Бібліографічне посилання: Путро О.І. МІНІХ Бургард-Крістоф [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Minikh_B_K (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІНІХ Бургард-Крістоф (09.05. 1683–27(16).10.1767) – рос. військ. і держ. діяч нім. походження. Службу в Росії розпочав 1721 як військ. і гірничий інженер. За наказом імп. Петра I М. перебрав у кн. О.Меншикова кер-во спорудженням (копанням) Ладозького каналу, що здійснювалося, гол. чин., руками укр. козаків. На буд. роботах від непосильної праці, голоду й важкого клімату гинули десятки тисяч осіб. Під час російсько-турецької війни 1735–1739 М. – головнокомандувач Дніпровською армією, що тривалий час була дислокована на території Гетьманщини і Слобідської України; військ. губернатор Білгорода і Києва. 28 травня 1736 заволодів фортецею Перекоп, 17 червня 1736 – Бахчисараєм, але за браком продовольства і фуражу залишив Крим. 12–13 червня 1737 керував штурмом Очакова. У Ставучанській битві 28 серпня 1739 розгромив армію сераскіра Вєлі-паші, заволодів Хотином і майже усією Молдовою. Будучи в цей час необмеженим правителем України, М. силоміць згонив укр. селян і козаків на побудову фортець, земляних укріплень тощо, де вони змушені були працювати "своїм коштом" і зі своїм знаряддям. Масові реквізиції робочої худоби, залучення населення до обозної служби в армії, що здійснювалися за ініціативою М., призвели до руйнування госп-ва України. За його наказом укр. козац. полки, які перебували в складі рос. армії, під час бойових дій виконували здебільшого різні фортифікаційні роботи. У листопаді 1740 за активною участю М. в Санкт-Петербурзі стався двірцевий переворот на користь Брауншвейзької родини. М. став 1-м міністром рос. уряду. У листопаді 1741 зі сходженням на престол Єлизавети Петрівни М. було заслано до Сибіру, звідки він був повернутий імп. Петром III. В останні роки життя, за царювання Катерини II, М. керував роботою Балтійського та Нарвського портів, Кронштадтського й Ладозького каналів.