ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР АМВРОСІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Скрипник П.І. МЕНЧИЦЬ Володимир Амвросійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Menchyts_V_A (останній перегляд: 21.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР АМВРОСІЙОВИЧ

МЕНЧИЦЬ Володимир Амвросійович (1837–16.03.1916) – фольклорист. Н. в с. Вчорайше (нині село Ружинського р-ну Житомир. обл.) в родині священика. Початкову освіту отримав удома. На поч. 1850-х рр. вступив до Київ. духовної семінарії, а після її закінчення – до Київської духовної академії, яку через хворобу не закінчив.

Багато подорожував. Бував як в Україні, так і за кордоном, зокрема в Австро-Угорщині та Німеччині. Записував пісні, перекази, легенди, казки та ін. матеріали в галузі народознавства. Деякий час мешкав у Санкт-Петербурзі, де познайомився з М.Костомаровим, П.Кулішем, Я.Кухаренком та ін.

У 1860-х рр. оселився в Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ), одружився і отримав за жінкою велике віно – 900 десятин землі. Незабаром цю землю продав і вклав виручені гроші в кілька книгарень, які відкрив у Херсоні, Миколаєві та Єлизаветграді (нині м. Кіровоград). У кінці 1860-х рр. переселився до Єлизаветграда. При книгарні відкрив б-ку, книгами якої безкоштовно могли користуватися всі бажаючі. У 1890-х рр. оселився в Києві. Мав дружні стосунки з І.Карпенком-Карим, П.Саксаганським, І.Тобілевичем, М.К.Садовським та ін. діячами укр. к-ри.

Збирав усну нар. творчість. Певний час його керівниками були проф. В.Антонович та М.Драгоманов. Його праці були видрукувані в книзі "Малорусские народные предания и рассказы" (Київ, 1876), яку впорядкував і видав М.Драгоманов. З 400 найрізноманітніших записів 62 належать М. В Ін-ті рукопису НБУВ зберігається рукопис М. "Сборник этнографических материалов", оправлений у картон, з помітками на полях і деякими правками в тексті, зробленими А.Кримським. На 236 аркушах вміщено 121 запис нар. легенд, анекдотів, приказок тощо.

П. у м. Київ. Похований на Лук'янівському цвинтарі.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Малорусские народные предания и рассказы. Свод Михаила Драгоманова. К.,1876.
Література:
  1. В.А. Менчиц (некролог). "Киевская мысль", 1916, 20 марта
  2. Менчиц В.А. "Исторический вестник", 1916, № 5
  3. Стеценко Л. Забута сторінка минулого. "Дніпро", 1967, № 3
  4. Стеценко Л. В.А. Менчиць (До 50-річчя з дня смерті). "Народна творчість та етнографія", 1966, № 2.

Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • ДЕСЯТИНА
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • КАРПЕНКО-КАРИЙ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КІРОВОГРАД
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КРИМСЬКИЙ АГАТАНГЕЛ ЮХИМОВИЧ
  • КУХАРЕНКО ЯКІВ ГЕРАСИМОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919
  • МИКОЛАЇВ
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ТОБІЛЕВИЧ І.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)