ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАЛА АНТАНТА

  Бібліографічне посилання: Віднянський С.В. МАЛА АНТАНТА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mala_Antanta (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАЛА АНТАНТА

МАЛА АНТАНТА – військово-політ. союз Чехословаччини, Румунії та Югославії 1920–38, створений за ініціативою й під егідою Франції для збереження статус-кво в Центр. та Пд.-Сх. Європі, що склався після Першої світової війни. Сформувався на основі двосторонніх угод між Югославією і Чехословаччиною (14 серпня 1920), Чехословаччиною і Румунією (23 квітня 1921), Югославією і Румунією (7 червня 1921) та входив у систему військово-політ. союзів, створених Францією разом з Польщею в Європі. Формально ці угоди передбачали взаємну допомогу сторін у випадку "неспровокованого" нападу зі сторони Угорщини, яка прагнула ревізії Тріанонського мирного договору 1920, та Болгарії – Нейїського мирного договору 1919, згідно з якими до складу держав-учасниць союзу було включено колиш. території Угорщини, у т. ч. укр. землі, та Болгарії. У 1920-х рр. у країн-учасниць союзу, в якому провідну роль грала Чехословаччина та її міністр закордонних справ Е.Бенеш (який, зокрема, назвав укр. Закарпаття "помостом" між країнами М.А.), не було єдиної політики щодо гол. європ. міжнар. проблем. Укр. питання трактувалося союзниками як внутр. питання країн, де проживали українці. Після Локарнської конференції (жовтень 1925), яка здійснила спробу встановити систему європ. безпеки на підставі франко-нім. примирення, Франція відмовилася від традиційної системи військ. союзів, послабивши увагу до М.А. З приходом до влади в Німеччині А.Гітлера та зростанням її агресивності М.А. поступово почала консолідуватися. У лютому 1933 для координації зовнішньополіт. акцій створена Постійна рада, до якої входили міністри закордонних справ, а також виконавчий орган – Секретаріат із штаб-квартирою в Женеві (Швейцарія). 1934 Югославія і Румунія за згодою Чехословаччини стали учасниками Балканської Антанти, куди увійшли також Греція й Туреччина. Укладення Мюнхенської угоди 1938, унаслідок якої Німеччина розчленувала, а згодом і окупувала Чехословаччину, призвело до розпаду Малої Антанти.

дата публікації: 2009 р.

Посилання:
  • БЕНЕШ ЕДВАРД
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ГІТЛЕР АДОЛЬФ
  • МЮНХЕНСЬКА УГОДА 1938
  • НЕЙЇСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1919
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ТРІАНОНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР
  • ЮГОСЛАВІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • БЕНЕШ ЕДВАРД
  • ВЕРСАЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)