ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛИСЯНКА

  Бібліографічне посилання: Маньковська Р.В. ЛИСЯНКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lysyanka_smt (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИСЯНКА

ЛИСЯНКА – с-ще міськ. типу Черкаської області, райцентр. Розташ. на р. Гнилий Тікич (прит. Тікичу, бас. Пд. Бугу). Вантажна залізнична станція. Автостанція. Нас. – 8,1 тис. осіб (2008).

Знайдені поблизу Л., на пагорбі в дузі Гнилого Тікича, знаряддя праці та залишки посуду первісної людини свідчать, що на цій території існували поселення ще в епоху кам'яного віку.

Назва "Лисянка" походить, ймовірно, від назви гори – "Лиса" чи назви річки – "Лиска", що протікала біля цієї гори. Під час монголо-татарської навали усі місцеві забудови були повністю спалені. Відтоді ці землі іменують "Лисина".

Як поселення Л. вперше згадується в документах 1593, у яких ідеться про те, що польс. король Сигізмунд III Ваза подарував цю територію шляхтичу В.Чермінському. Спочатку Л. належала литов., згодом – польс. феодалам. 1622 універсалом польс. короля Сигізмунда III Ваза містечку було надано магдебурзьке право (привілей отримав воєвода Ян Даниловичу). Тоді ж спорудили Лисянську фортецю.

Місц. жителі взяли активну участь у повстанні 1630 під проводом Тараса Трясила проти польс. шляхти . З метою помсти коронний стражник С.Лащ увійшов на Великдень того ж року до Л. і в місц. церкві вирізав усіх учасників богослужіння. Ця подія залишилась в історії як Лисянська різанина 1630. 1648 Л. стала полковим козац. містечком, її мешканці брали активну участь в національній революції 1648–1676. Лисянський полк воював під кер-вом Максима Кривоноса, Демешка Лисянського та ін. У 2-й пол. 1649 увійшов до Корсунського полку.

До кінця 17 ст. Л. належала Виговським, потім великому коронному хорунжому О.-Я.Яблоновському. Мешканці Л. 1664 під проводом В.Варениці, Л.Горленка, полк. Гладкого обороняли місто від польс. військ рус. воєводи С.Чарнецького (див. Лисянська оборона 1664).

На поч. 1711 під Л. загони П.Орлика розбили війська І.Бутовича – ген. осавула гетьмана І.Скоропадського. 1768 Л. перебувала у вирі гайдамацького руху. Жителі міста відкрили ворота загону М.Залізняка. Восени цього року Л. захопив отаман Бугай, коли там перебував польс. комісар А.Хічевський.

1781 власником Лисянського маєтку став Ф.-К.Браницький. Унаслідок 2-го поділу Речі Посполитої 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Л. відійшла до Російської імперії. 1797 стала волосним м-ком Звенигородського пов. Київської губернії. На поч. 19 ст. перейшла у власність польс. магната І.Моржковського (за ін. джерелами, Маршковського), з 1870 – генерал-ад'юнкта М.Казнакова.

Влітку 1906 в Л. вибухнуло тисячне повстання проти місц. поліції. Виступ був придушений, 15 організаторів засуджено на каторгу до Сибіру. 1907 Казнакови продали Л. сільс. громаді.

Під час української революції 1917–1921 в Л., крім держ. структур, діяли органи місц. самоврядування. Охорону краю здійснювали загони вільного козацтва, об'єднані у Звенигородський козац. кіш, очолюваний отаманом С.Гризлом, а пізніше Ю.Тютюнником. 1918 Л. перебувала в епіцентрі збройного повстання проти нім. військ. У серп.–верес. 1920 внаслідок активізації антибільшовицького руху в Звенигородському пов. вводився військ. стан, під час якого за антирад. агітацію карали розстрілом.

1923 Л. – райцентр Київської області. 1928 тут виникають перші колгоспи, 1932 створено машинно-тракторну станцію (її очолив Г.Кузьменко). Жертвами голодомору 1932–1933 років в УСРР стали 1210 мешканців Л.

У роки окупації УРСР (див. Друга світова війна) Л. була підпорядкована гітлерівській владі від 23 липня 1941 до 17 лютого 1944, тоді до Німеччини було вивезено 385 осіб. Звільнена в ході Корсунь-Шевченківської операції 1944, у цих боях загинув ген.-лейтенант А.Штєвнєв.

1954 почала діяти Лисянська ГЕС.

Від 1954 Л. – райцентр новоствореної Черкас. обл., з 1963 – місто Звенигородського р-ну Черкас. обл., з січня 1965 – райцентр. 1968 тут відкрито краєзнавчий музей. 1996 до с-ща підведений природний газ. 2003 заснована районна краєзнавча премія ім. проф. І.Шульги.

У різні роки Л. відвідали, зокрема, антіохійський патріарх Макарій III (1653), Павло Алеппський (1654), Т.Шевченко (1826) та ін.

У Л. народилися д-р. мат. н. І.Слєщинський, д-р. фізико-мат. н. В.Маслюк, драматург Л.Бірінський, д-р біол. н. І.Глущенко та ін.

Пам'ятки: Свято-Михайлівська церква, пам'ятник Т.Шевченкові, історико-мистецький комплекс "Шевченкова криниця".

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Черкаська область. К., 1972
  2. Лубко М.П. Знаменитий і многолюдний край. Черкаси, 1998
  3. Лисянка: Минуле і сучасність. К., 1999
  4. Щербатюк В.М. Історія регіонів України: Лисянщина. К., 2002
  5. Край козацький: Довідник з історії Лисянщини. К., 2004
  6. Web: www. lysyanskarada.ck.ua.

Посилання:
  • БРАНИЦЬКИЙ ФРАНЦИСК-КСАВЕРІЙ
  • ЧАРНЕЦЬКИЙ СТЕФАН
  • ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР
  • ГРИЗЛО СЕМЕН ГРИГОРОВИЧ
  • КОЛГОСПИ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1944, КОРСУНСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КОРСУНСЬКИЙ ПОЛК
  • КРИВОНІС МАКСИМ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛАЩ (ЛАЩ-ТУЧАПСЬКИЙ) САМУЇЛ
  • ЛИСЯНСЬКА ОБОРОНА 1664
  • ЛИСЯНСЬКИЙ ПОЛК
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАШИННО-ТРАКТОРНІ СТАНЦІЇ (МТС)
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОРЛИК ПИЛИП
  • ПАВЛО ХАЛЕБСЬКИЙ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • ТЮТЮННИК ЮРІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • ВІЛЬНЕ КОЗАЦТВО
  • ВОЄВОДА
  • ВИГОВСЬКІ
  • ЗАЛІЗНЯК МАКСИМ ІЄВЛЕВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АНАСТАС
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКА БИТВА 1664 Р.
  • ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДОРОШЕНКО ГРИГОРІЙ ДОРОФІЙОВИЧ
  • ХАНЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1944, КОРСУНСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • ЛИСЯНСЬКА ОБОРОНА 1664
  • ПІВТОРАК
  • ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОВСТАННЯ 1664–1665
  • САМОЙЛОВИЧА І. ТА РОМОДАНОВСЬКОГО Г. ПРАВОБЕРЕЖНА КАМПАНІЯ 1674
  • ШИЛО СЕМЕН
  • ВИСОЧАН СЕМЕН (СЕНЬ) ГНАТОВИЧ
  • ЗАЛІЗНЯК МАКСИМ ІЄВЛЕВИЧ
  • ЖУРБА АНДРІЙ
  • ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ 1918


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)