ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО

  Бібліографічне посилання: Білоус Н.О. МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Magdeburzke_pravo (останній перегляд: 15.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО

МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – найбільш поширений у містах Центрально-Сх. Європи варіант нім. права (лат. Ius theuthonicum), що виник у 12 ст. в м. Магдебург (Німеччина). Незалежно від терену свого побутування, це право означало: міську автономію для нових поселенців (колоністів), міське самоврядування з власним судочинством, що здійснювалося через виборні органи – раду (див. Рада міська за магдебурзьким правом) і лаву або дідичного війта, спадкоємне і відчужувальне право на міську нерухомість на певних умовах, постійний чинш як феод. ренту, свободу вибору занять (у сфері торгівлі або ремеслі). Джерелом М.п. був привілей архієпископа Віхмана (1188), а також правові повчання лавників – шефенів (нім. Schoeffen) з м. Магдебург. Їх доповнив звід саксонського права "Саксонське дзеркало" (лат. Speculum Saxonum), написаний бл. 1233 Ейке фон Репковим. Від серед. 13 ст. осн. джерелом М.п. вважався "Вайхбільд" (нім. Weichbild).

Різними були напрями проникнення на землі Центрально-Сх. Європи елементів нової орг. моделі міст на М.п. Поступово, зазнавши деяких змін, воно поширилося на кілька тисяч нових міст і стало осн. засадою і зразковим варіантом для міськ. писемного права в Центрально-Сх. Європі. У деяких містах були поширені модифіковані варіанти М.п. – хелмінське право та щредське право.

У часи пізнього середньовіччя М.п. пов'язувалося не тільки з нім. колонізацією, а й з бурхливим урбанізаційним процесом, який супроводжувався наданням локаційних привілеїв (від лат. locatio – заснування). У 13 ст. цей процес охопив дві наймогутніші в Центрально-Сх. Європі монархії – Чеське та Угорське королівства. З серед. 13 ст. він розгорнувся в усіх землях Польс. королівства. Найбільше нових локацій відбулось у Малопольщі: тут у 14 ст. зазначено 97 містозасновницьких ініціатив, у Великопольщі – 55, у Сєрадзькій і Ленчицькій землях – 26, у Куявії і Добжинській землі – 15, у Мазовії – 36. Наприкінці 15 ст. центр. й зх. землі Корони Польської були оптимально насичені міськ. осередками, яких налічувалося 556. Поширеною в польс. містах була версія "Вайхбільду", викладена Конрадом з Ополя. Латиномовний варіант цього зводу Іus municipale ввійшов до т. зв. Статуту Ласького (1506). Використовувалася також версія, укладена в Німеччині, т. зв. Вульгата, яка в перекладі М.Яскера (1535) стала обов'язковою в польс. містах. На практиці, однак, використовувалися польс. переклади "Вайхбільду" і "Саксонського дзеркала" П.Щербича (видання 1581).

Перша хвиля поширення М.п. на укр. землі припала на 2-гу пол. 13 ст., коли в Холмі (нині м. Хелм, Польща), Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща), Львові, Галичі, Володимирі (нині м. Володимир-Волинський) з'явилися нім. громади. Із включенням західноукр. земель до складу Корони Польс. урбанізаційний процес на землях Галицької Русі інтенсифікувався: до кінця 14 ст. тут відбулося 37 локацій, у 15 ст. – 73. Привілеї на М.п. дістали Сянок (нині м. Санок, Польща; 1339, повторно – 1366), Львів (1356), Перемишль (1389), а на Поділлі – Кам'янець (нині м. Кам'янець-Подільський; 1374), Смотрич (1448). Від поч. 16 ст. локаційний рух динамічно відбувався в Руському воєводстві: на кін. 15 ст. тут було засновано 48 міст, а на кін. 16 ст. – 125. Виникнення міст у цьому регіоні зумовлювалося, передусім, необхідністю захисту місц. людності від татар. і турец. нападів. У 16 ст. локаційна хвиля посилилася також у Подільському воєводстві, де було засновано 47 міст.

Укладення Кревської унії 1385 сприяло поширенню М.п. на землях Великого князівства Литовського. Першим магдебургію дістало столичне м. Вільно (нині м. Вільнюс; 1387), міський устрій якого було організовано за взірцем тодішньої столиці Корони Польс. – Кракова, пізніше – Берестя (нині м. Брест, Білорусь; 1390, повторно – 1408), Ковно (нині м. Каунас, Литва; 1408), Троки (нині м. Тракай, Литва; прибл. 1409). Стрімкий розвиток міст у ВКЛ настав за часів правління Казимира IV Ягеллончика (1440–92) та його сина Олександра (1492–1506). Серед укр. міст, які отримали привілеї на М.п. в 15 – на поч. 16 ст., були: Луцьк (1432, підтверджене 1497, 1503), Кременець (1438, підтверджене 1442 та 1536), Володимир (1490-ті рр., підтверджене 1509, 1532), Київ (1498, підтверджене 1514, 1516), а також кілька приватновласницьких містечок на прохання їхніх власників. Характерною рисою розвитку міської мережі у ВКЛ було, по-перше, те, що привілеї на М.п. надавалися здебільшого вже існуючим міським осередкам та тим, які мали бути відновлені й заселені на городищах, де існували поселення, спустошені ще в часи монголо-татарської навали; по-друге, істотною була різниця між зх. і сх. частинами д-ви: на відміну від західної, де зосередилася більшість міст на "німецькому праві", у східній лише невелика кількість міст отримала магдебурзькі привілеї, та й то досить пізно.

Наступна велика хвиля надання привілеїв на М.п. укр. містам відбулася після інкорпорації укр. земель до складу Корони Польс. за актом Люблінської унії 1569. В останній третині 16 ст. на тих землях було засновано кілька десятків нових міст та надано їм привілеї на М.п. Так, у Волинському воєводстві такі привілеї отримали Крупіль (1570), Качин (нині село Камінь-Каширського р-ну Волин. обл.; 1576), Мовчанів (нині село Локачинського р-ну Волин. обл.; 1576), Ямпіль (1578), Мосор (1578) та ін. Серед міст Київського воєводства – Бишів (нині село Макарівського р-ну Київ. обл.; 1581), Черняхів (1583), Корсунь (нині м. Корсунь-Шевченківський; 1584), Переяслав (нині м. Переяслав-Хмельницький; 1585), Брусилів (нині с-ще міськ. типу Житомир. обл.; 1585), Біла Церква (1588), Чигирин (1589, 1592), Паволоч (нині село Попільнянського р-ну Житомир. обл.; 1589), Пирятин (1592), Мошни (нині село Черкас. р-ну Черкас. обл.; 1592) та ін.

Надання привілеїв на М.п. укр. містам тривало і в 17 ст. На початок 1640-х рр. ним користувалася більшість міст Правобережної України. У Лівобережній Україні такі привілеї отримали Стародуб (1620), Чернігів (1623), Ніжин (1625), Мглин (нині місто Брянської обл., РФ; 1626), Миргород (1631), Мрин (нині село Носівського р-ну Черніг. обл.; 1647) та ін.

У містах, що користувалися М.п., залежно від правового статусу сторін, предмета суперечки, а також від часу, коли стався злочин, існували такі види судів: війтівський – розглядав дрібні майнові справи, де не складалася присяга – він відбувався щодня, гайний поточний – суд війта і лавників, розглядав особисті немайнові справи та справи, пов'язані зі спадщиною, гайний викладний – розглядав цивільні і кримінальні справи, гайний гостинний – розглядав справи, в яких хоча б однією стороною був немісц. житель або іноземець, найчастіше – купець, гайний гарячий – розглядав кримінальні справи, коли злочинець був затриманий на місці злочину. Розгляд суд. справи, як правило, проводили війт разом із лавниками. Вирок виносив війт при обов'язковій присутності лавників. Міські ради також мали суд. функції. Радецький суд теж розглядав кримінальні справи, але значно більшої ваги й значення, та різні цивільні справи і виносив вироки. До його складу входили радці з бурмистром, який очолював цю колегію. Радецький суд вважався вищою апеляційною інстанцією для війтівсько-лавничого суду. Остаточною (найвищою) інстанцією для всіх видів міських судів був асесорський суд (Iudicium Assessorum Regium) – королів. надвірний суд. У суд. практиці в укр. містах найбільш популярними були праці польс. правника Б.Гроїцького "Артикули магдебурзького права…" ("Artykuły prawa Magdeburskiego, które zowią Speculum Saxonum...", видана 1558) та "Порядок міських судів…" ("Porządek sądów i spraw mieyskich prawa Magdeburskiego w Koronie Polskiej", видана 1559), які не раз перевидавалися й розповсюджувалися по містах Речі Посполитої.

Після підписання Переяславської угоди 1654 (див. Березневі статті 1654) на клопотання міських громад Києва, Переяслава, Чернігова, Ніжина рос. цар Олексій Михайлович надав "жалувані грамоти", що підтверджували дію М.п. в цих містах. У ході військ. зимової кампанії 1663 польс. король Ян II Казимир Ваза з метою здобути прихильність місц. населення надав привілеї на М.п. Остру і Козельцю. Після укладення Московських статей 1665 рос. цар Олексій Михайлович підтвердив міщанам Києва, Канева, Переяслава, Ніжина, Чернігова, Козельця, Остра, Стародуба, Гадяча, Мглина надані їм раніше привілеї та надав М.п. Погару (нині с-ще міськ. типу Брянської обл., РФ; 1666).

Надалі привілеї на М.п. підтверджувалися рос. царями лише найбільшим укр. містам Гетьманщини (Києву, Чернігову, Переяславу, Стародубу, Ніжину, Погару, Мглину, Остру, Козельцю, Гадячу), але міська автономія в них поступово обмежувалася. 1752 гетьман К.Розумовський надав М.п. Полтаві, 1756 – Новгороду-Сіверському. У деяких містах існувала змішана форма управління – за участю представників козацької старшини. У серед. 18 ст. усі магістрати були звільнені від юрисдикції полкових судів і підпорядковані Генеральному військовому суду, який вважався найвищою апеляційною інстанцією для магістратських судів.

Норми М.п. поряд з Литов. статутом (див. Статути Великого князівства Литовського) стали осн. джерелом для укладення збірника "Правa, за якими судиться малоросійський народ" (1743). Після запровадження "Установлення про губернії" (1783) та створення нової суд. системи воно фактично втратило чинність і дедалі більше замінювалося Литов. статутом. Остаточна ліквідація М.п. на західноукр. землях відбулася 1786, а в містах Центр. і Лівобереж. України – у 1831 (у Києві – 1834).

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Владимирский-Буданов М.Ф. Немецкое право в Польше и Литве. В кн.: Журнал Министерства народного просвещения, ч. 139–140. СПб., 1868
  2. Архив Юго-Западной России, ч. 5. т. 1: Акты о городах. К., 1869 (передмова до видання: Антонович В.Б. Исследования о городах Юго-Западной России по актам 1432–1798 гг.)
  3. Багалій Д. Магдебурзьке право на Лівобічній Україні. В кн.: Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в ХV–ХVIII в., ч. 2. Львів, 1904
  4. Groicki B. Porządek sądów i spraw mieyskich prawa Magdeburskiego w Koronie Polskiej. Warszawa, 1953
  5. Компан О.С. Міста України в другій половині ХVII ст. К., 1963
  6. Zientara B. Prawo magdeburskie. В кн.: Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku, t. 1. Warszawa, 1981
  7. Kutrzеba S. Historia zròdeł dawnego prawa polskiego. Kraków, 1987
  8. Сас П.М. Феодальные города Украины в конце ХV – 60-х годах ХVI в. К., 1989
  9. Щигел Р. Проблеми урбанізації Центральної Європи у ХII–ХVI ст. В кн.: Проблеми слов'янознавства, вип. 42. Львів, 1990
  10. Берман Гарольд Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. М., 1998
  11. Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині у ХVI – першій половині ХVII ст. Львів, 2003
  12. Василенко М. Право магдебургское. В кн.: Василенко М.П. Вибрані твори, т. 2: Юридичні праці. К., 2006
  13. Kiaupa Z. Specyfika ustroju miast na prawie magdeburskim na późnośredniowiecznej Litwie. В кн.: Europejskie miasta prawa magdeburskiego: Tradycja, dziedzictwo, identyfikacja. Kraków, 2007
  14. Білоус Н. Київ наприкінці ХV – у першій половині ХVII ст.: Міська влада і самоврядування. К., 2008.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ 1654 Р.
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БУРМИСТЕР
  • ЧЕРНЯХІВ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧИНШ
  • ГАДЯЧ
  • ГАЛИЧ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СУД
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАНІВ
  • КАЗИМИР ІV ЯГЕЛЛОНЧИК
  • ХЕЛМІНСЬКЕ ПРАВО, КУЛЬМСЬКЕ, АБО КУЛЬМЕНСЬКЕ ПРАВО
  • КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • КОЗЕЛЕЦЬ
  • КРАКІВ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КРЕВСЬКА УНІЯ 1385
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЛАВА
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛОКАЦІЙНІ ПРИВІЛЕЇ
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МІСТЕЧКО
  • МІСТО
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665
  • МИРГОРОД
  • НІЖИН
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • ОЛЕКСАНДР, КНЯЗЬ ЛИТОВСЬКИЙ
  • ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ОСТЕР
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОЛКОВИЙ СУД
  • ПОЛТАВА
  • ПРАВА, ПО КОТОРЫМ СУДИТСЯ МАЛОРОССИЙСКИЙ НАРОД
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПИРЯТИН
  • РАДА МІСЬКА ЗА МАГДЕБУРЗЬКИМ ПРАВОМ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • СМОТРИЧ , СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЙТ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЯМПІЛЬ, СМТ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ТА ІСТОРІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ
  • БАГАЛІЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • БАР, М.ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • БАТУРИН
  • БЕЛЗ
  • БЕРЕСТЕЧКО
  • БІБРКА
  • БІЛОГІР'Я
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКЕ МІСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1589 Р.
  • БОГУСЛАВ
  • БОЛЕХІВ
  • БОРЩІВ
  • БОРЗНА
  • БРАЦЛАВ
  • БРОДИ
  • БУЧАЧ
  • БУКАЧІВЦІ
  • БУРМИСТЕР
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧОРНИЙ ОСТРІВ, СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДЕГТЕРЬОВИ
  • ДЕМОКРАТІЯ
  • ДЕРАЖНЯ
  • ДОБРОМИЛЬ
  • ДОЛИНА
  • ДУБНО
  • ДУНАЇВЦІ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ФЕОДАЛІЗМ В УКРАЇНІ
  • ГАЙСИН
  • ГАЛИЧ
  • ГЕРБ
  • ГОРОДЕНКА
  • ГОРОХІВ
  • ГРИЦІВ
  • ГУСЯТИН
  • ГВІЗДЕЦЬ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • ІВАНО-ФРАНКОВЕ
  • ІВАНИЦЬКИЙ-ВАСИЛЕНКО СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ
  • КАЛУШ
  • КАМАНІН ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАМ'ЯНКА-БУЗЬКА
  • КАНІВ
  • КАТЕРИНОПІЛЬ
  • ХЕЛМІНСЬКЕ ПРАВО, КУЛЬМСЬКЕ, АБО КУЛЬМЕНСЬКЕ ПРАВО
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХМІЛЬНИК, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОДОРІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОЛМ
  • ХИРІВ, МІСТО ЛЬВОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • КЛЕВАНЬ
  • КНИГА СТАТУТ ТА ІНШІ ПРАВА МАЛОРОСІЙСЬКІ 1764, КНИГА СТАТУТ И ПРОЧІЯ ПРАВА МАЛОРОССИЙСКІЯ И ДРУГІЕ, СЛУЖАЩІЯ К ТОМУ, ПЕРЕПИСКИ ТРУДОВ И СОБРАНІЯ ВАСИЛІЯ ПЕТРОВА СЫНА КОНДРАТЬЕВА
  • КОДИФІКАЦІЙНІ РОБОТИ В УКРАЇНІ 18–19 СТ.
  • КОЛОНА МАГДЕБУРЗЬКОГО ПРАВА В КИЄВІ, ПАМ'ЯТНИК ХРЕЩЕННЯ РУСІ, НИЖНІЙ ПАМ'ЯТНИК КНЯЗЮ ВОЛОДИМИРУ
  • КОМАРНО
  • КОМІСІЯ ВУАН ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ІСТОРІЇ ЗАХІДНОРУСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОПАЙГОРОД
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • КОРОП
  • КОРОПЕЦЬ
  • КОРОСТЕНЬ, ІСКОРОСТЕНЬ
  • КОРОСТИШІВ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КОВЕЛЬ
  • КОЗЕЛЕЦЬ
  • КРАКОВЕЦЬ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КРИЛІВ
  • КРОЛЕВЕЦЬ
  • КУЛИКІВ
  • КУРБСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КУТИ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ДІЇ СПРАВА 1923–1924
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА (11-14 СТ.)
  • ЛАВА
  • ЛАВНИКИ
  • ЛЕТИЧІВ
  • ЛОКАЦІЯ
  • ЛОХВИЦЯ
  • ЛУБНИ
  • ЛУКІВ
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • ЛИСЯНКА
  • ЛЮБОМЛЬ
  • МАГЕРІВ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МЕДЖИБІЖ
  • МЕЛЕНСЬКИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • МЕЛЬНИЦЯ-ПОДІЛЬСЬКА
  • МЕНА
  • МЕЖИРІЧ
  • МІНСЬК
  • МІЩАНИ
  • МІСТЕЧКО
  • МІСТО
  • МІЗОЧ
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • МОНАСТИРИСЬКА
  • МОСТИСЬКА
  • МИКОЛАЇВ
  • НІМЕЦЬКЕ ПРАВО
  • НІЖИН
  • НОВА УШИЦЯ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • НОВОГРУДОК - НОВГОРОД ЛИТОВСЬКИЙ
  • НОВИЙ ЯРИЧІВ
  • НИЖАНКОВИЧІ
  • ОЛЕСЬКО
  • ОЛЕВСЬК
  • ОЛИКА
  • ОСТЕР
  • ОСТРОГ
  • ОТИНІЯ
  • ОВРУЧ
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710
  • ПАТРИЦІАТ
  • ПЕЧЕНІЖИН
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕМИЛЬ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЕРЕМИШЛЯНИ
  • ПІДГАЙЦІ
  • ПІДКАМІНЬ
  • ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ
  • ПІНСЬК
  • ПОДІЛ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛОНІЗАЦІЯ
  • ПОЛОННЕ
  • ПОЛТАВА
  • ПОМОРЯНИ
  • ПРАВА, ПО КОТОРЫМ СУДИТСЯ МАЛОРОССИЙСКИЙ НАРОД
  • ПРИГАРА АНДРІЙ
  • ПИРЯТИН
  • РАДА МІСЬКА ЗА МАГДЕБУРЗЬКИМ ПРАВОМ
  • РАТНЕ
  • РАТУША
  • РЕМІСНИЧА УПРАВА
  • РІВНЕ
  • РОГАТИН
  • РОЗДІЛ
  • РОЖИЩЕ
  • РУДКИ
  • РУСЬКЕ ПРАВО
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • САМБІР
  • САНОК
  • САТАНІВ - СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ
  • ЩИРЕЦЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СФРАГІСТИКА
  • ШАРГОРОД
  • ШЕПЕТІВКА, МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СКАЛА-ПОДІЛЬСКА , СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКАЛАТ, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКВИРА , МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СЛАВУТА , МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • СМІЛА , МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • СМОТРИЧ , СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОКАЛЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОЛОТВИН, СМТ ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОЛТИС, СІЛЬС. СТАРОСТА
  • СТАРА СІЛЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРА СИНЯВА , СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОКОСТЯНТИНІВ, МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРИЙ САМБІР, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУДОВА ВИШНЯ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТАРАЩА , МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТОБУДІВНА СТРУКТУРА
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТЛУМАЧ, МІСТО ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТОРГИ
  • ТОВСТЕ, СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЦЕХИ
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ТУРІЙСЬК, МІСТО ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТУРКА, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИХОМЕЛЬ
  • ТИСМЕНИЦЯ, МІСТО
  • УГНІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • УРЯДНИК
  • ВЕЛИКІ МОСТИ
  • ВІЙТ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІННИЦЯ
  • ВОЙНИЛІВ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВИХІД СЕЛЯНСЬКИЙ
  • ЯРМОЛИНЦІ
  • ЯРОСЛАВ МІСТО
  • ЯВОРІВ
  • ЮРІЙ II, ЮРІЙ-БОЛЕСЛАВ ТРОЙДЕНОВИЧ
  • ЗАЛІЩИКИ
  • ЗБОРІВ
  • ЖОВКВА
  • ЖИДАЧІВ
  • ЖИТОМИР
  • ЗОЛОЧІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
  • ЗОЛОТИЙ ПОТІК
  • ЗВЕНИГОРОДКА
  • ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)