ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МІДНО-КАМ'ЯНИЙ ВІК, УЖИВАНІШЕ

  Бібліографічне посилання: Отрощенко В.В. МІДНО-КАМ'ЯНИЙ ВІК, уживаніше [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Midno_kamyany_vik (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІДНО-КАМ'ЯНИЙ ВІК, УЖИВАНІШЕ

МІДНО-КАМ'ЯНИЙ ВІК, уживаніше – енеоліт (від лат. aeneus – мідний – і грец. λίϑος – камінь), рідше – халколіт (від грец. χαλκός – мідь – і λίϑος – камінь), мідний вік – самостійна й важлива доба праісторії, пов'язана з освоєнням людством першого металу – міді (6–4 тис. до н. е.). М.-к.в., за критеріями археологічної періодизації, – доба впровадження та широкого використання мідних виробів, що спричиняло деградацію кременевої індустрії, збіднення номенклатури кам'яних знарядь. Знайомство з самородною міддю відбулося ще раніше (9–7 тис. до н. е.) на Бл. Сході. Спочатку самородну мідь сприймали як різновид м'якого каменю і лише з часом її стали виділяти серед ін. матеріалів за особливими технологічними властивостями. На першому етапі освоїли технологію мех. формування міді, а згодом – прийоми плавлення її в тиглях, горнах та виготовлення речей із застосуванням литва. М.-к.в. розпочався з усвідомлення людиною певних переваг міді перед ін. матеріалами, відомими на той час. За часів М.-к.в. знаряддя з металу аж ніяк не усунули з ужитку кам'яні, кістяні, рогові чи дерев'яні артефакти, але перехід до використання міді сприяв розширенню тех. можливостей у численних галузях вир-ва. Вироби з міді високо цінувалися, будучи засобом обміну та престижними речами, що відбивали соціальний статус власника. Потреба в мідних речах стимулювала вир-во й сприяла міжплемінному обміну. М.-к.в. – час поширення спеціалізованого землеробства й тваринництва, виникнення ранніх ремісничих вир-в у галузях, які вимагають спец. знань, зокрема – у гончарстві, гірничій справі, металургії та металообробці. За М.-к.в. було створено умови для переходу від пізньої первісності до ранньодерж. утворень на базі інтенсивного іригаційного землеробства в Месопотамії та Єгипті. До Південної та Центрально-Сх. Європи перші звістки про метал потрапили з Передньої Азії через Балкани, а період розквіту М.-к.в. припадає тут на 5 тис. до н. е., коли з численних копалень Балканського п-ова (Аї-Бунар у Болгарії, Рудна Глава в Сербії та ін.) почали розповсюджуватися руда і виплавлений з неї метал (у вигляді зливків чи готових виробів) просторами півдня Європи, з Надчорномор'ям включно. На теренах України М.-к.в. датується 5–4 тис. до н. е. У цей час тут поляризуються два світи – землеробів Правобереж. Лісостепу та скотарів Степу. Складні взаємини цих сил визначили на кілька тисячоліть провідну сюжетну лінію праісторії та історії України.

Нині намічені 3 періоди в розвитку місц. М.-к.в., що відбивають динаміку соціально-екон. зрушень та культ. процесів в Степу та Лісостепу. Перший, ранній, період тривав від межі 6–5 до останньої чверті 5 тис. до н. е. Його репрезентували ранньоземлеробські к-ри: Прекукутень – раннє Трипілля (етапи А та В-1; див. Трипільська культура) на Середньому Дністрі та Пд. Бузі, Болград-Алдень (к-ра Гумельниця) у пониззі Дунаю, к-ра Лендель на Волині та в Галичині, к-ра Полгар у Закарпатській Україні та скелянська к-ра скотарів середньостогівської культурно-історичної спільності в Степу. Другий, розвинутий, період (межа 5–4 – 3-тя чверть 4 тис. до н. е.) припадає на час розквіту культурно-істор. спільності Кукутень-Трипілля (етапи В-2 та С-1), поширення на Волині та в Галичині населення лійчастого посуду культури та розвитку к-ри Полгар на Закарпатті. До світу скотарів входили тоді стогівська та дереївська к-ри середньостогівської культурно-істор. спільності, квітянська (постмаріупольська; див. також Маріупольська культурно-історична спільність) к-ра та нижньомихайлівська культура. Третій, фінальний, період (4-та чв. 4 – 1-ша чв. 3 тис. до н.е.) трактується як перехідний від М.-к.в. до бронзового віку – час появи штучних мідно-миш'якових та мідно-срібних сплавів. Погіршення кліматичної ситуації зумовило заг. кризу ранньоземлеробських спільнот та розпад культурно-істор. спільності Кукутень-Трипілля. У землеробському ареалі утворюються софіївська, городська, гординештська (жванецька) к-ри (локальні варіанти), а на Закарпатті – к-ра Баден. Частина трипільського населення просувається в Степ, де за участі місц. населення створює усатівську к-ру скотарів на заході регіону (див. Усатівські пам'ятки) та животилівсько-вовчанський тип пам'яток у Наддніпрянщині та Надазов'ї з помітними впливами майкопської к-ри Пн. Кавказу. Північніше над Дніпром формується рогачицька к-ра та виникають пам'ятки типу Пивиха, а з Донщини аж до Дніпра просочується скотарське населення рєпінської к-ри. М.-к.в., на відміну від кам'яного віку, бронз. віку та залізного віку, не є універсальною стадією в розвитку людства, репрезентуючи фактично найрозвинутіші к-ри неолітичної доби (див. Неоліт), знайомі з металами. Так, Лівобереж. Лісостеп та Полісся за М.-к.в. населяли носії ще неолітичних культурно-істор. спільностей – дніпро-донецької культурно-історичної спільності та ямково-гребінцевої кераміки культури. М.-к.в. пов'язаний також з консолідацією та розпадом на локальні діалекти індоєвроп. мовної спільності (див. Індоєвропейська спільність).

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Археологія Української РСР, т. 1. К., 1971
  2. Даниленко В.Н. Энеолит Украины. К., 1972
  3. Энеолит и бронзовый век Украины. К., 1976
  4. Мерперт Н.Я. Проблемы энеолита степи и лесостепи Восточной Европы. В кн.: Энеолит Восточной Европы. Куйбышев, 1980
  5. Энеолит СССР. Археология СССР. М., 1982
  6. Давня історія України, т. 1. К., 1997
  7. Rassamakin Ju. Die Nordpontische Steppe in der Kupferzeit: Greber aus der Mitte des 5. Jts. bis Ende des 4. Jts. V. Chr. Archeologie in Eurasien 17. Berlin, 2004
  8. Україна – хронологія розвитку з давніх часів до пізньої Античності, т. 1. К., 2007.

Посилання:
  • АРХЕОЛОГІЧНА ПЕРІОДИЗАЦІЯ
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ДНІПРО-ДОНЕЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГУМЕЛЬНИЦЯ
  • ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА СПІЛЬНІСТЬ
  • КАМ'ЯНИЙ ВІК
  • ЛЕНДЕЛЬ, ЛЕНДЕЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
  • ЛІЙЧАСТОГО ПОСУДУ КУЛЬТУРА
  • МАРІУПОЛЬСЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ОБЛАСТЬ
  • НЕОЛІТ, НОВОКАМ'ЯНИЙ ВІК
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • СЕРЕДНЬОСТОГІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
  • УСАТІВСЬКІ ПАМ'ЯТКИ, КОМПЛЕКС ПАМ'ЯТОК
  • ВОЛИНЬ
  • ЯМКОВО-ГРЕБІНЦЕВОЇ КЕРАМІКИ КУЛЬТУРА
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАЛІЗНИЙ ВІК

  • Пов'язані терміни:
  • АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ УРСР
  • АРХЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • БУЛАВА
  • ДАНИЛЕНКО ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДАВНЯ ІСТОРІЯ
  • ЕНЕОЛІТ
  • ЕТНОГЕНЕЗ
  • ЕТНОГЕНЕЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
  • ГОРОДЕНКА
  • ГУМЕЛЬНИЦЯ
  • ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА СПІЛЬНІСТЬ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ АН УСРР
  • КАМІНСЬКИЙ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • КАМ'ЯНИЙ ВІК
  • КОРШАК КИРИЛО ЮХИМОВИЧ
  • КОСІВ
  • КОТОВАНЕ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • КОЗУБОВСЬКИЙ ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ
  • КРУЦ ВОЛОДИМИР ОПАНАСОВИЧ
  • КУЛЯСТИХ АМФОР КУЛЬТУРА
  • ЛЕНДЕЛЬ, ЛЕНДЕЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
  • МАНГУП (МАНГУП-КАЛЕ), АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА І ДАВНЄ МІСТО
  • МАРІУПОЛЬСЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ОБЛАСТЬ
  • МЕГАЛІТИ
  • МИХАЙЛІВСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ
  • НЕОЛІТ, НОВОКАМ'ЯНИЙ ВІК
  • СЕРЕДНЬОСТОГІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
  • ТИСЬКА КУЛЬТУРА
  • ВОЛОДАРСЬК-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОРОХТА
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗБРОЯ
  • ЗЕМЛЕРОБСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)