ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛИМАНСЬКА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ЦЕРКОВНОГО БУДІВНИЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 18 СТОЛІТТЯ.

  Бібліографічне посилання: Зінченко А.Л. ЛИМАНСЬКА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ЦЕРКОВНОГО БУДІВНИЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 18 СТОЛІТТЯ. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lymanska_shkola (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИМАНСЬКА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ЦЕРКОВНОГО БУДІВНИЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 18 СТОЛІТТЯ.

ЛИМАНСЬКА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ЦЕРКОВНОГО БУДІВНИЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 18 СТОЛІТТЯ. Сформувалася на основі традицій нар. храмового буд-ва Слобожанщини. Виділяється яскравою оригінальністю архіт. форм, особливістю конструктивних рішень у дереві. Храми цього типу зосереджувалися довкола с. Лиман (нині село Зміївського р-ну Харків. обл.), що й дало назву школі. Характерні риси церк. будівель цієї школи зафіксовані (у 1920–30-х рр.) С.Таранушенком. Жодна з пам'яток лиманської школи не збереглася. Усі будівлі мали подібне планування: хрещаті, у центрі споруди ставилися зруби у формі квадрата з обтятими кутами (неправильного 8-кутника), до квадрата з 4-х боків прилягали гранчасті рамена (рукави, бічні верхи) менших розмірів. Верхи храмів були дуже високими, мали 4–5 заломів. Найвідомішими пам'ятками цієї школи були: Свято-Троїцька церква (1751) в с. Черкаський Бишкин (нині село Зміївського р-ну Харків. обл.), Введенська церква (1761, будівничий Яким Погрібняк) в Артемівці (нині село Харків. р-ну Харків. обл.), Свято-Михайлівська церква (1798) і Воздвиженська церква (1805) в с. Лиман, Свято-Покровська церква (1771) в с. Олешні (нині село Охтирського р-ну Сум. обл.), Свято-Михайлівська церква (1789) в с. Осинове (нині село Новопсковського р-ну Луган. обл.), Свято-Успенська церква (1797) в с. Воронівка (нині село Синельниківського р-ну Дніпроп. обл.) та ін. Стилістично близькими до цих споруд були також Свято-Троїцький собор (1778, будівничий Яким Погрібняк) у м. Новоселиці (Новомосковську) Дніпроп. обл. та Свято-Миколаївський собор (1795) Медведівського монастиря на Чигиринщині.

Згідно з урядовою програмою відтворення визначних пам'яток історії та к-ри України, ухваленою 1999, передбачено відбудову кількох пам'яток, що належать до лиманської школи, – Свято-Михайлівської церкви в с. Осинове Новопсковського р-ну Луган. обл. та Свято-Михайлівської церкви в с. Верхній Бишкин Первомайського р-ну Харків. області.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Таранушенко С.А. Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України. К., 1976
  2. Тарас Я.М. Українська сакральна дерев'яна архітектура: Словник-довідник. Львів, 2006.

Посилання:
  • ТАРАНУШЕНКО СТЕФАН АНДРІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ПОГРІБНЯК ЯКИМ КІНДРАТОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)