ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАКСИМОВИЧ ГЕОРГІЙ АНДРІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. МАКСИМОВИЧ Георгій Андрійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Maksimovych_G_A (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАКСИМОВИЧ ГЕОРГІЙ АНДРІЙОВИЧ

МАКСИМОВИЧ Георгій Андрійович (02.05(20.04).1877 – бл. 1954, за ін. даними, бл. 1970) – історик. Д-р істор. н. (1918). Професор (1919). Дійсний член Полтавської губернської вченої архівної комісії. Н. в м. Мена в родині землеміра, що належала до старого козацько-старшинського роду. Початкову освіту здобув у Черніг. та Ялтинській г-зіях. Навч. в Моск. та Петерб. ун-тах. Закінчив історико-філол. ф-т Київ. ун-ту (1905) та був залишений як професорський стипендіат для підготовки до професорського звання на кафедрі рос. історії. 1908 склав магістерський іспит та був допущений до читання лекцій як приват-доцент у Київ. ун-ті (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Викладав у київ. г-зії Г.Валькнера. Обраний викладачем та наставником студентів на конференції Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька (1909). Доцент (1917), професор (1919) у тому ж закладі. Вивчав джерела з історії України 2-ї пол. 18 ст. в архівах Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Харкова та Чернігова. Як історик сформувався під впливом історико-екон. школи М.Довнар-Запольського. 1914 захистив магістерську дис. на тему: "Деятельность графа П.А. Румянцева-Задунайского по управлению Малороссией". Викладав на Ніжинських вищих жін. курсах. 1917 за ініціативою М. конференція Ніжинського історико-філол. ін-ту кн. Безбородька ухвалила рішення про читання курсу історії України. 1918 захистив докторську дис. на тему: "Выборы и наказы в Малороссии в Законодательную Комиссию 1767 г.". Професор Київ. ун-ту. В. о. директора Ніжинського ін-ту нар. освіти (1922), кер. істор. секції Ніжинської н.-д. кафедри (1922–24). З семінару історії України, яким керував М., вийшла плеяда відомих укр. істориків, зокрема В.Дубровський, В.Євфимовський, А.Єршов, В.Фесенко та ін. 1924 через хворобу легенів переїхав до Сімферополя. 1924–33 викладав у Крим. ун-ті (пізніше – пед. ін-ті). Обраний дійсним членом Харків. н.-д. кафедри історії укр. к-ри акад. Д.Багалія (див. Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Д.Багалія), але не був затверджений Укрнаукою. 1932–33 підданий нищівній критиці за "методологічні помилки". Переїхав до Середньої Азії. Професор Туркменського пед. ін-ту в Ашхабаді (нині м. Ашгабад, Туркменистан). Після Другої світової війни перебрався на Пн. Кавказ. За деякими свідченнями, викладав у Північнокавказ. пед. ін-ті в П'ятигорську (нині місто Ставропольського краю, РФ).

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Учение первых славянофилов. К., 1907
  2. Кризис перед смутой в Московском государстве. Нежин, 1911
  3. Деятельность графа П.А. Румянцева-Задунайского по управлению Малороссией. Нежин, 1913
  4. Обучение грамоте и воинской экзерциции в Старой Малороссии в конце XVIII-го века (по делу архива Харьковского историко-филологического общества. Черниговский отд. № 413). В кн.: Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, кн. 23, вып. 2. К., 1913
  5. К вопросу о степени достоверности писцовых книг. Нежин, 1914
  6. Материалы, относящиеся к учреждению почты в Малороссии при графе Румянцеве-Задунайском. В кн.: Труды Полтавской ученой архивной комиссии, вып. 11. Полтава, 1914
  7. Очерки по истории экономического быта Вяземского уезда по писцовым книгам XVI–XVII вв. К., 1915
  8. Выборы и наказы в Малороссии в Законодательную Комиссию 1767 г., ч. 1. Нежин, 1917
  9. К вопросу о целях и методах изучения Законодательской комиссии 1767 г. "Известия Крымского педагогического института", 1928, т. 2.
Література:
  1. Историко-филологический институт кн. Безбородко в Нежине: 1901–1912: Преподаватели и воспитанники. Нежин, 1912
  2. Дубровський В.В. Мій учитель – проф. Г.А. Максимович. "Український історик", 1964, № 4
  3. Самойленко О.Г. Методологія історії та історіографія у науковій спадщині вчених Ніжинської вищої школи (друга половина XIX – початок XX ст.): Автореф. дис. ... канд. істор. наук. К., 2000
  4. Викладачі Ніжинської вищої школи: Біобібліографічний покажчик, ч. 1. Ніжин, 2001
  5. Матеріали Комісії по заміщенню кафедри історії України в Університеті св. Володимира (травень–жовтень 1918 р.). № 4. Сurriculum vitae Георгія Максимовича. В кн.: Alma Mater: Університет св. Володимира напередодні та в добу української революції 1917–1920: Матеріали, документи, спогади, кн. 2. К., 2001
  6. Зозуля С.Ю. До питання про належність ніжинських істориків 20–30-х років XX ст. до зони тяжіння наукової школи акад. Д.І. Багалія. В кн.: Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць, вип. 7. Х., 2004
  7. Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення (1834–2004 рр.). К., 2004
  8. Зозуля С.Ю. Службові переміщення професора Г.А. Максимовича. В кн.: Література та культура Полісся, вип. 29. Ніжин, 2005.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКИЙ МИТРОФАН ВІКТОРОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДУБРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЄРШОВ АНАТОЛІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • ЄВФИМОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • ФЕСЕНКО ВАДИМ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • МЕНА
  • МОСКВА
  • НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Д. БАГАЛІЯ
  • НІЖИНСЬКИЙ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА
  • ПОЛТАВСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СІМФЕРОПОЛЬ
  • УКРНАУКА

  • Пов'язані терміни:
  • ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА
  • ЄРШОВ АНАТОЛІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОПИС ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ 1765–1769
  • ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОМУ ІНСТИТУТІ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА В НІЖИНІ
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • СБОРНИК ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА ПРИ ИНСТИТУТЕ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДКО В НЕЖИНЕ (1896-1916)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)