ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МЕМУАРИСТИКА

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. МЕМУАРИСТИКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Memuarystyka (останній перегляд: 24.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕМУАРИСТИКА

МЕМУАРИСТИКА (від франц. mémoires – спогади) – 1) різновид документальної літератури або літ. жанр, який містить публіцистичний чи хронікальний виклад учасника суспільно-політ., громад., літ., мистецького, військ. чи повсякденного життя про події, особистості, процеси, явища та ін., сучасником яких він був, або їхній переказ на основі відомостей, одержаних від очевидців та ін. осіб (див. Мемуари); 2) спеціальна історична дисципліна (галузь), яка вивчає мемуари як комплекс джерел історичних, зокрема евристичний пошук, класифікацію та методологічні засади публікації споминів, вірогідність та репрезентативність поданої в них інформації, техніку й методику її верифікації, використання в істор. реконструкціях і інтерпретаціях тощо.

Первісно М. сприймалася як певний масив літератури, який розглядали в загальному чи груповому контекстах завдяки спільному досвіду мемуаристів (службовому, військовому), себто середовищу їхнього побутування, типовим сюжетним лініям, рефлексіям тощо. Поступово усвідомлення мемуарів як певного соціокультурного явища й інтелектуального продукту привело до становлення, власне, М. як наукової дисципліни. Вважають, що інституціоналізація М. відбулася протягом 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст., коли були вироблені мірила вартості, критики, класифікації й верифікації мемуарів, а також відповідні приписи камеральної й едиційної археографії щодо їхнього вивчення та публікації.

Від етапу формування М. як дисципліни засадною проблемою у вивченні мемуарів є чітке розрізнення між "достовірним" та "вигаданим", суб'єктивним і об'єктивним, приватним і пуб-лічним, професійним та буденним, одиничним і загальним, своїм та чужим, зовнішнім і внутрішнім у викладі мемуариста, зокрема проникнення до психології його творчості тощо.

За рад. доби побутувало 2 підходи до історико-джерелознавчого вивчення М.: 1) утилітарно-прагматичний, який розглядав мемуари виключно як носії певної інформації; 2) комплексний, який був скерований на вивчення власної історії спогадів як пам'яток сусп. думки в контексті соціокульт. та соціально-психологічного середовища їхнього створення. Останній підхід поширився на теренах рад. соціогуманітаристики впродовж 1960–70-х рр.

Традиційні процедури та методи М. передбачають з'ясування авторства чи атрибуцію відповідного джерела (походження, час та місце творення), окреслення світосприйняття та поглядів мемуариста, рівня наближеності до описуваних подій (відомості з "перших" чи "других" рук), ступеня компетентності й логічності суджень, спостережень, коментарів та узагальнень, осягнення психологічного забарвлення вражень й авторської експресії, спонукальних мотивів мемуарної творчості, вивчення архітектоніки, видової, жанрової та стилістичної належності твору, текстологічного і компаративного аналізу тексту, виокремлення певних смислових фрагментів, осмислення інформаційного потенціалу, рівня достовірності, зокрема вирізнення кола доступних джерел тощо.

У сучасній історичній науці мемуари вивчаються з методологічної перспективи в межах дихотомічної проблематики "образ свого" – "образ іншого", а також з обсягу проблем ментальностей, етнічних та соціальних стереотипів, міфів, семантичного, етнопсихологічного та етносоціологічного аналізу, формацій історії пам'яті тощо. Зокрема, застосовуються спец. методики для вилучення суб'єктивних суджень чи ціннісних настанов, які зумовлені становими, расовими, реліг., етнічними, авто- та гетеростереотипами, впроваджуються новітні верифікаційні процедури та ін. Заразом аналізується жанрова та стильова природа мемуарів, зокрема, спомини вивчаються як своєрідний метатекст к-ри, метажанр соціогуманітаристики чи его-текст конкретної особистості тощо.

Нині проблеми української М. розробляє чимало вчених, зокрема С.Білокінь, І.Войцехівська, Я.Дашкевич, С.Макарчук, А.Малик, Н.Миронець, Р.Пиріг, Г.Стрельський, М.Федунь та ряд ін.

Вважають, що первісні витоки укр. М. як жанру сягають ще часів Київської Русі. Укр. М. козацько-гетьман. доби (16 – серед. 18 ст.) як масив літератури представлена численними творами, в яких висвітлюються військово-політ. події, становище окремих станів, торг. та госп. взаємини, церк. справи, паломництва до святих місць і подорожі до ін. країн, особисті військ. пригоди мемуаристів та ін. Тоді ж формуються загальні церковні та світські канони М., зокрема автобіографічні мотиви, калейдоскопічна рефлексія подій, очевидцем і учасником яких був мемуарист тощо. Істотно розширюється соціальне представництво авторів тогочасних споминів та діаріушів: церк. ієрархи, воєначальники, дипломати, міщани, купці, шляхтичі, митці та ін. М. цього періоду представлена творами ігумена Свято-Симеонівського монастиря в Бресті (нині місто в Білорусі) Афанасія (Филипповича; Памятники полемической литературы в западной Руси, т. 1. СПб., 1878), київ. міщанина Б.Балики ("Киевская старина", 1882, № 7), білгородського єпископа Йоасафа (Горленка; Святитель Иоасаф Горленко, епископ белгородский и обоянский (1705–1754 гг.): материалы для биографии, т. 1, ч. 1. К., 1907), мандрівника та художника В.Григоровича-Барського (СПб., 1885–87), волинського шляхтича Й.Єрлича (Warszawa, 1853), козац. полковника та дипломата С.Мужиловського ("Україна", 1914, № 2), гетьмана П.Орлика (Праці українського наукового інституту, т. 17. Варшава, 1936; Harvard Library of Early Ukrainian Literature, texts, vol. 5–6. Cambridge, 1988–89), барського старости Б.Претвича (Запоріжжя, 1997), митрополита Димитрія Ростовського ("Древняя российская вивлиофика", 1895, т. 3, № 6) та ряду ін. авторів.

Наприкінці 18 – у 1-й пол. 19 ст. обсяги М. як масиву літератури суттєво зросли, зокрема, специфікувалася видова природа мемуарів, ширилися їхні різновиди, підвищилася їхня роль у фіксації сусп., культ. та інтелектуальних практик. Численними творами репрезентована й укр. М. 2-ї пол. 18 – поч. 19 ст., у т. ч. записками журналіста та петерб. бібліотекаря М.Антоновського ("Русский архив", 1885, кн. 1, вып. 2), архіпресвітера луцької катол. капітули Ф.Бродовича ("Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете" (М.), 1868, кн. 3–4; 1869, кн. 1–2), холмського єпископа П.Важинського ("Przegląd archeologiczny", 1882, t. 1), письменника Г.Винського (СПб., 1914), запорожця М.Коржа ("Журнал Министерства народного просвещения", 1838, № 6; 1839, № 2), погарського підкоморія С.Лашкевича ("Киевская старина", 1887, № 12), історика та етнографа В.Ломиковського ("Киевская старина", 1895, № 11), історика й перекладача С.Лукомського ("Киевская старина", 1890, № 9), майора С.Пишчевича ("Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете" (М.), 1881, кн. 4; 1882, кн. 2; 1883, кн. 2) та його сина О.Пишчевича (М., 1885), черніг. губернського предводителя дворянства А.Полетики ("Сын Отечества", 1843, № 3), професора Харків. ун-ту І.Тимківського ("Москвитянин", 1852, кн. 17–18, 20), мандрівного священика І.Турчиновського ("Киевская старина", 1885, № 2), професора та ректора Київ. академії І.Фальковського ("Труды Киевской духовной академии", 1907, т. 7) та ряду ін.

Багато подій укр. історії, особливо з обсягу пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби, висвітлено в польс. мемуаристиці: "Diariusz drogi do Wojska Zaporozkiego" (Zbiór pamiętników historycznych o dawniej Polsce, t. 4. Warszawa, 1822), "Zbiór pamiętników historycznych o dawniej Polsce" (Warszawa, 1830, t. 5), "Pamiątki Albrychta Stanisława x. Radziwiłła kanclerza W. ks. Litewskiego" (Poznań, 1839. t. 1), "Diarjusz moskiewskiej wojny w W. Ks. Litewskim przez Pawła Sapiehę hetmana W.L. wraz z p. Czarnieckim wojew. ruskim 1660" (Podgórski Pamiętniki dzieje polski w. 17. Wrocław, 1840), "Podŕoże i wyprawy wojenne Maks. Wirtembergskiego w Polsce, w Litwie, na Rusi i na Ukrainie 1703–1709" ("Tygodnik literacki", 1848, № 46–52), "Pamiętniki o wyprawie chocimskiej r. 1621" (Kraków, 1853), "Wyprawa na hajdamaków: z pamiętników p. starosty Zakrzewskiego" ("Dziennik literacki", 1857, t. 2), "Pamiętniki towarzysza chorągwi Wład. Myszkowskiego od r. 1646 do r. 1667" (Kraków, 1858), "Pamiętniki historyczne do wyjasnenia spraw publicznych w Polsce 17 w. posługujacze" (Wilno, 1859), "Jakuba Michałowskiego, wojskiego lubelskiego, a później kasztelana bielskiego, księga pamiętnicza" (Kraków, 1864), "Księga pamiętnicza majora A.Ptaszýnskiego" (Kraków, 1881), "Stanisława Oswęcima diariusz 1643–1651 rr. – Scriptores rerum polonicarum" (Kraków, 1907. T. 19), "Dwa pamiętniki z XVII w. Jana Cedrowskiego i Jana Floriana Drobysza Tuszyńskiego" (Kraków, 1954), "Pamiętniki Samuela i Bogusława Kazimierza Maskiewiczów" (Wrocław, 1961), "Diariusz ekspedyciei Zborowskiej" ("Przegłąd wschodni", 1991, № 4) та низці ін.

Цінні відомості з історії України містять також подорожні мемуари іноземців, які з тих чи ін. причин перебували на укр. землях. Записки чужоземних мандрівників досліджувалися в спец. студіях ряду укр. дослідників (В.Антонович, І.Борщак, О.Вінтоняк, Я.Дашкевич, Д.Дорошенко, В.Кордт, Ю.Мицик, В.Січинський та ін.). Упродовж 19 ст. відбуваються формування жанрових меж М. та її професійно-фахова диференціація відповідно до провідних сфер діяльності мемуаристів, що спричинило специфіку і особливості інформації, поданої в споминах, яка здебільшого використовується в дослідженнях з певною провідною проблематикою або в студіях з конкретним дисциплінарним профілем.

Окрему групу в укр. М. становлять спогади учасників суспільно-політ. рухів 19 – поч. 20 ст. та осіб, наближених до них, у т. ч. мемуари І.Горбачевського (М., 1963), В.Дебагорія-Мокрієвича (М.–Л., 1930. Т. 1–2), С.Капніст-Скалон (Воспоминания и рассказы деятелей тайных обществ 1820-х годов, т. 1. М., 1931), М.Лорера (М., 1931), М.Муравйова-Апостола ("Русский архив", 1871, кн. 6), М.Фроленка ("Былое", 1906, № 2; 1907, № 1; "Минувшие годы", 1908, № 5–6/7) та ряду ін.

Великий інтерес являють собою мемуари укр. учених: автобіографії М.Андрусяка (Дрогобицький краєзнавчий збірник, т. 4. Дрогобич, 2000), В.Антоновича ("Літературно-науковий вістник", 1908, т. 43, кн. 7–9), Д.Багалія (Юбілейний збірник на пошану акад. Д.І.Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п'ятидесятих роковин наукової діяльності, т. 1. К., 1927), М.Возняка (Академік М.Возняк і розвиток української національної культури. Львів, 1990), М.Грушевського (дві – 1906 та К., 1926), М.Драгоманова (Михайло Петрович Драгоманов, 1841–1895: Его юбилей, смерть, автобіографія і спис творів. Львів, 1896.), М.Костомарова (Литературное наследие. Автобиография. СПб., 1890), М.Максимовича ("Киевская старина", 1904, № 4), М.Мурзакевича (СПб., 1886), Я.Новицького ("Україна", 1925, № 6) та ін.; щоденники О.Бодянського ("Исторический вестник", 1913, № 8), М.Грушевського (К., 1997), О.Кістяківського (К., 1994–95. Т. 1–2), П.Куліша (К., 1993), М.Маркевича (неопубл.), А.Скальковського (СПб., 1906) та ін.; записки М.Василенка ("Український історик", 1966, № 3/4; 1988, № 1/4; 1989, № 1/3; № 4; 1990, № 1/4.), Макс. Ковалевського (История и историки: Историографический ежегодник. 1973. М., 1975), М.І.Петрова ("Просемінарій. Медієвістика. Історія церкви, науки і культури", 1997, т. 1), В.Піскорського (История и историки: Историографический ежегодник. 1979. М., 1982), В.Щербини (Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца, кн. 21, вып. 1–2. К., 1909) та низка ін.

Виняткове місце в укр. мемуаристиці 19 ст. посідають "Журнал" (Щоденник) та "Автобіографія" Т.Шевченка, які є важливими джерелами з обсягу шевченкознавства, суспільно-політ. думки та інтелектуальної історії 19 ст.

Цінні відомості представлені в щоденнику громад. діяча і мецената Г.Ґалаґана (За сто літ, кн. 5. К., 1930), записках педагогів Ол. Барвінського (Львів, 1912–13), С.Ліндфорс-Русової (див. С.Русова; За сто літ, кн. 2–3. К., 1928), І.Сбитнева ("Киевская старина", 1884, № 2–5), педагога та історика М.Стороженка (К., 2005), громадського діяча Є.Чикаленка (Львів, 1925–26) та ряду ін.

Значною кількістю творів представлена М. поч. 20 ст. та доби національно-визвол. змагань, у т. ч. споминами педагога та земського діяча В.Андрієвського (Львів, 1938), бібліографа та книгознавця Л.Биковського (Мюнхен, 1971), протоієрея П.Білона (Пітсбурґ, 1952), ученого В.Вернадського (Україна. Наука і культура: Щорічник, вип. 22. К., 1988), письменника та політ. діяча В.Винниченка (К.–Відень, 1920), публіциста і політика Д.Донцова (Торонто, 1958), історика Д.Дорошенка (Львів, 1923–24; Вінніпег, 1949), командира бойової групи січових стрільців О.Думіна (псевд. – А.Крезуб; "Літературно-науковий вістник", 1928, т. 95, кн. 1, 3–4; 1932, т. 108, кн. 2–4; т. 109, кн. 6), політ. та громад. діяча А.Жука (Календар "Дніпро" на 1935 рік. Львів, 1934), шевченкознавця П.Зайцева (Блумберг, 1949), генерал-полковника В.Зелинського (Берлін, 1938), дипломата В.Кедровського (Вінніпег, 1967), автобіографією історика І.Крип'якевича (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, вип. 8. Львів, 2001), громад. діяча В.Леонтовича (З минулого: Збірник, т. 1. Варшава, 1938), політика та громад. діяча І.П.Мазепи (б/м, 1950–51; пе-ревид. – К., 2003), публіциста І.Майстренка (Едмонтон, 1985), адвоката та громад. діяча І.Макуха (Детройт, 1958), громад. діяча та політика Б.Мартоса ("Український історик", 1966, № 1/2), ватажка сел. повстанського руху Н.Махна (Париж, 1929–37. Кн. 1–3), журналіста і публіциста О.Назарука (Відень, 1920), генерал-хорунжого В.Петріва (Львів, 1927–31), історика, етнографа та письменника В.Петрова ("Хроніка 2000: Наш край", 1993, № 1/2), історика Н.Полонської-Василенко ("Український історик", 1988, № 1/4; 1989, № 1/3; 1994, № 1/4; 1995, № 1/4), історика та архівіста В.Романовського (Alma Mater: Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції 1917–1920: Матеріали, документи, спогади, кн. 1. К., 2000), подільського губернського комісара В.Приходька (Львів, 1931), полк. С.Самійленка (Нью-Йорк, 1958), гетьмана П.Скоропадського (Ки-їв–Філадельфія, 1995), педагога та громад. діяча О.Степанівної (Львів, 1943), перекладачки Н.Суровцової (К., 1996), ученого в галузі механіки та опору матеріалів Ст. Тимошенка (Париж, 1963), дипломата, графа М.Тишкевича ("Літературно-науковий вістник", 1928, т. 95, кн. 3; т. 96, кн. 5, 7/8; т. 97, кн. 9; 1929, т. 98, кн. 3; т. 100, кн. 9), видавця Ю.Тищенка (К., 1997), дипломата й історика Я.Токаржевського-Карашевича ("Визвольний шлях", 1952, № 7), генерал-хорунжого Ю.Тютюнника ("Літературно-науковий вістник", 1922, т. 76, кн. 2/3; 1923, т. 79, кн. 1, 3–4), політика і металурга І.Фещенка-Чопівського (Житомир, 1992), адвоката та публіциста Л.Цегельського (Нью-Йорк–Філадельфія, 1960), публіциста та соціолога М.Шаповала (Нью-Йорк, 1956–58), політ. діяча О.Шульгина ("Українська літературна газета" (Мюнхен), 1957, № 22–30; 1958, № 31–42; 1959, № 43–51; 1960, № 58), етнолога й археолога В.Щербаківського ("Визвольний шлях", 1962, № 3–12), лікаря В.Щуровського ("Літературно-науковий вістник", 1925, т. 86, кн. 3); щоденниками В.Винниченка (Едмонтон–Нью-Йорк, 1980, 1983. Т. 1–2) та Є.Чикаленка (Львів, 1931) та ін. Певне місце займає рад. М., зокрема записки В.Затонського ("Літопис революції", 1929, № 4–6; 1930, № 5), О.Шліхтера ("Літопис революції", 1928, № 2) та ін.

Рад. доба в Україні у міжвоєн. період (1920–30-ті рр.) представлена в спогадах актора та режисера Й.Гірняка (Нью-Йорк, 1982), історика В.Дубровського (Український збірник, кн. 10. Мюнхен, 1957; Нью-Йорк, 1965), історика права Л.Окіншевича (Львів, 1996), журналіста І.Німчука (б/м, 1950), історика С.Підгайного (б/м, 1949), громад. діяча Р.Суслика (б/м, 1951); щоденниках академіків ВУАН М.Василенка ("Вісник АН УРСР", 1991, № 2), С.О.Єфремова (К., 1997) та М.Слабченка ("Київська старовина", 1992, № 2; Заруба В. Михайло Слабченко в епістолярній та мемуарній спадщині. Дніпропетровськ, 2005), письменника А.Любченка (Львів–Нью-Йорк, 1999) та ін.Друга світова війна та військово-політ. події навколо неї широко висвітлені у споминах журналіста та письменника М.Бажанського (Ашаффенбург, 1946), бібліографа Л.Биковського ("Визвольний шлях", 1963, № 1–4, 7), ректора Київського політех. ін-ту, проф. М.Величківського ("Визвольний шлях", 1965, № 1–10), історика П.Грицака (Мюнхен, 1959), вчительки О.Костюк (На зов Києва. К., 1993), ген. М.Капустянського (На зов Києва. К., 1993), історика Б.Крупницького (Україна. Париж, 1950. № 4), священика о. І.Нагаєвського (Торонто, 1985), адвоката та політичного діяча К.Паньківського (Нью-Йорк–Париж–Сідней–Торонто, 1983), прозаїка У.Самчука (Вінніпег, 1980), історика Л.Шанковського ("Визвольний шлях", 1985, № 7–9) та ін. Значну кількість творів нараховує рад. М. II світ. війни, зокрема партизан. М.: спогади П.Вершигори (К., 1946–47), С.Ковпака (К., 1962), О.Сабурова (Львів–К., 1953–69) О.Федорова (К., 1968) та багатьох ін.

Повоєнна М. представлена численними творами укр. емігрантів, зокрема споминами літературознавця Г.Костюка (Едмонтон, 1987), географа та енциклопедиста В.Кубійовича (Париж–Мюнхен, 1975, 1985), історика О.Оглоблина (Нью-Йорк, 1977), славіста-мовознавця Ю.Шевельова (Х.–Нью-Йорк, 2001) та низкою ін.

Цікаві відомості репрезентовані у повоєн. рад. М., у т. ч. у споминах історика В.Голобуцького ("История СССР", 1966, № 3), а також у його неопубл. спогадах ("З минувшини: Оповідання мого сучасника", уривки з яких уміщені у біобібліографії В.Голобуцького. К., 2006), письменника Ю.Мартича (К., 1960), письменника та літературознавця М.Рудницького (К., 1958–64), щоденнику кінорежисера та митця О.Довженка (Твори, т. 5. К., 1985) та багатьох ін.

Протягом 1990–2000-х рр. до наук. обігу в Україні ввійшла М. учасників дисидентського руху в СРСР (див. Дисидентські (опозиційні) рухи 1960–1980-х років в Україні), яка представлена спогадами поета М.Горбаля (К., 2001), генерал-майора П.Григоренка (Нью-Йорк, 1981), журналіста В.Овсієнка (К., 1996), письменника М.Руденка (К.–Едмонтон– Торонто, 1998), педагога Н.Світличної ("Бахмутський шлях", 2005, № 1–2) та ін. Водночас доба Рад. України висвітлюється в низці мемуарів, виданих упродовж 1990–2000-х рр., зокрема історика С.Білоконя (Біла Церква, 2006), парт. діяча П.Шелеста (К., 2003) та ряду інших.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Кондратович Ф. Задунайская Сечь: по местным воспоминаниям и рассказам. К., 1893
  2. Кревецький І. Українська мемуаристика, її стан і значення. Кам'янець-Подільський, 1919
  3. Кревецький І., Назарук О. Як писати мемуари: Пояснення і практичні вказівки. Кам'янець-Подільський, 1919
  4. Їх же. Українська мемуаристика. Львів, 1923
  5. Крип'якевич І.П. Мемуари українців XVI–XVII ст. "Стара Україна" (Львів), 1924, № 9/10
  6. Кордт В. Чужоземні подорожі по Східній Україні до 1700 р. К., 1926
  7. Doroschenko D. Die Ukraine und ihre Geschichte im Lichte der westeuropäischen Literatur des XVIII und der ersten Hälfte des XIX Jhs. В кн.: Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin, bd 1. Berlin, 1927
  8. Революция на Украине по мемуарам белых. М.–Л., 1930
  9. Borschak E. L'Ukraine dans la littérature de l'Europe occidentale. Paris, 1935
  10. Січинський В. Чужинці про Україну: вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. Прага, 1937
  11. Іван Франко у спогадах сучасників. Львів, 1956
  12. Спогади про Шевченка. К., 1958
  13. Костенко А.І. Шевченко в мемуарах. К., 1965
  14. Зайцев В.М., Слабеєв І.С. Україна кінця XVI – першої половини XVII ст. в описах і мемуарах іноземців. "УІЖ", 1966, № 8
  15. Шпитковський І. Мемуари з історії гайдамацького руху на Україні. "Архіви України", 1966, № 5
  16. Голубцов В.С. Мемуары как источник по истории советского общества. М., 1970
  17. Храбан Г.Ю. Мемуари як історіографічне джерело вивчення народно-визвольного повстання 1768 р. В кн.: Коліївщина: 1768 р. К., 1970
  18. Спогади про Лесю Українку. К., 1971
  19. Руссев Е.М. У истоков молдавской мемуаристики. "Кодры", 1972, № 6
  20. Санцевич А.В. Спогади як джерело з історії Української РСР (1945–1971 рр.). "Архіви України", 1972, № 2
  21. Бушканец Е.Г. Мемуарные источники: Учебное пособие. Казань, 1975
  22. Стрельский Г.В. Мемуары как источник изучения истории Великого Октября на Украине. К., 1978
  23. Горобець В.Й. Лексика історико-мемуарної прози першої половини XVIII ст. К., 1979
  24. Тартаковский А.Г. 1812 год и русская мемуаристика: Опыт источниковедческого изучения. М., 1980
  25. Його ж. Русская мемуаристика XVIII – первой половины ХIX в.: От рукописи к книге. М., 1991
  26. Специальные исторические дисциплины: Учебное пособие. К., 1992
  27. Doroschenko D. Die Ukraine und Deutschland. Neun Jahrhunderte Deutsch-Ukrainischer Beziehungen. München, 1994
  28. Борисенко В. Україна середини XVII ст. у спогадах сучасників. "Київська старовина", 1995, № 4
  29. Вінтоняк О. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття. Львів–Мюнхен, 1995
  30. Чекунова А.Е. Русское мемуарное наследие второй половины XVII – XVIII в.: Опыт источниковедческого анализа. М., 1995
  31. Тартаковский А.Г. Русская мемуаристика и историческое сознание XIX в. М., 1997
  32. Малик А.О. Мемуари як джерело до історії української революції (березень 1917 – квітень 1918 рр.): Автореферат дис. ... канд. істор. наук. Львів, 1999
  33. Минц С.С. Российская мемуаристика последней трети XVIII – первой трети XIX в. в контексте историко-психологического исследования: Автореферат дис. ... д-ра истор. наук. М., 2000
  34. Alma Mater: Університет Св. Володимира напередодні та в добу Української революції 1917–1920: Матеріали, документи, спогади, кн. 1–2. К., 2000–01
  35. Зайцева З. Спогади як джерело вивчення українського наукового руху кінця ХIХ – початку ХХ ст. (історіографія проблеми). В кн.: Історіографічні дослідження в Україні: Збірник наукових праць на пошану вченого-історика, доктора історичних наук, професора Р.Г. Симоненка, вип. 11. К., 2002
  36. Іващенко В.Ю. Мемуари професорів та студентів з історії Харківського університету IХ – початку ХХ століття: Автореферат дис. ... канд. істор. наук. Дніпропетровськ, 2004
  37. Кириллова Е.Л. Мемуаристика как метажанр и ее жанровые модификации. (на материале мемуарной прозы русского зарубежья первой волны): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. Владивосток, 2004
  38. Гажа Т.П. Українська літературна мемуаристика другої половини XX століття: становлення об'єктного і суб'єктного типів: Дис. ... канд. філол. наук. Х., 2005
  39. Колесникова Л.А. Историко-революционная мемуаристика (1917 –1935 гг.) как массовый источник по истории русских революций (методика количественного анализа): Автореферат дис. ... д-ра истор. наук. М., 2005
  40. Мишуков О.В. Русская мемуаристика первой половины XIX века: проблемы жанра и стиля. Лодзь, 2007
  41. Войцехівська І. Мемуаристика. В кн.: Спеціальні історичні дисципліни: Довідник. К., 2008.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНДРІЄВСЬКИЙ ВІКТОР НИКАНОРОВИЧ
  • АНДРУСЯК МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • АНТОНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • БАГАЛІЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • БАЛИКА БОГДАН
  • БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • БАЖАНСЬКИЙ МИХАЙЛО
  • БІЛОКІНЬ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
  • БОДЯНСЬКИЙ ОСИП МАКСИМОВИЧ
  • БОРЩАК ІЛЬКО
  • БИКОВСЬКИЙ ЛЕВ ЮСТИНОВИЧ
  • ЧИКАЛЕНКО ЄВГЕН ХАРЛАМПОВИЧ
  • ДАШКЕВИЧ ЯРОСЛАВ РОМАНОВИЧ
  • ДЕБАГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ
  • ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОВЖЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДУБРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ДУМІН (ДУМИН) ОСИП ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ
  • ДИСИДЕНТСЬКІ (ОПОЗИЦІЙНІ) РУХИ 1960–1980-Х РОКІВ В УКРАЇНІ
  • ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНІ
  • ЄФРЕМОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЄРЛИЧ ЯКИМ
  • ФАЛЬКОВСЬКИЙ ІВАН ЯКИМОВИЧ
  • ФЕДОРОВ ОЛЕКСІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ФЕЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ ІВАН АНДРІАНОВИЧ
  • ҐАЛАҐАН ГРИГОРІЙ ПАВЛОВИЧ
  • ГІРНЯК ЙОСИП
  • ГОЛОБУЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ГОРБАЛЬ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГРИЦАК ПАВЛО ЄВГЕНОВИЧ
  • ГРИГОРЕНКО ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ
  • ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ГУБЕРНСЬКІ КОМІСАРИ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА
  • КАПУСТЯНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КЕДРОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • КОРДТ ВЕНІАМІН
  • КОРЖ МИКИТА ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КОСТЮК ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ МАКСИМ МАКСИМОВИЧ
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КРУПНИЦЬКИЙ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛЕОНТОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛОМИКОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ
  • ЛОРЕР МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛУКОМСЬКИЙ СТЕФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАХНО (МІХНЕНКО) НЕСТОР ІВАНОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАКУХ ІВАН ІЛЛІЧ
  • МАРКЕВИЧ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • МАРТОС БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • МАЙСТРЕНКО ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАЗЕПА ІСААК ПРОХОРОВИЧ
  • МЕМУАРИ
  • МУРАВЙОВ-АПОСТОЛ МАТВІЙ ІВАНОВИЧ
  • МУРЗАКЕВИЧ МИКОЛА НИКИФОРОВИЧ
  • МУЖИЛОВСЬКИЙ СИЛУЯН АНДРІЙОВИЧ
  • МИЦИК ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • НАГАЄВСЬКИЙ ІСИДОР
  • НАЗАРУК ОСИП ТАДЕЙОВИЧ
  • НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ ПАВЛОВИЧ
  • ОГЛОБЛИН ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ОКІНШЕВИЧ ЛЕВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ОРЛИК ПИЛИП
  • ПАНЬКІВСЬКИЙ КОСТЬ
  • ПЕТРІВ ВСЕВОЛОД МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПЕТРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ПІДГАЙНИЙ СЕМЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ПІДКОМОРІЙ
  • ПІСКОРСЬКИЙ ВОЛОДИМИР КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО НАТАЛІЯ ДМИТРІВНА
  • ПРЕДВОДИТЕЛЬ ДВОРЯНСТВА
  • ПРЕТВИЧ БЕРНАРД
  • ПРИХОДЬКО ВІКТОР КІНДРАТОВИЧ
  • ПИШЧЕВИЧ ОЛЕКСАНДР СЕМЕНОВИЧ
  • ПИШЧЕВИЧ СЕМЕН СТЕПАНОВИЧ
  • РОМАНОВСЬКИЙ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РУДЕНКО МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ
  • РУДНИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • РУСОВА СОФІЯ ФЕДОРІВНА
  • САБУРОВ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • САМЧУК УЛАС ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЩЕРБИНА ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ШАНКОВСЬКИЙ ЛЕВ ПЕТРОВИЧ
  • ШАПОВАЛ МИКОЛА ЮХИМОВИЧ
  • ШЕЛЕСТ ПЕТРО ЮХИМОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ШЕВЕЛЬОВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ШЛІХТЕР ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • ШУЛЬГИН ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ
  • СІЧИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)
  • СКАЛЬКОВСЬКИЙ АПОЛЛОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СЛАБЧЕНКО МИХАЙЛО ЄЛИСЕЙОВИЧ
  • СТАНИ, УСТАЛЕНІ СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ В СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ТА РАННЬОМОДЕРНИХ СУСП-ВАХ
  • СТОРОЖЕНКО МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • СВІТЛИЧНА НАДІЯ ОЛЕКСІЇВНА
  • ТЮТЮННИК ЮРІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ТОКАРЖЕВСЬКИЙ-КАРАШЕВИЧ ЯН
  • ЦЕГЕЛЬСЬКИЙ ЛОНГИН МИХАЙЛОВИЧ
  • ТИМОШЕНКО СТЕПАН ПРОКОПОВИЧ
  • ТИШКЕВИЧ МИХАЙЛО
  • ВАСИЛЕНКО МИКОЛА ПРОКОПОВИЧ
  • ВЕЛИЧКІВСЬКИЙ МИКОЛА
  • ВЕРНАДСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ВЕРШИГОРА ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • ВІНТОНЯК ОЛЕКСАНДР
  • ВОЗНЯК МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ
  • ВИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • ЗАТОНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ЗАЙЦЕВ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ЗЕЛИНСЬКИЙ ВІКТОР ПЕТРОВИЧ
  • ЖУК АНДРІЙ ІЛЛІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БІБЛІОЛОГІЯ
  • БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВО
  • БІОГРАФІСТИКА
  • МЕМУАРИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)