ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАНДИЧЕВСЬКИЙ ЄВСЕБІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Огуй О.Д. МАНДИЧЕВСЬКИЙ Євсебій Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mandichevsky_E_V (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАНДИЧЕВСЬКИЙ ЄВСЕБІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

МАНДИЧЕВСЬКИЙ Євсебій Васильович (18.08.1857–18.07.1929) – композитор, музикознавець, педагог. Д-р музикознавства (1897). Н. в с. Молодія (нині село Герцаївського р-ну Чернів. обл.). Музичну освіту здобув у Чернівцях у С.Воробкевича та А.Гржімалі, потім – у Віденському ун-ті (1875–80) у Е.Гансліка (естетика та історія музики), М.-Г.Ноттебома і Р.Фукса (композиція). Впродовж 1896–21 М. – хормейстер у Віденській муз. академії, проф. Віденської консерваторії, диригент різних хорів та оркестрів. 1887–29 – архіваріус Віденського т-ва друзів музики. Осн. праці музикознавця: "Про симфонії Шуберта" (1885), "Бетховеніана" (1888), "Карл Черні" (1891), "Про тріо cі-мажор Й.Брамса" (1893), "Каталог творів Дворжака" (1906), "Дослідження ритму В.Моцарта в його концертах для фортепіано" (1921). Він уперше здійснив повне видання тв. Ф.Шуберта (1884–96) з дослідженням його "Пісень" і рукописів (за що отримав від Лейпцизького ун-ту звання д-ра філософії). М. видав тв. Ф.-Й.Гайдна у 3-х томах, Й.Брамса в 26-ти т., написав критичні студії про Л. ван Бетховена, А.Брукнера, Й.Штрауса та ін., а також багато статей до різних муз. видань. М. обробив і гармонізував низку тв. Й.-С.Баха, створив акомпанемент на органі для багатьох мес В.-А.Моцарта і кантат Й.-С.Баха, обробив багато румун., нім., угор., рос, італ. нар. пісень. Композитор писав музику на слова В.Александрі, М.Емінеску, Дж.Кошбука, А.Влахуце, П.-Й.Шафарика, Ф.-Г.Клопштока, Г.Гейне, своєї сестри К.Мандичевської. Йому належить сорок варіацій для фортепіано на теми Г.-Ф.Генделя. М. – автор 11 укр. хорів (у т. ч. "Ой, діброво" та "І день іде, і ніч іде" на слова Т.Шевченка), музики на слова Ю.Федьковича ("Оскресни, Бояне", "Кобзарська зірниця", "Зозулька", "Наш рідний край", "Однако"), низки обробок для хору в супроводі фортепіано (зокрема, 200 румун. нар. пісень), церк. мелодій (12 літургій, молитви "Отче наш", "Тебе хвалимо", "Алилуя"). Талант М. високо цінили Й.Брамс, Й.Штраус, Ф.Ліст, П.Чайковський. М. – почесний громадянин Відня. П. у м. Шульц побл. Відня.

До 100-річчя від дня народження композитора в Бухаресті (Румунія) видано однотомник його "Вибраних творів" з ґрунтовною передмовою Л.Русу.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Сорокер Я., Яцкив О. Достойный изучения и популяризации. "Советская музика", 1974, № 6
  2. Демочко К. Музична Буковина. К., 1990
  3. Павлюк О. Буковина: Визначні постаті 1774–1918 (біографічний довідник). Чернівці, 2000
  4. Щербанюк Л. "Гідним хвали вважаю Мандичевського". "Буковина", 2002, 21 серпня
  5. Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах. Чернівці, 2005.


(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)