Під час національної революції 1648–1676 Л. зазнав спустошень, особливо після нападу татар 1649 та голоду й епідемії 1651.

За умовами Андрусівського договору (перемир'я) 1667 залишився в складі Речі Посполитої.

Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) переходить під владу Російської імперії і стає адм. центром Волинського намісництва, а з 1797 – Волинської губернії.

1832 в місті була відкрита гімназія.

Після прокладання до нього залізничної дороги (від станції Ківерці) тут пожвавилося економічне життя. У 1910-х рр. у місті працювали чавуноливарний, цегельний, два пивоварних заводи, паровий млин, картонна фабрика.

Під час Першої світової війни і громадянської війни в Україні 1917–1921 за Л. ішли жорстокі бої.

Від 1919 – під владою Польщі.

1931–39 тут працювало громад. об'єднання освітньої і реліг. спрямованості "Товариство імені Петра (Могили)".

Від 1939, після приєднання західноукр. земель до СРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі), – у складі УРСР, з грудня 1939 – обласний центр Волин. області, від 1940 (і до 1962, а потім з 1966) також райцентр.

У роки окупації УРСР (див. Друга світова війна) з червня 1941 до липня 1944 був адм. центром генерал-комісаріату "Волинь–Поділля" рейхскомісаріату "Україна".

У 1950–60-х рр. у місті проведено модернізацію і централізацію підпр-в. Розвинулися нові галузі – машинобудівна, металообробна, вир-во буд. матеріалів, приладобудівна, електронна, легка промисловість.

На поч. 21 ст. до найбільших промислових підприємств міста належали: ВАТ "Луцький автомобільний завод", ВАТ "Підшипниковий завод", ТЗОВ "Луцьккондитер ВКФ", Луцький спиртогорілчаний комбінат, ВАТ "Луцьк Фудз", ВАТ "Хліб", ТОВ СП "Модерн-Експо", ЗАТ СП "Теріхем Луцьк", ВАТ "Електротермометрія", пивзавод "Zeman". Серед 9 вищих навчальних закладів найстарішими є Волинський державний університет імені Лесі Українки та Луцький державний тех. ун-т.

Пам'ятки історії та к-ри: замок Любарта (14–16 ст.), башта Чорторийських (14–15 ст.), Свято-Покровськa церква (15 ст.), Петропавлівський кафедральний костьол (16–17 ст.), оборонна синагога, монастир бригіток (17 ст.), Свято-Троїцький кафедральний собор (18 ст.).

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Левкович І. Нарис історії Волинської землі (до 1914 р.). Вінніпег, 1953
  2. ІМіС УРСР. Волинська область. К., 1970
  3. Терський С.В. Історія Луцька, т. 1: Лучеськ X–XV ст. Львів, 2007
  4. Web: www.lutsk.ua.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1667
  • БЕРНАРДИНЦІ
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • БУРУНДАЙ, БУРОНДАЙ
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ДЛУГОШ ЯН
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЄЗУЇТИ
  • ФЕДІР ЛЮБАРТОВИЧ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГЕНЕРАЛ-КОМІСАРІАТИ
  • ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В УКРАЇНІ 1917–1921
  • ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • КАРМЕЛІТИ
  • КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ
  • КУРЕМСА
  • ЛУЦЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА
  • ЛУЦЬКЕ БРАТСТВО
  • ЛУЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЛУЦЬКИЙ З'ЇЗД МОНАРХІВ 1429
  • ЛЮБАРТ, ЛЮБАРТ-ДМИТРО ГЕДИМІНОВИЧ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НЕОЛІТ, НОВОКАМ'ЯНИЙ ВІК
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РЕЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • УНІЯ ЦЕРКОВНА
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛИНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ЛЕСІ УКРАЇНКИ
  • ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЄДИНІЙ ДЕРЖАВІ
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.

  • Пов'язані терміни:
  • АБАЗА ВІКТОР ІВАНОВИЧ
  • АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ
  • АЛМАЗОВ ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ
  • АВРАМЕНКО ВАСИЛЬ КИРИЛОВИЧ
  • БАЛАБАН ДІОНІСІЙ
  • БІЛГОРОДСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ, СТАРА ЖИТОМИРСЬКА ДОРОГА
  • БІЛОРУСИ В УКРАЇНІ
  • БОГАЦЬКИЙ ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БОЙОВІ ДІЇ РАДЯНСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ УКРАЇНИ 1941-1944
  • БОРИСОВЕЦЬ ВАЛЕНТИН ПАВЛОВИЧ
  • БОТЕРО ДЖОВАННІ
  • БРАТКОВСЬКИЙ ДАНИЛО БОГДАНОВИЧ
  • БРОДОВИЧ ТЕОДОСІЙ
  • БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ 1916
  • БИТВА ТАНКОВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ 1941 Р.
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ДЕЙНЕКИ ПОВСТАННЯ 1666
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ДУБ-ДУБОВСЬКИЙ (DUB-DUBOWSKI) ІГНАЦИ
  • ДУХОВНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
  • ДЯК
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ
  • ФЕОФАНА III МІСІЯ В УКРАЇНІ 1620
  • ФІЛАРЕТ, ДЕНИСЕНКО МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ
  • ФІЛАТЕЛІЯ
  • ФІРКОВИЧ АВРААМ
  • ФРЕСКА
  • ГАЛАН ЯРОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГЕНЕРАЛ-КОМІСАРІАТИ
  • ГНЄЗДИЛОВ ВАСИЛЬ ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ГОЛОБИ
  • ГОРОХІВ
  • ГУЛЕВИЧІ
  • ГУЛЕВИЧІВНА ЄЛИЗАВЕТА ВАСИЛІВНА
  • ІКОНИ, УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ
  • ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ
  • ІСАЄВИЧ ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
  • ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ
  • ІВАНИЧІ
  • КАНТЕМІР ДМИТРО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • КАРАЇМИ
  • ХОЛМСЬКА ІКОНА БОГОРОДИЦІ
  • ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • КЛЕВАНЬ
  • КЛЬОНОВИЧ СЕБАСТЬЯН-ФАБІАН
  • КІЛЕССО СЕРГІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • КОЛКІВСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • КОНДЗЕЛЕВИЧ ЙОВ
  • КОНОВАЛЕЦЬ ЄВГЕН
  • КОНТАРІНІ
  • КОСАЧІ
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • КРАВЧУК МИХАЙЛО ПИЛИПОВИЧ
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА
  • КУЧАБСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КУПЕЦТВО
  • КУРЕМСА
  • КИЄВО-ХОЛМСЬКИЙ ШЛЯХ
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТНИКІВ СТАРОВИНИ ТА МИСТЕЦТВА
  • КИЇВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • КИПРІЯН
  • ЛАМБЕРТ КАРЛ ЙОСИФОВИЧ (ЙОСИПОВИЧ), ДЕ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ МОДЕСТ ПИЛИПОВИЧ
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛІТКІВСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • ЛІТОПИСИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО
  • ЛОБОДОВСЬКИЙ ЮЗЕФ
  • ЛУЧEСЬК
  • ЛУЦЬКА ПОВІТОВА ПРОСВІТА
  • ЛУЦЬКЕ БРАТСТВО
  • ЛУЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ (АПРАКОС)
  • ЛУЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЛУЦЬКИЙ ДОМІНІКАНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛУЦЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • ЛУЦЬКИЙ ПОЛІСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • ЛУЦЬКИЙ ТРИБУНАЛ 1578-1589
  • ЛУЦЬКИЙ З'ЇЗД МОНАРХІВ 1429
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОЦЕС ОУН 1936
  • ЛЮБАРТ, ЛЮБАРТ-ДМИТРО ГЕДИМІНОВИЧ
  • ЛЮБОМЛЬ
  • ЛЮТЕРАНСТВО
  • ЛЮТКОВИЧ ПАВЛО, ДОМЖИВ-ЛЮТКОВИЧ-ТЕЛИЦЯ ПАВЛО
  • МАЧТЕТ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАЛИНСЬКИЙ (ЄЛО-МАЛИНСЬКИЙ) ДАНИЛО МАТВІЙОВИЧ
  • МАНДРІВНІ ДРУКАРНІ
  • МАНЬКОВСЬКИЙ ПЙОТР-ЯН
  • МАСЛОВ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
  • СМУГА ОСІЛОСТІ, СМУГА ПОСТІЙНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ ОСІЛОСТІ
  • МІТЮКОВ ОЛЕКСАНДР ГЕОРГІЙОВИЧ
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МСТИСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ
  • МУЗЕЇ ІСТОРИЧНІ
  • МИТНА КОМОРА
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • МИТНА СИСТЕМА
  • МИТО ГОЛОВНЕ
  • НАЛИВАЙКА ПОВСТАННЯ (1594-1596)
  • НАЛИВАЙКО СЕМЕРІЙ
  • НАРУШЕВИЧ АДАМ-СТАНІСЛАВ
  • НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНОЗНАВЦІВ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НЕОУНІЯ, НОВА УНІЯ
  • НЕСВИЦЬКІ (НЕСВІЗЬКІ)
  • НЄЧ ЮЛІАН-ЄЖІ
  • ОКРУЖНИЙ СУД
  • ОЛИКА
  • ОЛИЦЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • ОСТРІВСЬКА УГОДА 1392
  • ОСТРОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ
  • ПАТРІОТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ПАТРИЦІАТ
  • ПЧІЛКА ОЛЕНА
  • ПЕНЯЗЬ
  • ПЕРЕСОПНИЦЯ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕВНИЙ ПЕТРО
  • ПІДГІРСЬКИЙ САМІЙЛО МАКСИМОВИЧ
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПІДПІЛЛЯ НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ В УКРАЇНІ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПОЧАЇВСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ПОЛІЩУКИ
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1939
  • ПРАВО СКЛАДУ
  • ПРОСВІТА (1941–1943)
  • ПРОСВІТА (1868–1939)
  • ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
  • ПИЛИПЧУК ПИЛИП КАЛЕНИКОВИЧ
  • РІВНЕНСЬКО-ЛУЦЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • РОСТИСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • РУКОПИСНА КНИГА
  • СЕЙМИКИ
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ШУМУК ДАНИЛО ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
  • СЛОВАКИ В УКРАЇНІ
  • СТАРОУКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
  • СТАТУТИ ЦЕРКОВНІ
  • СТРАВИНСЬКИЙ ІГОР ФЕДОРОВИЧ
  • СВЯТОСЛАВ ДАВИДОВИЧ
  • ТАНЮК ЛЕСЬ
  • ТЕОДОРОВИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ТЕОЛОГІЯ
  • ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ТОРГИ
  • ЦЕХИ
  • ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ УСТАНОВИ
  • ТИМЧАСОВІ УПРАВЛІННЯ
  • ТИША МИХАЙЛО
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІЙНА 1812 Р.
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІННИЦЯ
  • ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В УКРАЇНІ 16-18 СТ.
  • ВІЖЕНЕР БЛЕЗ ДЕ
  • ВЛАСОВСЬКИЙ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ВОЛОДИМИРСЬКА ДОРОГА
  • ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ЛЕСІ УКРАЇНКИ
  • ВОЛИНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН
  • ЯРМАРОК
  • ЯРОСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ
  • ЗАЛКА МАТЕ
  • ЖАБОКРИЦЬКИЙ ДІОНІСІЙ
  • ЖІНОЧИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ ПОЛК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)