ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЮБЕНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. ЛЮБЕНСЬКИЙ Станіслав [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lyubensky_S (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЮБЕНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ

ЛЮБЕНСЬКИЙ Станіслав (1573 –06.04.1640) – польс. історик. Походив із серадзької землі (Великопольща), був братом примаса Польс. королівства Мацея Любенського. Навч. в Польщі та в Італії, де здобув титул д-ра обох прав (світського та церк.); тоді ж прийняв священицький сан. Повернувшись до Речі Посполитої, став прихильником короля Сигізмунда ІІІ Ваза. На його початкову кар'єру вплинули родинні зв'язки з єпископом та канцлером коронним Мацеєм Пстроконським. Король Сигізмунд III Ваза зробив Л. дворянином королівським (див. Дворянин господарський) та довіреним секретарем (1591), їздив з ним до Швеції (1593–94). Л. брав участь (на боці короля) у подіях, пов'язаних з антикоролів. виступом шляхти (рокош М.Зебжидовського 1606–08); бував послом (депутатом) на вальні сейми та до вищих суд. органів (Радомського трибуналу). Після номінації на каноніка гнєзненьського (1608) був серед оточення канцлера Вавжинця Гембицького. 1613–14 займався упорядкуванням королів. архіву, мав доступ до конфіденційних придворних документів. Отримав посади каноніка та архідиякона краківського (1613), а також тинецького абата (1618). 1622 став луцьким катол. єпископом (проте на території єпископства бував зрідка), 1627 перейшов на єпископську кафедру в Плоцку (Польща). Як регент коронної канцелярії (з 1617) висувався на посаду підканцлера (1625–31).

У різні роки написав лат. мовою кілька істор. праць (збірка з 19-ти творів надрукована за його бажанням вже по його смерті – 1643 в Антверпені; нині місто в Бельгії). З них найбільше відомі (завдяки пізнішому польс. перекладу) "Короткий опис поїздки до Швеції Сигізмунда III" та "Громадянський бунт у Польщі, що 1606 року почавшись, до 1608 року тривав" (хроніка часів рокошу М.Зебжидовського). Обидві праці містять чимало укр. сюжетів (Косинського повстання 1591–1593, татар. напад 1606, стосунки укр. шляхти з рокошанами). Згадки про укр. події, про козаків та лісовчиків є також в ін. працях, зокрема в "Оцінці помилок твору Юлія Беллі "Лавровий вінок австрійців"" (написана, імовірно, 1630), "Дисертації про право Корони Польської на Російське Московське панство", кількох невеликих листах і реляціях за 1620–22 (Цецора і Хотин; див. Цецорська битва 1620, Хотинська війна 1621).

Л. особисто підготував (1628) до видання (здійснене, однак, посмертно – 1672) текст "Rerum Polonicarum…" Р.Гейденштейна (при цьому доопрацював, зокрема, книги 9–12, із сюжетом про козацьку війну С.Наливайка включно).

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Stanislai Lubienski episcopi Plocensis opera postuma: historica, historo-politica variique discursus, epistolae et aliquot orationes… Antverpiae, 1643.
Література:
  1. Długosz J. Stanisław Łubieński (1573–1640) – biskup, podkanclerzy, historyk-polemista. В кн.: Studia historyczno-prawni. Opole, 2004
  2. Вирський Д. Річпосполитська історіографія України (XVI – середина XVII ст.), ч. 1–2. К., 2008.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ДВОРЯНИ ГОСПОДАРСЬКІ
  • ГЕЙДЕНШТЕЙН РЕЙНГОЛЬД
  • КАНЦЛЕР КОРОННИЙ
  • ХОТИНСЬКА ВІЙНА 1621
  • КОСИНСЬКОГО ПОВСТАННЯ 1591–1593
  • КОЗАК, СЛОВО
  • ЛІСОВЧИКИ
  • НАЛИВАЙКО СЕМЕРІЙ
  • ПІДКАНЦЛЕР КОРОННИЙ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОКОШ
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • ЦЕЦОРСЬКА БИТВА (1620)
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)