ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МЕЧНИК

  Бібліографічне посилання: Ричка В.М., Блануца А.В. МЕЧНИК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mechnyk (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕЧНИК

МЕЧНИК – двірський чин у Київській Русі, появу якого дослідники відносять до 2-ї пол. 10 ст. У законодавчому кодексі 11 ст. "Руська правда" його життя захищається 40-гривенним штрафом (вирою). У статті 41 Короткої редакції "Руської правди" він виступає як судово-урядовий виконавець: на його користь надходить частина прибутків від суд. зборів – "продаж". Тричі М. згадується в давньорус. літописах (1146, 1174, 1175). Із цих повідомлень випливає, що в 12 ст. М. завідував князівським арсеналом зброї.

У Великому князівстві Литовському М. входив до складу двірських урядників, що надавало йому право засідати в "господарській раді" (див. Пани-рада). Під час урочистих церемоній та на засіданні панів-ради М. тримав й подавав господарю меч – символ влади монарха ВКЛ. Це був почесний титул, і литов. великий князь надавав його особам благородного походження, еліті ВКЛ. Напр., у 16 ст. мечниками ВКЛ були пани Сирута та Миколай Петрович. У Короні Польській та Речі Посполитій уряд М. належав до категорії земських урядників і також був почесним титулом. Його отримували особи князівського й шляхетського походження. Після Люблінської унії 1569 уряд М. введений також і у всіх укр. воєводствах Речі Посполитої.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Любавский М.К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского статута. М., 1892
  2. Rutkowski J. Wokόł teorii ustroju feudalnego. Warszawa, 1982
  3. Павлов-Сильванский Н.П. Феодализм в России. М., 1988
  4. Горский А.А. Древнерусская дружина (к истории генезиса классового общества и государства на Руси). М., 1989
  5. Юшков С.В. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. К., 1992
  6. Крикун М. Земські уряди на українських землях у XV–XVIII століттях. "ЗНТШ: Праці історично-філософської секції" (Львів), 1994, т. 228
  7. Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV–XVIII wieku: Spisy. Kόrnik, 1994
  8. Любавский М.К. Очерки истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. СПб., 2004
  9. Urzędnicy wołyńscy XIV–XVIII wieku: Spisy. Kόrnik, 2007
  10. Котляр М.Ф., Ричка В.М. Княжий двір Південної Русі X–XIII ст. К., 2008.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ПАНИ-РАДА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУСЬКА ПРАВДА- ЗБІРНИК ЗАКОНІВ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ
  • ВИРА

  • Пов'язані терміни:
  • АВСТРІЙСЬКА МОНАРХІЯ ТА АВСТРО-УГОРЩИНА
  • КИЇВСЬКІ ПОВСТАННЯ 11–12 СТОЛІТЬ, ПОВСТАННЯ КИЯН 1068, 1113, 1146 ТА 1157 РОКІВ
  • МИШКИ-ВАРКОВСЬКІ ТА МИШКИ-ХОЛОНЕВСЬКІ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ШЕПТИЦЬКІ
  • УРЯДИ ЦЕНТРАЛЬНІ ТА НАДВІРНІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 14–18 СТОЛІТЬ
  • УРЯДИ ЗЕМСЬКІ 15–18 СТОЛІТЬ У КОРОЛІВСТВІ ПОЛЬСЬКОМУ І РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • УРЯДНИКИ КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ, ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)