ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЯСКОРОНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Скрипник П.І. ЛЯСКОРОНСЬКИЙ Василь Григорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lyaskoronsky_V_G (останній перегляд: 26.06.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЯСКОРОНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ

ЛЯСКОРОНСЬКИЙ Василь Григорович (24.12.1859–01.01.1928) – історик, археолог, етнограф, нумізмат і картограф. Професор (1909). Н. в м. Золотоноша в сім'ї вчителя. 1885 закінчив Київ. ун-т (випускна робота була відзначена срібною медаллю). Був учнем В.Антоновича, за порадою останнього досліджував творчість Г. де Боплана як картографа пізньосередньовічної України. У б-ці Київської духовної академії знайшов шестисекційну карту Дніпра з маргінальними рисунками і текстами з "Опису України" Г. де Боплана. Потому відвідав б-ки Кенігсберга (нині м. Калінінград, РФ) та Парижа (Франція), здійснив подорожі до Нідерландів і Великої Британії. 1899 захистив магістерську дис. на тему: "Історія Переяславської землі до середини 13 ст.". Свої дослідження творчості Г. де Боплана підсумував у монографії "Гильом Левассер де Боплан и его историко-географические труды относительно Южной России" (1901), включивши до неї власний переклад праці Г. де Боплана "Опис України" та репродукції деяких його карт. (За оцінкою Я.Дашкевича, це був "найкращий російський переклад “Опису” з детальним коментарем (102 примітки, деякі з них перетворилися на невеликі історичні екскурси)", але разом з тим монографія містила низку помилок, оскільки Л. "вперто вважав пізніші регіональні переробки “Спеціальної” карти Боплана оригінальними творами французького картографа".) Деякий час служив у 3-й Київ. г-зії. Від 1903 був приват-доцентом Московського університету. 1904 здійснив археол. екскурсію до Полтавської губернії. Від 1907 працював приват-доцентом Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Від 1909 був професором Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька.

Нагороджений 4-ма орденами і однією пам'ятною срібною медаллю, за вислугу років мав чин статського радника.

За рад. доби брав участь у роботі ВУАН (нині Національна академія наук України), від 1924 займав посаду штатного постійного співробітника Етнографічно-фольклорної комісії при ВУАН (див. Етнографічна комісія при ВУАН), завідував нумізматичним відділом Лаврського музею (див. Києво-Печерський національний історико-культурний заповідник). 1925–27 був членом Всеукраїнського археологічного комітету. Водночас з 1926 був членом-співробітником археол. секції мистецького відділу Інституту української наукової мови.

Досліджував різнопланові проблеми вітчизн. та зарубіжної історії. Розробляв питання історичної географії, нумізматики, істор. топографії та допоміжних істор. дисциплін.

П. у м. Київ.

В Ін-ті рукопису НБУВ зберігається 568 одиниць його архіву.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Иностранные карты и атласы XVI и XVII вв., относящиеся к Южной России. К., 1898.
Література:
  1. Мельник-Антонович К. Василь Григорович Ляскоронський: Некролог. "Записки історично-філологічного відділу ВУАН", 1929, кн. 24
  2. Ситник О.М. Василь Григорович Ляскоронський. "УІЖ", 1990, № 2
  3. Скирта М.Л. Ляскоронський Василь Григорович. В кн.: Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. К., 2002
  4. Дашкевич Я.Р. Українська бопланіана. Web: http://litopys.org.ua/boplan/bop03.htm.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • БОПЛАН (BEAUPLAN) ГІЙОМ-ЛЕВАССЕР ДЕ
  • ДАШКЕВИЧ ЯРОСЛАВ РОМАНОВИЧ
  • ЕТНОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ПРИ ВУАН
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ МОВИ
  • ІСТОРИЧНА ГЕОГРАФІЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • МОСКОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НІЖИНСЬКИЙ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА
  • НУМІЗМАТИКА
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ (ВУАК)
  • ЗОЛОТОНОША

  • Пов'язані терміни:
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА
  • ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОМУ ІНСТИТУТІ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА В НІЖИНІ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ В 19 СТОЛІТТІ
  • ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО СТАРОЖИТНОСТЕЙ І МИСТЕЦТВ
  • КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ВОЄННО-ІСТОРИЧНОГО ТОВАРИСТВА
  • КИЇВСЬКИЙ ВОЄННО-ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ
  • ЛУБНИ
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА МИСТЕЦТВА
  • НАРОДНИЦЬКИЙ НАПРЯМ В ІСТОРІОГРАФІЇ
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • СКАРЖИНСЬКА КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА
  • В'ЯХАНЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)