ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАЛИНСЬКИЙ (ЄЛО-МАЛИНСЬКИЙ) ДАНИЛО МАТВІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Собчук В.Д. МАЛИНСЬКИЙ (Єло-Малинський) Данило Матвійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Malinsky_D_M (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАЛИНСЬКИЙ (ЄЛО-МАЛИНСЬКИЙ) ДАНИЛО МАТВІЙОВИЧ

МАЛИНСЬКИЙ (Єло-Малинський) Данило Матвійович (бл. 1594 – бл. 1656) – укр. шляхтич, громад. діяч, фундатор монастирів. Н., імовірно, у м-ку Вербоє Кременецького повіту Волин. воєводства (нині с. Верба Дубенського р-ну Рівнен. обл.). Гніздом роду Єло-Малинських герба "П'ятирог" було с. Малин Луцького повіту (нині село Млинівського р-ну Рівнен. обл.), але 1549 дід Данила Михайло Дашкович Єлович-Малинський придбав у Кременецькому повіті маєток Вербоє, в якому 1564 осадив однойменне містечко, і став кременецьким повітником, а наприкінці життя зайняв тут уряд господарського маршалка (1565–72). Батько – Матвій Єло-Малинський – відомий за джерелами з 1571, тривалий час був одним із королів. секретарів (1592–1602), восени 1596 їздив разом із Лаврентієм Древинським послом Берестейського правосл. церк. собору до польс. короля Сигізмунда III Ваза; за поділом із братами Остафієм і Василем отримав замочок і містечко Вербоє та села Вербоє, Богданівка, Турія, Тур'янка, Білогородка й Стовпець, розташовані компактною групою в Кременецькому повіті; у тестаменті (заповіті), складеному 12 листоп. 1602 в замку Вербоє, заповів поховати його "подле закону греческого". Мати – Марина або Маруша Степанівна Боговитинівна-Шумська – шляхтянка Кременецького повіту, доводилася батькові другою дружиною, вийшла заміж 1589, після смерті чоловіка доживала віку вдовою. Батьків брат Остафій (у чернецтві Євгеній) 1589 обраний на шляхетському сеймику в Луцьку одним із депутатів комісії для поправки статуту (див. Статути Великого князівства Литовського), деякий час займав уряд луцького гродського судді (див. Гродський суд), потім луцького підстарости; на поч. 17 ст. включився в реліг. боротьбу, зокрема 1603 підписав у Любліні (Польща) відому заяву частини шляхти на підтримку унії церковної правосл. церкви з католицькою, а наприкінці життя став унійним Луцько-Острозьким єпископом (1607–20).

1606/07 Данило Єло-Малинський вписався разом із старшим братом Олександром в альбом студентів Замойської академії. На чолі сотні вершників, споряджених власним коштом, узяв участь у Хотинській війні 1621. 1628 номінований волин. хорунжим, того ж року побував у прусській експедиції у війні Речі Посполитої проти Швеції за Прибалтику. 1632 брав участь в елекційному сеймі (див. Вальний сейм). 1634 очолював гусарську корогву в російсько-польській війні 1632–1634. 1649 став белзьким каштеляном. Брав зі своєю сотнею участь у Берестецькій битві 1651.

Через передчасну смерть брата М. отримав майже всю спадщину батьків (с. Богданівка, нині село Корецького р-ну Рівнен. обл.; становило придане сестри Єви), половину спадщини батькового брата Василя (м-ко Глухи або Новомалин (нині село Острозького р-ну) та села Старі Глухи, Івачків (нині село Здолбунівського р-ну), Болотківці, і частину с. Ляхів (нині с. Кутянка, обидва Острозького р-ну; усі Рівнен. обл.; 1619) та половину в спадщині материної сестри Катерини, яка в 2-й пол. 1630-х рр. складалася із сіл Степанівка (нині село Здолбунівського р-ну), Велика Боложівка, Мала Боложівка (нині с. Боложівка) та третини с. Літовища, а власними силами придбав у родичів по матері села Кути і Залужжя (усі нині села Шумського р-ну Терноп. обл.). Володіння становили три комплекси, центрами яких були Вербоє, Глухи і Шумськ. Спочатку резиденцією М. був замок Вербоє, а пізніше – замок у маєтку Глухи або Новий Малин (нині с. Новомалин Острозького р-ну Рівнен. обл.).

До кінця 1-ї третини 17 ст. М. залишався прихильником правосл. церкви і 1633 спільно з Лаврентієм Древинським виклопотав у польс. короля Владислава IV Ваза привілей на заснування в Кременці Богоявленського братського монастиря зі школою, друкарнею і шпиталем (див. Кременецький Богоявленський монастир) та придбав для нього відповідну ділянку землі. Далі перейшов у табір прихильників Берестейської церковної унії 1596. 18 берез. 1637 разом із дружиною заснував у своєму м-ку Шумськ при церкві св. Трійці, де булла протопопія пресвітерів усіх його маєтків, унійний василіанський монастир (див. Василіани), передав його ігумену Йосафатові (Бокію), під нагляд якого віддав священиків у всіх своїх маєтках із правом призначити їх, візитувати, судити й звільняти (з умовою погоджувати звільнення й призначення з власником маєтків та луцьким унійним владикою), і взяв на себе обов'язок спорудити муровану церкву. У заповіті згадує францисканський монастир (див. Францисканці) в м-ку Шумськ, який також з'явився з його участю.

Дружиною М. булла шляхтанка Галжбета Вельгорська, з якою він одружився 1620 і прожив до кінця життя. Єдиний син Казимир, згаданий 1647, помер ще за життя батька, тому спадкоємцями були внуки.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Собчук В. Д. Боговитиновичі: Генеалогія і маєтки. В кн.: До джерел: Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя, т. 1. К.–Львів, 2004
  2. Бірюліна О., Довбищенко М. Забуті імена української історії: шляхетська родина Єло-Малинських. "Дрогобицький краєзнавчий збірник", 2005, вип. 9.

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 Р.
  • ДРЕВИНСЬКИЙ ЛАВРЕНТІЙ
  • ФРАНЦИСКАНЦІ
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • КАШТЕЛЯН
  • ХОРУНЖИЙ
  • ХОТИНСЬКА ВІЙНА 1621
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ СВЯТО-БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛУЦЬК
  • МАРШАЛОК
  • МІСТЕЧКО
  • ПІДСТАРОСТА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1632–1634
  • ШЛЯХЕТСЬКІ СЕЙМИКИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • УНІЯ ЦЕРКОВНА
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВАСИЛІАНИ
  • ВЛАДИСЛАВ IV ВАЗА
  • ЗАМОЙСЬКА АКАДЕМІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)