ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАЛЮШИЦЬКІ

  Бібліографічне посилання: Тесленко І.А. МАЛЮШИЦЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Malyushitski (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАЛЮШИЦЬКІ

МАЛЮШИЦЬКІ – волин. шляхетський рід власного герба, що походив з Новогородського воєводства Великого князівства Литовського.

Найвідоміший представник роду Василь Андрійович Малюшицький (п. між 1604 і 1606) був суразьким намісником (1594–1604) кн. В.-К.Острозького, "старшим строітелем і патроном острозького шпиталя". У сучасних дослідженнях його ототожнюють з автором полемічних творів Василем Суразьким. Прийнято вважати, що батьками Василя Андрійовича були королів. секретар, писар великий литов. (1574) і новогородський підкоморій (1567–76) Андрій Іванович Обринський (п. 1589) та Марина Іванівна, уроджена княжна Масальська. Припущення про родинний зв'язок між Обринськими та Василем Андрійовичем М. базується на відомостях про те, що Суразький маєток, в якому урядував Василь Андрійович, тривалий час належав родині новогородського підкоморія – Андрія Івановича Обринського. 1580 останній продав свої володіння кн. В.-К.Острозькому, який записав їх на Острозьку академію (1585), а через 10 років призначив суразьким управителем саме Василя Андрійовича. Нащадки Василя Андрійовича і його дружини Гальшки (згадана 1594) осіли на Волині й у 1-й пол. 17 ст. перебували при дворах князів Острозьких і Корецьких. Відомо, що один з онуків правосл. полеміста Костянтин (п. 1668), молоді літа присвятивши військ. службі, наприкінці життя вступив до ордену єзуїтів.

Представники роду М. проживали на Волині та в білорус. землях ВКЛ ще у 18 ст.

Дж.: Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 21, 22, 25.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Niesiecki K. Herbarz Polski, t. 4. Lipsk, 1841
  2. Słownik geograficzny królewstwa polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 6. Warszawa, 1885
  3. Мыцко И.З. Украинский писатель-полемист Василий Суражский – сподвижник Ивана Федорова. В кн.: Федоровские чтения, 1979. М., 1982
  4. Мицько І. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. К., 1990
  5. Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV–XVIII wieku: Spisy. Kórnik, 1994.

Посилання:
  • ЄЗУЇТИ
  • КОРЕЦЬКІ
  • ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ
  • ОСТРОЗЬКІ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПІДКОМОРІЙ
  • СУРАЗЬКИЙ ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЛИНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • СУРАЗЬКИЙ ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)