ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЮБАРСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР

  Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. ЛЮБАРСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lyubarsky_monastyr (останній перегляд: 24.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЮБАРСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР

ЛЮБАРСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР – монастир, що існував на території с. Громада (колиш. Казенна Громада Любарського р-ну Житомир. обл.) біля смт Любар. Заснований як чол. правосл. монастир 1604 кн. Станіславом Любомирським і "дозорцею" монастирів Волин. повіту Кирилом, останній став першим ігуменом монастиря. Завершення буд. робіт датують 1616. 1740 став унійним (ордену василіан). 1775 споруджено мурований храм. При монастирі діяв (з 1775) один з найбільших на Волині навч. закладів – 6-класна школа (з 1800 – повітове уч-ще на правах г-зії, закрите 1831). Після ліквідації унійної церкви в Правобережній Україні (1839) знову став православним. Після того, як 1872 від холери померли майже всі ченці, монастир був перетворений на жіночий (2-го класу). 1902 було завершено спорудження нової соборної церкви. Святинею обителі була чудотворна ікона св. Онуфрія. Монастир закрито в 1920-х рр. Чернече життя тимчасово (1941–44) відродилося під час окупації УРСР (див. Друга світова війна). Від споруд зберігся тільки будинок школи (1775) – пам'ятка арх-ри в стилі бароко.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (Каталог-справочник), т. 2. К., 1985
  2. Жилюк С., Костриця М. Любарський Свято-Георгієвський монастир. В кн.: Болохівщина: земля і люди: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції Велика Волинь, т. 20 (23–24 червня 2000 р.). Хмельницький–Стара Синява–Любар, 2000
  3. Тесленко І. Помянник Любарського монастиря чину святого Василія Великого (XVII –XIX ст.). В кн.: Житомирщина на зламі тисячоліть: Науковий збірник. Житомир, 2000.

Посилання:
  • БАРОКО
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЛЮБАР
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ВАСИЛІАНИ
  • ВОЛИНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЮБАР
  • СТАВРОВЕЦЬКИЙ-ТРАНКВІЛІОН КИРИЛО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)