ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ III

  Бібліографічне посилання: Галенко О.І. МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ III [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Megmed_G_III (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ III

МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ III (1584–1629) – крим. хан (травень 1623 – червень 1628). Н. у вигнанні на Кавказі в родині Саадет-Ґерея (сина Мегмед-Ґерея II), який зазнав поразки в боротьбі за престол батька. Відомий авантюрними пригодами. Юнаком приєднався до антиурядових повстанців "джелялі" в Анатолії (за часів Османської імперії так називалася пн. зх. частина Малої Азії), за що кілька років був ув'язнений у Стамбулі. Призначений 1608 на посаду калги Селямет-Ґереєм Резмі, товаришем по пригодах в Анатолії, і допоміг тому знищити конкурентів, обраних на ханство курултаєм. Проте 1609 разом з братом Шагін-Ґереєм повстав, але зазнав невдачі. Перебував в ув'язненні в Стамбулі та в засланні на о-ві Родос (в Єгейському м., належить нині Греції). Унаслідок палацевого перевороту у Стамбулі М.-Ґ. III домігся прощення для себе і брата Шагін-Ґерея (останній воював проти османців у Персії, нині Іран) від новопоставленого султана Мустафи I і призначення на ханство.

М.-Ґ. III поводив себе деспотично з крим. знаттю, а також незалежно і зухвало щодо центр. осман. уряду, проте він та його брат користувалися популярністю в народі. У відповідь на призначення Джанібек-Ґерея новим ханом, М.-Ґ. III закликав на допомогу ногайців, черкесів та запорожців, і цими силами розгромив біля Кафи (нині м. Феодосія) осман. корпус, присланий у Крим, щоб усунути М.-Ґ. III від влади. У грудні 1624 калга Шагін-Ґерей уклав союз з запорожцями під проводом М.Дорошенка. З їхньою допомогою М.-Ґ. III намагався привести до покори ногайський клан Мансурів під проводом Кантеміра (див. також Білгородська орда): запорожці взяли участь у нападі на ногайців 1625, а 1627 захищали Крим. п-ів від навали ногайців. Осман. уряд у липні 1628 зумів силою вигнати М.-Ґ. III з Криму, а восени він загинув у битві з військом хана Джанібек-Ґерея. біля Перекопа. Його брат Шагін-Ґерей вернувся в Персію, знову був помилуваний і відправлений у заслання на о-в Родос, де його зрештою було страчено 1642.

Авантюрне правління М.-Ґ. III і зокрема союз із запорожцями сприяли посиленню чорномор. походів укр. і донських козаків.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Gülbün-i Hanan. Istanbul, 1287/1870
  2. Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII века. СПб., 1887
  3. Новосельский А.А. Борьба Московского государства с татарами в первой половине XVII века. М.–Л., 1948
  4. Baranowski В. Polska a Tatarszczyzna w latach 1624–1629. Łódź, 1949
  5. Le Khanat de Crimée dans les Archives du Musée du Palais de Topkapi. Paris – La Haye, 1978.

Посилання:
  • БІЛГОРОДСЬКА ОРДА
  • ДОРОШЕНКО МИХАЙЛО
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • КАЛГА, КАЛГА-СУЛТАН
  • ХАН
  • КУРУЛТАЙ
  • МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ II СЕМІЗ (ГЛАДКИЙ)
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПЕРЕКОП
  • ШАГІН-ГІРЕЙ
  • СТАМБУЛ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧУФУТ-КАЛЕ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)