ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАКСИМ ГРЕК

  Бібліографічне посилання: Зема В.Є. МАКСИМ ГРЕК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Maksim_Grek (останній перегляд: 24.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАКСИМ ГРЕК

МАКСИМ ГРЕК (у миру – Михаїл Триволіс; бл. 1472 – 12.12. 1555) – правосл. чернець, автор низки теологічних трактатів, поетичних тв., полемічних листів, перекладач. Н. в м. Арта (колиш. столиця деспотату Епір, нині місто в Греції). Замолоду перебрався для навчання у Флоренцію (Італія), де зазнав впливу вчення домініканця Дж.Савонароли. Твори цього катол. мислителя, його полеміка з Папою Римським Александром VI Борджіа та жахливе покарання проповідника вразили М.Г. на все життя. 1502 М.Г. вступив до монастиря св. Марка, настоятелем якого раніше був Дж.Савонарола, а пізніше М.Г. опинився у Ватопедському монастирі на Афоні. Саме там, уже як правосл. чернець, розпочинає вивчення візант. реліг. та світської літератури. 1516 посольство вел. кн. моск. Василія ІІІ Івановича запросило ченця до Рос. д-ви для виправлення та перекладу канонічних грец. текстів. У духовному житті Росії тим часом тривало протистояння між "йосифлянами" та "нестяжателями". М.Г. слабко знав слов'ян. мову, а моск. книжники – грецьку, відтак спілкування й переклади відбувалися за посередництва латини, що вплинуло не тільки на якість перекладу, а й на подальшу долю перекладених речей. М.Г. брав участь у перекладі Толкового Псалтиря, перевірці автентичності перекладу літургійних книг та Святого Письма, де знайшов істотні помилки, а виправлення їх пізніше призвело до суворого покарання ченця. Згодом М.Г. також запропонували пояснити деякі грец. терміни для Кормчої Васіяна Патрикеєва – лідера руху "нестяжателів". Від 1525 М.Г. на соборних судах кілька разів був засуджений за звинуваченням в єретичних поглядах (див. Єресі), ворожбитстві, шпигунстві на користь Османської імперії, закиди в бік вел. кн. моск. Василія III Івановича (прилюдно виступав проти розірвання шлюбу вел. князя з вел. кн. Соломонією). За рішенням собору 1525 був засланий до Волоколамського Свято-Успенського монастиря, де був ув'язнений у темницю, йому було заборонено читати та листуватися з будь-ким. 1531 знову викликаний на соборний суд, де, змучений та хворий, покаявся, однак суд цим не задовольнився. М. був відлучений від причастя та відправлений у тверський Отроч-Свято-Успенський монастир, в якому перебував майже 20 років. Бл. 1548 М.Г. звільнили з ув'язнення, допустили до причастя й дозволили мешкати у Троїце-Сергієвій лаврі, де він згодом помер. Похований біля пн.-зх. стіни Духовської церкви Троїце-Сергієвої лаври. Канонізований РПЦ 1988, день пошанування 21 січня (за ст. ст.).

Попри те, що у східнослов'ян. ареалі поширювалися переклади і твори М.Г., постать грец. книжника залишалася маловідомою. Спадщина М.Г. вплинула на правосл. відродження 2-ї пол. 16 ст. в Україні, а повернення писань ченця в Росію відбулося значною мірою завдяки приїзду Ісайї Кам'янчанина. Безпосередній вплив справили тексти і переклади М.Г. на Василя Суразького, Івана (Вишенського), Захарію (Копистенського), вони також увійшли до складу укр. рукописних кодексів. Місц. книжники перебували під враженням писань духовного учня М.Г. – рос. церк. діяча Артемія, який проживав тривалий час на рус. землях Великого князівства Литовського, йому приписується низка полемічних антипротестантських творів, листів.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Сочинения преподобного Максима Грека, ч. 1–3. Казань, 1859–62
  2. Буланин Д.М. Переводы и послания Максима Грека: Неизданные тексты. Л., 1984
  3. Журова Л.И. Авторский текст Максима Грека: рукописная и миниатюрная традиции. Новосибирск, 2008
  4. Сочинения. М., 2008.
Література:
  1. Olmsted H., Taube M. "Povest' o Esfiri": The Ostoh Bible and Maksim Grek's Translation of the Book of Esther. "Harvard Ukrainian Studies", 1987, vol. 11, nr. 1/2
  2. Оболенский Д. Византийское Содружество наций: Шесть византийских портретов. М., 1998
  3. Шевченко И. О греческой поэтической продукции Максима Грека. "Славяноведение", 1998, № 3.

Посилання:
  • АФОН
  • АРТЕМІЙ (ІГУМЕН ТРОЇЦЕ-СЕРГІЄВОГО МОНАСТИРЯ)
  • ЄРЕСІ
  • КОПИСТЕНСЬКИЙ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ'Я ЗАХАРІЯ
  • КОРМЧА, КОРМЧА КНИГА
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СУРАЗЬКИЙ ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ
  • ВАСИЛІЙ ІІІ ІВАНОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН

  • Пов'язані терміни:
  • ГАРАБУРДА МИХАЇЛ
  • КУРБСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • ВАСИЛІЙ ІІІ ІВАНОВИЧ
  • ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)