ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАЙДАНЕК (MAJDANEK)

  Бібліографічне посилання: Вронська Т.В., Пастушенко Т.В. МАЙДАНЕК (Majdanek) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Maydanek (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАЙДАНЕК (MAJDANEK)

МАЙДАНЕК (Majdanek) – нацистський концентраційний табір знищення, розташов. на території окупованої Польщі, на пд.-сх. околиці Любліна. Створений у жовтні 1941 за наказом рейхсфюрера СС Г.Гіммлера, який відвідав Люблін у липні 1941. Початково називався Люблінський табір військовополонених військ СС (Kriegsgefangenenlager Waffen SS Lublin). У травні 1942 підпорядкований Гол. управлінню та управлінню економіки СС (SS-Wirtschafts- und Verwaltungshauptamt). У лютому 1943 змінив назву на концентраційний табір Люблін (Konzentrationslager Lublin). Майданеком концтабір називали місц. жителі ще з 1941 за назвою р-ну Любліна – Майдан Татарський (Majdan Tatarski). М. став одним із місць безпосереднього здійснення "остаточного вирішення єврейського питання". Одночасно був великим транзитним пунктом та місцем ув'язнення польс. населення. Табором управляв комендант, якому підпорядковувався гарнізон до 1200 осіб. Комендантами М. були: К.Кох, М.Кьогел, Г.Флорштед, штурмбанфюрер СС М.Вейсс та оберштурмбанфюрер СС А.Лібехеншель. Першими в'язнями табору стали 5 тис. рад. військовополонених, які до грудня 1941 побудували бараки для 20 тис. осіб. Початково в М. планувалося розмістити 50 тис. в'язнів. У березні 1942 були розроблені плани розширення його території для розташування 250 тис. осіб, але повністю реалізувати цей задум не вдалося. На території М. площею 95 га розташовувалися 22 бараки для в'язнів, 2 адм. бараки, газова камера, крематорій, шпиталь для рад. військовополонених, 227 вироб. майстерень. М. був поділений на 5 секцій, в одній з яких з жовтня 1942 утримувалися жінки й діти.

Табір мав 10 філій: Будзинь (поблизу Красніка), Грубешув, Люблін (вул. Ліпова), Плавуш (поблизу Кракова), Травнікі, Варшава та ін. В'язні М. працювали також на ф-ці з вир-ва обмундирування та військ. з-ді "Штейєр-Даймлер-Пух".

М. став другим табором (після Освенцима), де для знищення людей в газових камерах використовувався газ "Циклон-Б". Крематорій у М. почав працювати з вересня 1943. 3–4 листопада 1943 в М. була проведена акція масового винищення євреїв (див. Голокост) під кодовою назвою "Ернтефест", під час якої було вбито, за різними оцінками, від 18 до 40 тис. осіб.

Загалом через М. пройшло бл. 300 тис. в'язнів із 30 країн світу: 40 % становили євреї, 35 % – поляки, бл. 15 % – українці з територій Польщі та СРСР, а також росіяни, білоруси, чехи, німці, австрійці, словенці, французи, італійці, голландці. Згідно з останніми дослідженнями співробітника Держ. музею Майданек Т.Кранца, у М. було знищено 59 тис. євреїв та 19 тис. громадян ін. національностей. У рад. історіографії фігурують дані про 1,5 млн осіб, які перебували в таборі, та 300 тис. знищених в'язнів.

Нацистський концтабір припинив існування після звільнення Любліна Червоною армією (див. Радянська армія) 23 липня 1944.

Територія табору М. у повоєнний час використовувалася НКВС СРСР для утримання нім. військовополонених та учасників польс. нац. руху Опору – Армії Крайової.

Над співробітниками табірної адміністрації М. було проведено 3 суд. процеси: перший – 1944, другий тривав з 1946 до 1948, третій – з 1975 по 1981.

Нині на території М. функціонує Держ. музей Майданек.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Датнер Ш. Преступления немецко-фашистского вермахта в отношении военнопленных во Второй мировой войне. М., 1963.
  2. Марунчак М.Г. Система німецьких концтаборів і політика винищування в Україні. Вінніпег, 1963
  3. Галкин А.А. Германский фашизм. М., 1967, 1989
  4. В боротьбі за Українську державу: Есеї, спогади, свідчення, літописання, документи Другої світової війни. Вінніпег, 1990
  5. Львів, 1992
  6. Семиряга М.И. Тюремная империя нацизма и ее крах. М., 1991
  7. Kranz T. Ewidencja zgonów i smiertelnosść wieznów KL Lublin. "Zeszyty Majdanka", 2005, vol. 23
  8. Państwowe Muzeum na Majdanku. Web: http://www.majdanek.pl.

Посилання:
  • АРМІЯ КРАЙОВА
  • ГОЛОКОСТ
  • КРАКІВ
  • ОСВЕНЦІМ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ

  • Пов'язані терміни:
  • ГОЛОКОСТ
  • МЕРТВА ГОЛОВА
  • ТАБІР
  • ТИМОЩУК БОРИС ОНИСИМОВИЧ
  • ЯНІВСЬКИЙ КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ ТАБІР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)