ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МЕНЦИНСЬКИЙ МОДЕСТ ОМЕЛЯНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. МЕНЦИНСЬКИЙ Модест Омелянович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mentsynsky_M_O (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕНЦИНСЬКИЙ МОДЕСТ ОМЕЛЯНОВИЧ

МЕНЦИНСЬКИЙ Модест Омелянович (29.04.1875–11.12.1935) – співак, драм. тенор. Н. в с. Новосілки (нині с. Великі Новосілки Мостиського р-ну Львів. обл.). Походив з родини сільського священика. Закінчив духовну семінарію у Львові і теологічний ф-т Львів. ун-ту (1899). Вокальну освіту здобув у Львівській (1897–99, клас В.Висоцького) та Франкфуртській (1899–1901, клас Ю.Штокгаузена) консерваторіях. 1901 дебютував на сцені Франкфуртської опери. 1902–03 – соліст Ельберфельдської опери (Німеччина), 1903–04 – оперного театру в Карлсруе (провінція Баден, Німеччина), 1904–10 – Стокгольмської опери (Швеція), 1910–26 – Кельнської опери (Німеччина). Гастролював на оперних сценах Львова (1903, 1908–09), Лондона ("Ковент-Гарден", 1905), Мюнхена, Берліна, Байройта, Відня (1914), Амстердама, Копенгагена, Варшави, Праги (1924), Гамбурга, а також у містах Італії та Франції. 1912, 1924, 1925 та 1928 М. виступав з концертами в Галичині (Львів, Станіслав (нині м. Івано-Франківськ), Коломия, Стрий та ін.). З 1927 займався пед. діяльністю в Стокгольмі, де заснував приватну школу співу. Останній концерт дав 1933 у Стокгольмі. Перед смертю заповів свою приватну б-ку Науковому товариству імені Шевченка у Львові.

Як співак вирізнявся голосом великої сили, чіткою дикцією, широким діапазоном (понад 3 октави), самобутнім трактуванням образу й неабиякою темпераментністю. Репертуар М. налічував бл. 50 партій в операх Р.Вагнера, Р.Штрауса, Л. ван Бетховена, Дж.Верді, Ж.Бізе, Д.Пуччіні, С.Монюшка, Ш.Гуно, М.В.Лисенка та ін. Європ. визнання здобув завдяки виконанню партії Зигфріда з циклу "Перстень Нібелунгів" Р.Вагнера. Заразом був неперевершеним інтерпретатором укр. нар. пісень і творів М.Лисенка. У концертах виконував твори М.Лисенка, С.Людкевича, Д.Січинського та ін. Записав на платівки в Стокгольмі та Берліні понад 40 творів, у т. ч. укр. нар. пісні, романси М.Лисенка, Д.Січинського, Я.Ярославенка, арії з опер Р.Вагнера, Дж.Верді, Д.Пуччіні, Ф.Флотова та ін. Відзначений вищою швед. нагородою – орденом Ваза (1909). Фонд М., створений на основі його особистого архіву, який передав 1995 онук співака Ганс Менцинський, зберігається в Музично-меморіальному музеї С.Крушельницької у Львові.

П. у м. Стокгольм.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Людкевич С. Менцінський як оперний співак. "Шляхи", 1918, № 1
  2. Його ж. Модест Менцінський і українська народна пісня. В кн.: "Терем" (К.–Львів), 1919
  3. Модест Менцинський. "Музика", 1927, № 3
  4. Деркач І. Модест Менцинський – героїчний тенор. Львів, 1969
  5. Колесса М. Спогади про Модеста Менцинського. "Музика", 1975, № 6
  6. Модест Менцинський: Спогади. Матеріали. Листи. К., 1995
  7. Білавич Д. Нові матеріяли в музеї С. Крушельницької. "Свобода" (Джерсі-Сіті), 1997, № 56, 22 березня
  8. Стельмашевська О. Повернення Модеста Менцинського. "День", 2005, № 18, 3 лютого.

Посилання:
  • ГАЛИЧИНА
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КОЛОМИЯ
  • ЛЬВІВ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • ЛЮДКЕВИЧ СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВАРШАВА
  • ВІДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • КОЛОМИЯ
  • КОЗАЦЬКА ТЕМАТИКА В УКРАЇНСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ
  • ЗАЛУГА БОГДАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)