ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЯСОТА (ЛАСОТА) ФОН СТЕБЛАУ

  Бібліографічне посилання: Кривець Н.В., Кулинич І.М. ЛЯСОТА (Ласота) фон Стеблау [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lyasota_fon_S (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЯСОТА (ЛАСОТА) ФОН СТЕБЛАУ

ЛЯСОТА (Ласота) фон Стеблау (Lassota fon Steblau) Epix (бл. 1550–1616) – австрійс. дипломат. Походив із понімеченого моравського шляхетського роду герба Одровонж. Н. в м. Герліц (Верхня Силезія, нині місто в Німеччині). Навч. в Лейпцизькому та Падуанському ун-тах. Потому займав різні адм. посади в Силезії (істор. слов'ян. обл. у верхній і середній течіях р. Одер) і Польщі. Служив при дворі імператора "Священної Римської імперії германської нації". Був найманцем в іспан. армії під час іспано-португальської війни 1580. Брав участь у поході австрійс. армії на Польщу 1587–88, потрапив у польс. полон, побував у Львові і залишив про це нотатки у своєму щоденнику. 1594 за дорученням герм. імп. Рудольфа II Габсбурга відвідав Запорозьку Січ з метою залучити козаків до широкої антитурец. коаліції.

Щоденник Л. був оприлюднений нім. мовою в Галле (Німеччина) 1854 і 1866, частково перекладений рос. мовою і виданий у Санкт-Петербурзі 1873 (відповідний укр. переклад побачив світ 1984 у ж. "Жовтень", № 10). Щоденник вважається унікальним джерелом з історії України 2-ї пол. 16 ст.

Згідно із записами Л., 1594 під час поїздки на Запороз. Січ він побував у Львові, Бродах, Почаєві, Вишнівці, Пиляві (нині село Старосинявського р-ну Хмельн. обл.), Прилуках, Погребищі, Трипіллі (нині село Обухівського р-ну Київ. обл.), Києві та ін. містах. За його словами, Київ являв собою "велике і сильно укріплене, прикрашене чудовими церквами" місто, мав "багато громадських і приватних будинків". Особливо вразили Л. Золоті ворота, Київський Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир, Софійський собор, Києво-Печерська лавра. Про Софійський собор він, зокрема, написав, що ця споруда перебуває у "великому занедбанні", однак і в такому стані не може не вражати, бо є "настільки великою і просторою, що рівною їй не може бути... Верхнє склепіння, особливо посередині, прикрашене тонкою мозаїчною роботою, підлога внизу викладена кольоровими камінцями, храм угорі має галерею (або хори), ажурні арки якої від одної до другої витесані з суцільних плит голубуватого каменю".

Л. близько місяця жив на Запорожжі (о-ві Базавлук на Дніпрі), там у той час розташовувалася Січ (див. Базавлуцька Січ). У "Щоденнику" є побутові подробиці про життя січовиків, про їхній дипломатичний хист і їхні стосунки із сусідами – татарами, турками, поляками, молдованами. Є також опис того, як його (Л.) разом з рос. послом Василем Никифоровичем зустрічали ("коли ми наблизилися до острова, салютували нам пострілами з важких гармат"), як проходили переговори з козацькою старшиною про допомогу запорожців герм. імп. Рудольфу II Габсбургу у війні проти Османської імперії тощо. Запороз. козаків Л. характеризує як "хоробрих і підприємливих людей, які з юних років займаються військовою справою і прекрасно вивчили ворога – турків і татар... Вони мають власні гармати і багато з них вміють поводитися з цією зброєю".

Разом із запороз. послами Саськом Федоровичем та Ничипором, які везли листа про вимоги запорожців щодо платні за їхню службу герм. імператорові, Л. відправився до цісаря Рудольфа II Габсбурга. У "Щоденнику" є нотатки про те, як імператор їх приймав, які подарунки вручили йому козаки. До Регенсбурга (Німеччина) Л. повертався через міста Погребище, Хмільник, Меджибіж, Проскурів (нині м. Хмельницький), Волочиськ, Збараж, Вишнівець, Кременець, Олесько, Яворів, Ярослав (Польща).

За результатами своїх спостережень Л. дійшов висновку, що Запороз. Січ "користувалася великим впливом не лише в Україні, але на неї оглядалася і вся Польща".

"Щоденник" містить чимало геогр. і топографічних даних про Україну 16 ст., зокрема про дніпрові пороги, їхні назви, переправи.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Путевые записки Эриха Лассоты, отправленным римским императором Рудольфом II к запорожцам в 1594 г. СПб., 1873
  2. Щоденник. "Жовтень", 1984, № 10.
Література:
  1. Наливайко Д.C. Козацька християнська республіка: Запорозька Січ у західноєвропейських літературних пам'ятках. К., 1992
  2. Січинський В. Чужинці про Україну. К., 1992
  3. Doroschenko D. Die Ukraine und Deutschland. München, 1994
  4. Кулинич І.М. "Щоденник" Еріха Лясоти як джерело для вивчення історії України другої половини ХVI ст. В кн.: Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки, вип. 5. К., 1995.

Посилання:
  • БАЗАВЛУК
  • БАЗАВЛУЦЬКА СІЧ
  • БРОДИ
  • ДНІПРОВІ ПОРОГИ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХМІЛЬНИК, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
  • ЛЬВІВ
  • МЕДЖИБІЖ
  • ОЛЕСЬКО
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПОЧАЇВ
  • ПОГРЕБИЩЕ
  • ПРИЛУКИ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ГЕРМАНСЬКОЇ НАЦІЇ
  • ВОЛОЧИСЬК
  • ВИШНІВЕЦЬ
  • ЯВОРІВ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗБАРАЖ
  • ЗОЛОТІ ВОРОТА В КИЄВІ

  • Пов'язані терміни:
  • БАЗАВЛУК
  • БАЗАВЛУЦЬКА СІЧ
  • ГАБСБУРГИ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ХОРТИЦЯ
  • КЛЕЙНОДИ КОЗАЦЬКІ
  • КИЕВСКИЕ ЕПАРХИАЛЬНЫЕ ВЕДОМОСТИ
  • ЛАСОТА ФОН СТЕБЛАУ ЕРІХ
  • МАВЗОЛЕЇ, МОНУМЕНТИ РАННЬОМУСУЛЬМАНСЬКІ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ, КEШЕНІ
  • МОЛДОВСЬКІ ПОХОДИ КОЗАКІВ 1594–1595
  • МОЛДОВА
  • МИКОШИНСЬКИЙ БОГДАН
  • НІКОПОЛЬ
  • СІЧ, ЯК ТЕРМІН
  • СУБТЕЛЬНИЙ ОРЕСТ МИРОСЛАВОВИЧ
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)