ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОЦЕС ОУН 1936

  Бібліографічне посилання: Черченко Ю.А. ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОЦЕС ОУН 1936 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lvivsky_protses_OUN (останній перегляд: 18.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОЦЕС ОУН 1936

ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОЦЕС ОУН 1936 – вживана в укр. літературі умовна назва суд. Процесу над 23-ма укр. націоналістами, що відбувався у Львові з 25 травня до 27 червня 1936. Інша його назва – "Львівський процес Бандери і товаришів". Під час цього процесу на лаві підсудних була майже вся Крайова екзекутива ОУН на зх. укр. землях, серед них – 6 уже засуджених ще на Варшавському процесі 1935–1936: С.Бандера, К.Зарицька, Є.Качмарський, І.Малюца, Р.Мигаль, Б.Підгайний. Підсудних боронили 12 адвокатів, зокрема укр. правники: В.Горбовий, В.Загайкевич, К.Паньківський, В.Старосольський, С.Шевчук, С.Шухевич та ін. Серед 12 присяжних і 2 запасних присяжних не було жодного українця. До складу трибуналу входили: головуючий суддя і 2 засідателі.

Прокурор висунув кілька обвинувачень. Підсудні Б.Гнатевич, В.Івасик, В.Коцюмбас, Я.Макарушка, О.Мащак, О.Пашкевич, І.Равлик, С.Рачун, В.Свєнціцька, Р.Сеньків, Я.Спольський, Я.Стецько, А.-Д.Федак, О.Феник, Р.Шухевич, В.Янів та І.Ярош звинувачувалися в належності до Організації українських націоналістів (це кваліфікувалося як злочин держ. зради, ст. 97 § 1 кримінального закону Польщі). Підсудні С.Бандера й Б.Підгайний звинувачувалися в намові, допомозі і дорученні здійснити низку вбивств у Львові: студента Я.Бачинського, директора г-зії І.Бабія, невідомого учня 7-го класу г-зії, консула СРСР, редактора А.Крушельницького, підкомісара львів. в'язниці В.Коссобудзького, а також волин. воєводи Г.Юзефського в Луцьку; окрім цього, вони звинувачувалися в тому, що віддали наказ підкласти петарду до друкарні О.Яськова у Львові (усе це кваліфікувалося як злочини, передбачені ст. 26, 27, 225 і 226 кримінального закону Польщі). Підсудних Р.Мигаля, Є.Качмарського, І.Яроша, Р.Сенькова, К.Зарицьку, І.Малюцу, С.Рачуна, Р.Шухевича та В.Свєнціцьку було звинувачено за намову, допомогу або наказ убити Я.Бачинського, дир. І.Бабія та заплановане вбивство консула СРСР, підкомісара В.Коссобудзького і волин. воєводи Г.Юзефського, а також за наказ підкласти петарду до друкарні Яськова (усе це кваліфікувалося як злочини, передбачені ст. 26, 27, 225 і 226 кримінального закону Польщі). Підсудні Р.Мигаль та Р.Сеньків звинувачувалися у вбивстві Я.Бачинського (злочин, передбачений ст. 225 кримінального закону). О.Феник і В.Івасик – за зберігання вибухових матеріалів і деталей вибухового механізму (злочин, передбачений ст. 222 § 1 кримінального закону).

Судову залу на вул. Стефана Баторія, де проходило засідання, охороняли 20 поліцейських і чимало агентів у цивільному на су-сідніх вулицях. Польс. поліція боялася, що члени ОУН спробують визволити товаришів. За ходом суд. процесу стежили кореспонденти, часто слово в слово передруковуючи сказане підсудними. На відміну від Варшавського процесу 1935–36 на Львів. процесі ОУН 1936 трибунал визнав право українців виступати укр. мовою. Під час допиту підсудні намагалися використати можливість публічного виступу для пропаганди ідеї укр. націоналізму та боротьби за відновлення укр. держави, викривали злочини польс. влади проти України і українців. Коли на початку процесу підсудних питали про їхнє громадянство, то вони відповідали: "українське". Прокурор двічі робив подання, щоб трибунал далі вів процес у закритому режимі, оскільки в залі повторюються демонстрації підсудних. Але голова трибуналу відкинув це внесення прокурора. Укр. оборонці у своїх промовах також наголошували на політ. змістові процесу, показуючи щире прагнення укр. молоді продовжити справу їхніх батьків часів війни за незалежність України 1918–20 (див. Українсько-польська війна 1918–1919, також Українська революція 1917–1921). Наприкінці процесу 10 підсудних використали право останнього слова. Зокрема, С.Бандера, Я.Стецько, В.Янів, Б.Підгайний, Р.Мигаль і О.Мащак у своїх виступах заявили, що свідомо присвятили життя боротьбі за визволення укр. земель і відбудову укр. держави. С.Бандера також зазначив, що члени ОУН не є терористами, а організація "огортає своєю акцією всі ділянки національного життя". Далі С.Бандера вияснив завдання ОУН у боротьбі проти польс. і більшовицького поневолення України. А Я.Стецько сказав таке: "Я виконував мій обов'язок, який мені диктувала приналежність до української суспільности. Я визнаю, що українська держава існує, існує потенціяльно в серцях українського народу… Змислом мойого цілого життя було, є і буде: Україна вільна, Україна Соборна, Україна без хлопа і без пана".

Про ці виступи один з ідеологів укр. націоналізму М.Сціборський написав у липні 1936 в газ. "Українське слово": "Героїчною поставою своїх представників – Бандери і товаришів – націоналізм продемонстрував перед цілим світом силу своєї моралі, ідейну непримиримість, внутрішню здоровість і організаційно-політичний розмах…"

27 червня 1936 на 24-й день процесу голова трибуналу зачитав вирок: С.Бандеру і Р.Мигаля засуджено на довічне ув'язнення. Б.Підгайного, Є.Качмарського, Р.Сеньківа, І.Малюцу, О.Мащака – до 15 років ув'язнення. К.Зарицьку – до 5 років ув'язнення і на основі закону про амністію строк ув'язнення зменшено до 2,5 року. Я.Спольського – до 7 років і за амністією строк зменшено до 4 років. Я.Макарушку – до 6 років і за амністією строк зменшено до 4 років. І.Яроша, О.Пашкевича, В.Яніва, Я.Стецька, І.Равлика, О.Феника, В.Івасика – до 5 років кожного і за амністією строк зменшено кожному до 2,5 року. Р.Шухевича, Б.Гнатевича, В.Коцюмбаса – до 4 років кожного зі зменшенням строку на основі амністії до 2 років. С.Рачуна засуджено до 6 місяців ув'язнення і на основі закону про амністію його було звільнено.

В.Свєнціцька і А.-Д.Федак були звільнені від відповідальності. Усім засудженим було зараховано перебування під слідством, дехто з них позбавлявся громадян. прав на строк від 5 до 10 років. Також усі мусили виплатити суд. витрати.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Мірчук П. Нарис історії ОУН, т. 1. Мюнхен–Лондон–Нью-Йорк, 1968
  2. Книш З. Варшавський процес ОУН на підложжі польсько-українських відносин тієї доби, т. 2. Торонто, 1986
  3. Стецько Я. Твори, т. 1–2. Мюнхен, 1987
  4. Шухевич С. Моє життя: Спогади. Лондон, 1991
  5. Дужий П. Степан Бандера – символ нації: Ескізний нарис про життя і діяльність провідника ОУН, ч. 1. Львів, 1996
  6. Степан Бандера: документи й матеріали (1920–1930 рр.). Львів, 2006.

Посилання:
  • БАНДЕРА СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ
  • ДЕРЖАВА
  • ГОРБОВИЙ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ
  • ГРОМАДЯНСТВО
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • НАЦІОНАЛІЗМ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПАНЬКІВСЬКИЙ КОСТЬ
  • ШУХЕВИЧ РОМАН ОСИПОВИЧ
  • СТАРОСОЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • СТЕЦЬКО ЯРОСЛАВ СЕМЕНОВИЧ
  • СЦІБОРСЬКИЙ МИКОЛА ОРЕСТОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО, ЛЬВІВ (1915-1918)
  • УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА (1918-1919)
  • ВАРШАВСЬКИЙ ПРОЦЕС 1935-1936 РР.
  • ЯНІВ ВОЛОДИМИР-МИХАЙЛО ОСИПОВИЧ
  • ЮЗЕВСЬКИЙ ЯН-ГЕНРИК
  • ЗАГАЙКЕВИЧ ВОЛОДИМИР

  • Пов'язані терміни:
  • БАНДЕРА СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ
  • ГОРБОВИЙ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ШУХЕВИЧ РОМАН ОСИПОВИЧ
  • СВЄНЦІЦЬКА ВІРА ІЛАРІОНІВНА
  • ЗАГАЙКЕВИЧ ВОЛОДИМИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)