ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАЛА ЛЮБОВ ТРОХИМІВНА

  Бібліографічне посилання: Бузало В.Й. МАЛА Любов Трохимівна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mala_L_T (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАЛА ЛЮБОВ ТРОХИМІВНА

МАЛА Любов Трохимівна (13.01. 1919–14.04.2003) – лікар-терапевт, науковець. Засл. діяч н. і т. України (1968). Герой Соц. Праці (1979), Герой України (1999). Дійсний член Академії мед. наук СРСР (1974; з 1992 – Рос. академія мед. наук), АН України (1992; з 1994 – Національна академія наук України), Академії мед. наук України (1993). Н. в с. Копані (нині село Оріхівського р-ну Запоріз. обл.). 1933–38 навч. на лікувально-профілактичному ф-ті Харків. мед. ін-ту. У серп. 1938 – черв. 1941 – лікар, дільничий лікар с. Петровеньки (нині село Слов'яносербського р-ну Луган. обл.). Після початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 з черв. 1941 по черв. 1946 – лікар фронтових шпиталів Південного фронту, Закавказ., Північнокавказ. фронтів. У верес. 1946 – верес. 1949 – клінічний ординатор, у верес. 1949 – трав. 1952 – асистент кафедри факультетської терапії Харків. мед. ін-ту. 1950 захистила канд. дис. на тему: "Туберпульнодіагностика внутрішніх хвороб". У трав. 1952 – трав. 1954 – докторант цієї кафедри. 1954 захистила докторську дис. на тему: "Зміни серцево-судинної системи при туберкульозі". У трав. 1954 – лют. 1955 – доцент кафедри факультетської терапії, у лют. 1955 – серп. 1961 – зав. кафедри факультетсько-шпитальної терапії, у серп. 1961 – серп. 1984 – зав. кафедри шпитальної терапії, у серп. 1984 – квіт. 1986 – зав. кафедри внутр. хвороб Харків. мед. ін-ту, дир. Харків. філіалу Київ. НДІ кардіології. З квіт. 1986 по квіт. 2003 – дир. Укр. НДІ терапії (1986), зав. кафедри шпитальної терапії Харків. мед. ін-ту (з 1994 – Харків. мед. ун-т). Член Міжнар. асоціації інтерністів (1977), дійсний член Міжнар. т-ва терапевтів (1986) і Міжнар. т-ва кардіоваскулярної фармакотерапії (1993). Член президії Наук. т-ва кардіологів СНД, голова Харків. наук. т-ва терапевтів, заст. гол. Укр. респ. т-ва кардіологів. Удостоєна звання "Людина року" Амер. автобіографічним ін-том (1996). Включена Міжнар. біографічним центром (Кембрідж, Велика Британія) у видання "2000 видатних учених ХХ ст." (1998). Почесний громадянин м. Харків (1999). Автор 50 патентів та винаходів, бл. 500 наук. статей, 20 монографій.

Лауреат Держ. премії СРСР (1980; за розробку і впровадження сучасних методів діагностики початкових стадій серцевої недостатності).

Нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора (1960), Леніна (1979), Вітчизн. війни 2-го ст. (1985), Богдана Хмельницького 3-го ст. (1995), Ярослава Мудрого 5-го ст. (19.08.1998), Золотою медаллю Польс. академії мед. наук (1999), 14 медалями, Почесною грамотою Президії ВР УРСР (1976), Грамотою Президії ВР УРСР (1989). Герой Соц. Праці (1979), Герой України з врученням ордена Держави (1999).

П. в м. Харків.

дата публікації: 2009 р.

Посилання:
  • ХАРКІВ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • ПІВДЕННИЙ ФРОНТ (ВЕЛ. ВІТЧИЗН. ВІЙНА)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.

  • Пов'язані терміни:
  • АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ (АМНУ)
  • ОРДЕНИ УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)