ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАЛАНЮК ЄВГЕН ФИЛИМОНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. МАЛАНЮК Євген Филимонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Malanyuk_E_F (останній перегляд: 21.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАЛАНЮК ЄВГЕН ФИЛИМОНОВИЧ

МАЛАНЮК Євген Филимонович (01.02(20.01).1897–16.02.1968) – поет укр. еміграції, публіцист, есеїст, літературо- та мистецтвознавець, перекладач, громад. і культ. діяч. Н. в с. Архангород (нині смт Новоархангельськ Кіровогр. обл.). Походив з чумацько-козац. роду. 1912 закінчив реальну школу в Єлизаветграді (нині м. Кіровоград), від 1913 навч. в Петерб. політех. ін-ті. 1917 закінчив військ. школу (Київ); старшина Армії Української Народної Республіки, ад'ютант генерал-хорунжого В.Тютюнника. Від 1920 – у таборі інтернованих укр. вояків (Каліш), де розпочав літ. працю. Від 1922 – у Чехословаччині; закінчив гідротех. ф-т Української господарської академії в м. Подєбради (нині місто в Чехії). Від 1929 працював інженером у Варшаві; активно друкувався в польс. періодиці, дружив з письменником С.Степковським, його сином Єжи, Ю.Тувімом, Я.Івашкевичем. Співзасн. літ. об'єднання "Танк", провідний автор "Вістника" Д.Донцова. Під час Другої світової війни перебував у Празі (нині столиця Чехії), під кінець її переїхав до Регенсбургу (Баварія, Німеччина), викладав математику в укр. г-зії. 1948 емігрував до США, де займався творчою і громад. діяльністю.

Лірик, епік, витончений майстер поетичного слова. Творець власної естетичної системи на засадах традиційності, культу героїзму та релігійності. Мислитель-історіософ, державник – борець проти зовн. ворогів України та внутр. слабкостей нації української. Для рад. влади – ворог як символ героїчного духу в укр. літературі ("фашист"). Автор бл. 20 збірок поезій ("Стилет і стилос", 1924 та ін.), літературно-критичних і публіцистичних праць, поеми "П'ята симфонія" (1953, присвячена В.Тютюнникові), перекладів з чеської (Й.-С.Махар) та франц. (Ш.-П.Бодлер) поезії. Деякі твори М. перекладено англ., нім., польс., рос., франц., чеською та ін. мовами. Погруддя М. створив С.Литвиненко (1963).

П. у м. Нью-Йорк (США).

Бібліогр.: "Повстань майбутнього сурмач": Євген Маланюк (1897–1968): Рекомендований покажчик літератури. Кіровоград, 1992.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Вибрані поезії: 1923–1943. Львів–Краків, 1943
  2. Нариси з історії нашої культури. Нью-Йорк, 1954
  3. К., 1992
  4. Остання весна. Нью-Йорк, 1954
  5. Поезії. Нью-Йорк, 1958
  6. П'ята симфонія. Філадельфія, 1954
  7. Серпень. Нью-Йорк, 1964
  8. Книга спостережень, т. 1–2. Торонто, 1962–66
  9. Земна мадонна: Вибране. Пряшів, 1991
  10. Поезії. Львів, 1992
  11. Книга спостережень: Фрагменти. Від Кобзаря до нації: Студії і роздуми. К., 1995
  12. Книга спостережень: Статті про літературу. К., 1997
  13. Невичерпальність: Поезії, статті. К., 1997
  14. Поверення: Поезії. Літературознавство. Публіцистика. Щоденники. Листи. Львів, 2005
  15. Нотатки (1936–1968): Документально-художнє видання. К., 2008.
Література:
  1. Некролог. "Вісник Організації оборони чотирьох свобід України" (Нью-Йорк), 1968, № 3
  2. На могилі св. п. Євгена Маланюка освячено пам'ятник. "Свобода", 1970, 28 трав.
  3. Самчук У. Планета Ді-Пі: Нотатки й міфи. Вінніпег, 1972
  4. Євген Маланюк: В 15-річчя з дня смерті. Філадельфія, 1983
  5. Керч О. Пам'яті Є.Маланюка. "Вісник Організації оборони чотирьох свобід України", 1984, № 1
  6. О.Р. Пам'яті імператора залізних строф. Там само, 1984, № 6
  7. Новиченко Л. Избранные работы. т. 1. М., 1985
  8. Кислиця Д. Світе ясний... Оттава, 1987
  9. Дорошенко Д. Коментар до перекладацької праці Є.Маланюка. "Березіль", 1992, № 9–10
  10. Шелест В. Буремна поезія Є.Маланюка. Там само
  11. Крупач М. "Моя краса (останнє зло ..."). "Дзвін", 1993, № 7/9
  12. Шарварок О. Дві долі – одна трагедія: Павло Тичина – Є.Маланюк: діалог без відстані, розмова через тлумачів. "Київ", 1993, № 11
  13. Короткий довідник з історії України. К., 1994
  14. Лавріненко Ю. Є.Маланюк. В кн.: Українське слово, кн. 2. К., 1994
  15. Білокінь С. Вояк української культури. В кн.: Маланюк Є. Книга спостережень. К., 1995
  16. Войчишин Ю. "Ярий крик і біль тужавий ...". К., 1995
  17. Маланюк Євген. В кн.: УЛЕ, т. 3. К., 1995
  18. Одарченко П. Мої зустрічі з Є.Маланюком. В кн.: Одарченко П. Українська література. К., 1995
  19. Качкан В. Нотатки про життєвий шлях і народознавчі горизонти творчості Є.Маланюка. "Народна творчість та етнографія", 1996, № 2/3
  20. Самчук У. Листи до Є.Маланюка. "Сучасність", 1996, № 3/4
  21. Астаф'єв О. Апокаліпсис Євгена Маланюка. Ніжин, 1997
  22. Клочек Г. Князь духа і мислі. "Кур'єр Кривбасу", 1997, № 75/76
  23. Куценко Л. "Ні, вже ніколи не покаюся...". Кіровоград, 1997
  24. Черкашенко І. Славетний поет, вчений, філософ, воїн. "Літературна Одеса", 1997, № 1
  25. Солдатенко Т.Я. Євген Маланюк: Життя і творчість: Навчально-методичний посібник. Суми, 1998
  26. Куценко Л. "Так розчахнулось дерево родини..." (Штрихи до сімейної драми Маланюків: Листи поета до сина). Кіровоград, 1999
  27. Омельчук О. "Міф України" Євгена Маланюка. В кн.: Актуальні проблеми сучасної філології: Літературознавство: Збірник наукових праць, вип. 7. Рівне, 1999
  28. Рева Л. Слово про Євгена Маланюка. "Вісник Книжкової палати", 1999, № 9
  29. Барчан В.В. Критична та літературознавча спадщина Є. Маланюка. В кн.: Україна на міжнародній арені у XX ст. Ужгород, 2000
  30. Портнов А. Оцінка Леніна і більшовизму Євгеном Маланюком. "Сучасність", 2000, № 1
  31. Синевич Б. Маланюк – літературознавець. "Слово і час", 2000, № 2
  32. Куценко Л. Публіцистика Євгена Маланюка: пошук відповідей на "прокляті питання" і спроба естетичного самовизначення. Там само, 2000, № 10
  33. Башук О. Євген Маланюк – людина гарячої віри й кам'яного серця. "Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: спеціальний випуск". К., 2000
  34. Куценко Л.В. Dominus Маланюк: Тло і постать. К., 2002
  35. Його ж. "З Варшавою пов'язаний міцно…": Євген Маланюк і польські митці. "День", 2004, 3 квіт.
  36. Абліцов В. Галактика "Україна". К., 2007
  37. Визначні діячі українського національного відродження (XIX–XX ст.). Луганськ, 2008
  38. Демченко Т.П. Подвиг молодих у рецепції Євгена Маланюка. В кн.: Українська революція 1917–1922 рр.: подвиг героїв Крут. К., 2008
  39. Силуети Євгена Маланюка. В кн.: Салига Т. Воздвиження храму. Л., 2008.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • КАЛІШ, ТАБІР ДЛЯ ІНТЕРНОВАНИХ ВОЯКІВ АРМІЇ УНР 1920–1924
  • КІРОВОГРАД
  • КИЇВ
  • ЛИТВИНЕНКО СЕРГІЙ
  • НАЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ТЮТЮННИК ВАСИЛЬ НИКИФОРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ У ПОДЕБРАДАХ
  • ВАРШАВА
  • ВІСТНИК, МІСЯЧНИК ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА, НАУКИ Й ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АСИМІЛЯЦІЯ
  • БІЛЕЦЬКИЙ ЛЕОНІД ТИМОФІЙОВИЧ ТА ЙОГО КОНЦЕПЦІЯ ПОСТУПУ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА
  • ҐЕДРОЙЦ ЄЖИ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОЗАК ЕДВАРД ТЕОДОРОВИЧ
  • ЛАНЦУТ
  • ЛИПА ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛІТОПИС “ЧЕРВОНОЇ КАЛИНИ”
  • МАЛА РУСЬ
  • МЄШКОВСЬКИЙ (МИШКІВСЬКИЙ) ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • МОСЕНДЗ ЛЕОНІД МАРКОВИЧ
  • НАШІ ДНІ
  • НЕВРЛИЙ МИКОЛА
  • НОВІ ШЛЯХИ - ЖУРНАЛ
  • САМОСТІЙНА УКРАЇНА - ЧАСОПИС
  • ЩИПЙОРНО, ТАБІР
  • ТЕЛІГА ОЛЕНА
  • ВАРШАВА
  • ВІСТНИК, МІСЯЧНИК ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА, НАУКИ Й ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ
  • ЯНОВСЬКИЙ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)