ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МЕЛЕС АНАТОЛІЙ

  Бібліографічне посилання: Лиман І.І. МЕЛЕС Анатолій [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Meles_A (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕЛЕС АНАТОЛІЙ

МЕЛЕС Анатолій (чернече ім'я Анатолій; р. н. невід. – 02.02. 1775) – єпископ, з ім'ям якого пов'язана спроба запорожців створити самостійну архієрейську кафедру. 1749 М. отримав сан архімандрита в Свято-Георгіївському монастирі на Афоні. 1750 прибув до Російської імперії для збирання милостині. 1756 знов приїхав до Росії в сані архієрея Мелетинського, уже як представник слов'ян Османської імперії, які прагнули переселитися на пд. рос. землі. З дозволу Найсвятішого Синоду 1758 та 1759 М. відвідав Слобідську Україну та Вольності Війська Запорозького низового. Після прибуття до Запорозької Січі був запрошений запорожцями служити у Свято-Покровській церкві. Через деякий час козац. кер-во запропонувало М., всупереч існуючим правилам, назавжди залишитися на Січі і порядкувати духовними справами Війська Запорозького. М. справили архієрейську різницю, він призначав закордонних духовних осіб для служби в запороз. церквах, правив богослужіння, не поминаючи імені митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Росії Арсенія (Могилянського). Через це 31 січня 1760 Найсвятіший Синод видав указ про взяття М. під арешт. Він був позбавлений архієрейського сану та ієромонашества і засланий до Сибіру в Кондинський Свято-Троїцький монастир під суворий нагляд. Пізніше перебував у кількох ін. монастирях, був духовною особою при рос. флоті. У жовтні 1770 рішенням Найсвятішого Синоду М. поновлений в єпископському сані. 1772 розпорядженням російської імп. Катерини II М. отримав в управління Глухівський монастир, в якому і помер.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Левицький О. Церковна справа на Запорожжі у XVIII в. В кн.: Записки Українського наукового товариства в Києві, т. 10. К., 1912
  2. Власовський І. Нарис історії Української православної церкви, т. 2. Нью-Йорк, 1977
  3. Лиман І. Церковний устрій Запорозьких Вольностей (1734–1775). Запоріжжя, 1998.

Посилання:
  • АФОН
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)