Бібліографічне посилання: Винниченко І.І. ЛИСИЙ Анатолій [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lysy_A (останній перегляд: 21.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИСИЙ Анатолій (н. 05.12.1925) – лікар, громад. і політ. діяч, меценат. Професор (1975). Н. в с. Підлипне (нині село Конотопського р-ну Сум. обл.) в сім'ї сільс. учителів. Батько був звинувачений у "петлюрівщині" й 1935 репресований. Сім'я в роки окупації УРСР вермахтом (див. Друга світова війна) переїхала до Львова, де Л. закінчив Малу духовну семінарію. 1943 вивезений на примусову працю до Німеччини. 1945–50 навч. в Мюнхені (Німеччина) на мед. ф-ті Ун-ту Людвіга-Максиміліана й захистив дисертацію на тему: "Невралгія трипалого нерва". Під час навчання керував студентським гуртком "Золотоверхий Київ", в якому укр. молодь об'єдналася навколо ідей І.Багряного. 1951 емігрував до США. Оселився в м. Міннеаполіс (шт. Міннесота). Був у керівних органах Об-ня демократ. укр. молоді та Укр. революційно-демократ. партії США. Після стажування за фахом гінекології та акушерства отримав право на хірургічні операції. Два роки служив офіцером мед. служби армії США, потому – лікарем у гол. шпиталі штату Міннесота. 1960 перейшов на приватну практику. Від 1975 – професор мед. ф-ту Міннесотського ун-ту. 1978 очолив вид-во "Українські вісті". Від 1985 – президент корпорації гінекології та акушерства. 1992 вийшов на пенсію.

Є членом Амер. мед. асоціації, Міннесотського мед. об-ня, Українсько-амер. мед. асоціації Пн. Америки, Коледжу гінекології та акушерства Америки, Ротарі-клубу Міннесоти, Братства св. Андрія Первозваного, Т-ва ветеранів Амер. армії та ін.

Головував у К-ті допомоги Україні в шт. Міннесота і входив до Ради директорів укр. Координаційного к-ту допомоги Україні. Сприяв лікуванню хворих дітей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи 1986, допомагав потерпілим від повені в Закарпатській Україні, середнім школам, вузам, періодичним виданням України. Автор численних публікацій, член редколегії ж. "Молода Україна".

Від 1990 не раз бував в Україні. Очолювана ним (1982–2000) Фундація ім. І.Багряного сприяла поширенню творчості укр. письменників і політ. діячів "розстріляного відродження" в Україні, видала твори І.Багряного "Тигролови", "Сад Гетсиманський", "Публіцистика", "Золотий бумеранг", Г.Костюка "Сталінізм на Україні", "Спогади" генерал-майора П.Григоренка, О.Шугая "Під знаком Скорпіона", "Іван Багряний", Г.Китастого "Вставай, народе", В.Усаня "Вірю" та ін.

Як член Ради митрополії Укр. правосл. церкви в США є представником цієї церкви в Україні.