ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЮБОВИЧ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ЛЮБОВИЧ Микола Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lyubovich_M_M (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЮБОВИЧ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

ЛЮБОВИЧ Микола Миколайович (28(16).03.1855–01.08.1933) – історик-славіст і дослідник заг. історії. Чл.-кор. Рос. АН (1924; з 1925 – АН СРСР). Н. в м. Тульчин у родині офіцера рос. армії. Закінчив 1-шу Київ. г-зію та Київ. ун-т (1877). Вивчав заг. історію під кер-вом І.Лучицького. Після ун-ту деякий час викладав історію в Кам'янець-Подільській г-зії. 1878 став стипендіатом з підготовки до професорського звання при Київ. ун-ті. Від 1880 – доцент Варшавського ун-ту. 1883 захистив магістерську дис. на тему: "Історія реформації в Польщі. Кальвіністи та антитрінітарії". 1890 захистив (у Київ. ун-ті) докторську дис. на тему: "Початок католицької реакції та занепад реформації в Польщі". Потому займав посаду екстраординарного, а згодом ординарного професора Варшавського ун-ту. Поділяв позитивістські погляди на історію (див. Позитивізм в історичній науці), був близький до Варшавської історичної школи. Працював у архівах Берліна (Німеччина), Берна (Швейцарія), Варшави, Ватикану, Венеції (Італія), Вільно (нині м. Вільнюс), Данцига (нині м. Гданськ, Польща), Женеви (Швейцарія), Кенігсберга (нині м. Калінінград, РФ), Кракова, Москви, Парижа (Франція), Санкт-Петербурга, Цюриха (Швейцарія) та ін. міст. Публікував у різних наук. виданнях дослідження з історії Реформації та Контрреформації в Польщі. Був одним з ініціаторів створення і головою "Общества истории, философии и права" при Варшавському ун-ті.

У роки Першої світової війни 1915 виїхав з Варшавським ун-том до Ростова-на-Дону (нині місто в РФ). Після встановлення на Кубані рад. влади у 1920-х рр. викладав у Північнокавказ. ун-ті. За свідченням його учня (у ті часи студента В.Голобуцького), Л. завжди будував свої лекції на фактичному матеріалі й не вдавався до класових ідеологем, уникав всіляких зібрань і ухилявся від т. зв. виховної роботи зі студентами.

Від 1929 – на пенсії.

П. у м. Ростов-на-Дону.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Иван Подкова: эпизод из отношений Подолии к Молдавии в XVI в. "Подольские епархиальные ведомости", 1878, № 18–19
  2. Отчет о занятиях стипендиата для приготовления к профессорскому званию Н.Любовича в архивах и библиотеках Варшавы, Петербурга, Вильны и Слуцка. "Университетские известия", 1879, № 11
  3. Общественная роль религиозных движений. Там само, 1881, № 1
  4. История реформации в Польше: кальвинисты и антитринитарии. Варшава, 1883
  5. Альбрехт, герцог Прусский, и реформация в Польше. "Журнал Министерства народного просвещения", 1885, № 8
  6. Обзор литературы по истории Польши XVI в. за истекший 1884 г. "Известия Санкт-Петербургского славянского благотворительного общества", 1885, кн. 6
  7. О нунции Коммендонте в Польше. "Журнал Министерства народного просвещения", 1887, № 1–2
  8. Отчет Н.Н. Любовича о заграничной командировке на летнее вакационное время 1886 г. "Университетские известия" (К.), 1887, № 8
  9. К истории иезуитов в литовско-прусских землях в XVI в. Там само, 1888, № 4
  10. Начало католической реакции и упадок реформации в Польше. Варшава, 1890
  11. Казацкое донесение об угрожающем татарском нападении на пределы Польши. "Киевская старина", 1893, № 10
  12. Польская историческая литература 1890 г. "Варшавский дневник", 1897, № 112–114, 129–130
  13. Грюнвальдская битва. Варшава, 1911
  14. Несколько документов по истории реформации в Литве из Ватиканской библиотеки. "Записки общества истории, филологии и права при Варшавском университете", 1914, вып. 7.
Література:
  1. Кареев Н.И. Отзыв о сочинении проф. Любовича под заглавием "Начало католической реакции и упадок реформации в Польше". В кн.: Отчет о четвертом присуждении премий Макария, митрополита Московского. СПб., 1892
  2. Бузескул В. и др. Записка об ученых трудах Н.Н. Любовича. "Известия Академии наук: Серия 6", 1924, № 12/18
  3. Белозеров С.Е. Ростовский государственный университет 1915–1965. Ростов-на-Дону, 1965
  4. Голобуцкий В.А. Страницы из моих воспоминаний. "История СССР", 1966, № 3
  5. Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. М., 1979
  6. Кареев Н.И. Прожитое и пережитое. Л., 1990.

Посилання:
  • ГОЛОБУЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
  • КРАКІВ
  • ЛУЧИЦЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • МОСКВА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОЗИТИВІЗМ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ
  • РЕФОРМАЦІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ВАРШАВА
  • ВАРШАВСЬКА ІСТОРИЧНА ШКОЛА
  • ВАТИКАН
  • ВІЛЬНЮС

  • Пов'язані терміни:
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)