ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛУЖИЦЬКА КУЛЬТУРА

  Бібліографічне посилання: Клочко В.I. ЛУЖИЦЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Luzhytska_k_ra (останній перегляд: 15.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУЖИЦЬКА КУЛЬТУРА

ЛУЖИЦЬКА КУЛЬТУРА – археологічна культура. Існувала в 14–3 ст. до н. е. Назва походить від історично-геогр. області Лужиці на пн. сх. Німеччини (тут уперше були знайдені поселення і могильники, що згодом стали вважатися типовими для цієї археол. к-ри). Характерні для неї пам'ятки (у т. ч. скарби бронз. речей) знайдено на значній за площею території, її пд. межею є землі Середньої Чехії і Моравії, пн. – Балт. море, зх. – р. Ельба, сх. – зх. райони Білорусі і України. На території України такого типу пам'ятки поширені від верхньої і середньої течії Зх. Бугу (прит. Вісли) на схід до р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра). Головними з них є: Ульвівок, Тяглів, Рованці. Найдавніші з пам'яток – найбільш західні – датуються кін. 2 тис. до н. е. Окремі прояви цієї к-ри на пам'ятках чорнолiської культури доходять на сх. аж до Полтавщини. Найдовше Л.к. існувала на землях Польщі (до 4–3 ст. до н. е.). Госп-во лужицьких племен базувалося на орному землеробстві та придомному скотарстві. Носії цієї к-ри мали неукріплені поселення та городища, розвинену кольорову, а з початку залізного віку – і чорну металургію. Поховальний обряд – тiлоспалення із захороненням решток кісток в урнах, переважно в безкурганних могильниках (т. зв. поля поховань). На думку дослідників, основу ідеологічних уявлень носіїв Л.к. складали солярні культи. Питання про етнічну належність носіїв цієї к-ри дискутується – зокрема, згідно з деякими версіями, вони були праслов'янами, за ін. припущеннями – кельтами, за однією з гіпотез – германцями.

Вважається, що Л.к. генетично пов'язана з тшинецькою к-рою тшинецько-комарівської історико-культурної спільності та з унетицькою к-рою, а сама еволюціонувала в пшеворську культуру.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Kostrzewski J. Kultura łużycka na Pomorzu. Poznań, 1958
  2. Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Лужицкая и высоцкая культуры. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 2. К., 1986
  3. Баран В.Д. та ін. Походження слов'ян. К., 1991.

Посилання:
  • АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА
  • ЧОРНОЛІСЬКА КУЛЬТУРА
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ПШЕВОРСЬКА КУЛЬТУРА
  • СКОТАРСТВО
  • ТШИНЕЦЬКЕ КУЛЬТУРНЕ КОЛО, ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКО-СОСНИЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ЗАЛІЗНИЙ ВІК
  • ЗЕМЛЕРОБСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕХІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЕТНОГЕНЕЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
  • ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА
  • КОСТШЕВСЬКИЙ ЮЗЕФ
  • СОПІТ, МОГИЛЬНИК
  • ТШИНЕЦЬКЕ КУЛЬТУРНЕ КОЛО, ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКО-СОСНИЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ВИСОЦЬКА КУЛЬТУРА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)