ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАТЯШ КОСТЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Юренко О.П. МАТЯШ Кость Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Matyash_K_O (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАТЯШ КОСТЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ

МАТЯШ Кость Олексійович (1893 –25.10.1937) – один із організаторів укр. селянсько-повстан-ського руху 1918–19 (див. Повстанський рух в Україні 1918–1922). Н. в с. Огуївка Костянтиноградського пов. Полтав. губ. (нині село Машівського р-ну Полтав. обл.) в сел. родині. Учасник Першої світової війни, унтер-офіцер артилерії. 1917 – комісар Виборзької фортеці. З поч. 1918 примкнув до боротьбистів (див. також Українська партія соціалістів-революціонерів), працював в антигетьман. підпіллі, керівник військ. відділу нелегального Полтав. губернського повстанського к-ту. У листопаді 1918 організував збройний виступ проти режиму гетьмана П.Скоропадського в Костянтиноградському повіті (див. також Протигетьманське повстання 1918), на чолі повстанського загону перейшов на бік Директорії Української Народної Республіки.

У січні 1919 перейшов до більшовиків, командир полку, бригади у складі Червоної армії (див. Радянська армія). У липні 1919 заарештований за звинуваченням "у контрреволюції", звільнений завдяки зусиллям ЦК УПСР(боротьбистів). За його дорученням разом з Я.Огієм та О.Лісовиком очолив повстанську бригаду, був командиром рейду партизан. з'єднання по тилах Добровольчої армії від м-ка Ружин до Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ). У листопаді 1919 спільно з Н.Махном діяв проти білогвард. військ в р-ні Катеринослава.

1920 – на керівних посадах у Полтав. губернській міліції, член КП(б)У. 1920–23 – нач. Подільської, Полтав., Катериносл. губернської міліції, з 1925 – заст. голови Катериносл. окружного виконкому, канд. у члени ВУЦВК. Далі – на госп. роботі у Полтаві, Харкові, Сочі (нині місто Краснодарського краю, РФ), Москві). Остання посада – нач. управління радгоспів Красноярського краю (нині територія РФ). Там 1 серпня 1937 заарештований органами НКВД за сфабрикованим звинуваченням як учасник "антирадянської націоналістичної організації".

Страчений у м. Київ.

Реабілітований 27 лютого 1958 Військовою колегією Верховного суду СРСР.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Лисовик О., Матяш К., Огий Я. Красный рейд (из истории красной партизанщины). "Летопись революции", 1926, № 1
  2. Майстренко І. Історія мого покоління: Спогади учасника революційних подій в Україні. Едмонтон. 1985
  3. Юренко О. Нащадок запорозьких козаків: Огій Яків Родіонович. В кн.: Реабілітовані історією. К.–Полтава, 1992.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ХАРКІВ
  • КИЇВ
  • ЛІСОВИК ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • МАХНО (МІХНЕНКО) НЕСТОР ІВАНОВИЧ
  • МОСКВА
  • ОГІЙ ЯКІВ РОДІОНОВИЧ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОЛТАВА
  • ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ 1918–1922
  • ПРОТИГЕТЬМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • РУЖИН СМТ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (УПСР)

  • Пов'язані терміни:
  • ГРУДНИЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • ОГІЙ ЯКІВ РОДІОНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)