ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МІНІСТЕРСТВО ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ

  Бібліографічне посилання: Кашеварова Н.Г. МІНІСТЕРСТВО ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ministerstvo_okupovanykh_terytoriy (останній перегляд: 15.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІНІСТЕРСТВО ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ

МІНІСТЕРСТВО ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ (Reichsministerium für die besetzten Ostgebiete, ще Рейхсміністерство у справах окупованих східних територій, "Ostministerium" (Східне міністерство)) – вищий орган цивільної влади, створений на підставі наказу А.Гітлера "Про цивільне управління на окупованих східних територіях" від 17 липня 1941 на чолі з рейхсляйтером А.Розенбергом для управління окупованими територіями СРСР. Факт призначення рейхсміністром окупованих сх. територій А.Розенберга був оприлюднений лише в листопаді 1941. Його постійним заступником був А.Мейєр, представником при ставці фюрера – В.Кьоппен. Створенню М.о.с.т. передувало призначення А.Розенберга уповноваженим у "питаннях Сходу" (квітень 1941). Сфери повноважень мін-ва і його відносини з ін. установами Третього рейху, а також концептуальні засади його політики визначалися наказами та розпорядженнями А.Гітлера, А.Розенберга, Г.Герінга, В.Кейтеля та ін., що було також відображене в ін. документах (див. "Зелена папка", "Коричнева папка") щодо окупаційного режиму (див. Окупаційний режим на території України 1941–1944). Територіально М.о.с.т. поділялося на рейхскомісаріат "Остланд" (центр – м. Рига; нині столиця Латвії), рейхскомісар – Г.Льозе) та рейхскомісаріат "Україна" (центр – м. Рівне, рейхскомісар – Е.Кох), що складалися з ген. округів (див. Генерал-комісаріати), а ген. округи – з районів (див. Гебітскомісаріати). Інші заплановані у складі М.о.с.т. рейхскомісаріати: "Москва" ("Московія"), "Кавказ" і "Туркестан" не були створені, за винятком окремих служб. Право призначати рейхскомісарів залишалося за А.Гітлером. Апарат мін-ва складався з центр. служб у Берліні (Німеччина) та низки структур на окупованих територіях. Осн. структури мін-ва розміщувалися в різних районах Берліна (загалом, за різними даними, від 35 до 55 адрес для різних відділів), у т. ч. в будівлі колиш. посольства СРСР (В 8, Унтер ден Лінден, 63) та колиш. резиденції литов. дипломатичної місії (В 35, Курфюрстенштрассе, 134). Кількість співробітників центр. апарату мін-ва в Берліні, за даними А.Целльгубера, налічувала бл. 1600 осіб і складалася зі співробітників ін. служб А.Розенберга – Зовнішньополіт. відомства НСДАП, Пн. т-ва та ін., а також ін. мін-в і служб Третього рейху – рейхсканцелярії, мін-ва економіки, мін-ва закордонних справ тощо. На місцях до складу службовців мін-ва входили співробітники місц. походження. Тривалий час М.о.с.т. оцінювалося як досить слабка, невпливова та бездієва політ. структура всупереч великому штатові його співробітників і розгалуженій структурі. Станом на 1943 в його складі були 3 осн. відділи з численними підвідділами та службами, кількість яких періодично змінювалася. Центральним був Гол. відділ "Політика" (на чолі – Г.Ляйббрандт (1941–43), пізніше – Г.Бергер). Він складався спочатку з 8-ми, потім – з 10-ти відділів. Серед них – відділ "Загальна політика" (основний, керівник – О.Бройтігам (1941–44)), відділи, що відповідали за рейхскомісаріати, відділи культ. політики, народностей і міграційної політики (переселення), преси і просвіти, молоді, жінок та ін. На початку 1943 з нього виокремився самостійний відділ пропаганди. Другий відділ мін-ва (адміністративний) – Гол. відділ "Управління" (керівник – Л.Рунте) – складався з 6-ти відділів із 40-ка робочими групами та займався питаннями внутр. управління, фінансів, правової сфери, охорони здоров'я, соціальної політики тощо. Третій відділ – "Економіка" ("Господарство") – складався з груп і відділів з екон. управління, ціноутворення, матеріального забезпечення, продовольства, пром-сті та транспорту. Частина служб М.о.с.т. не входила до складу цих трьох відділів і підпорядковувалася А.Розенбергові або його заступникові, напр., "Служба уповноваженого з особливих питань" та "Центральний відділ" (для управління мін-вом). При мін-ві існувала низка ін. інституцій, напр., Центр з вивчення Сходу, Центр. служба обліку та охорони культ. цінностей окупованих сх. територій, т. зв. команда Штумпа (займалася збиранням відомостей про нім. поселення на Півдні України та Росії) та ін. У компетенції М.о.с.т., крім завдання германізації зайнятих сх. територій у руслі націонал-соціалістської расової концепції, перебувало політ. планування, організація адм. управління, правова сфера, трудова політика, к-ра, церк. життя, міграційна політика тощо. Серед орг-цій, що тісно співробітничали з мін-вом, був також Оперативний штаб рейхсляйтера Розенберга (див. Оперативний штаб Розенберга), що займався конфіскацією та вивезенням культ. цінностей. У дійсності повноваження М.о.с.т. і його діяльність у багатьох сферах були обмежені або лише формальні, зокрема, у питаннях військ. економіки, пропаганди, безпеки та поліцейського управління, оскільки мін-во функціонувало в умовах конкуренції з ін. службами Третього рейху: Головним управлінням імперської безпеки Німеччини та його структурами, зокрема таємною держ. поліцією (гестапо) та службою безпеки, з уповноваженим по здійсненню 4-річного плану (забезпечення військ. економіки) Г.Герінгом, Госп. штабом "Ост", військ. структурами, службами мін-ва зовн. справ тощо. Значно впливав на діяльність М.о.с.т. в Україні особистий конфлікт А.Розенберга і Е.Коха через відмінності в поглядах на концепцію управління зайнятими територіями. Зі звільненням території СРСР рейхскомісаріати були ліквідовані, їхній апарат – евакуйований, а значна частина співробітників – мобілізована. Фактично існування М.о.с.т. припинилося ще восени 1944, остаточно – у травні 1945, коли розпорядженням рейхспрезидента К.Дьоніца 6 травня 1945 посада рейхсміністра окупованих сх. територій була ліквідована, а невдовзі вже не існуюче М.о.с.т. було офіційно розпущене разом з низкою ін. мін-в Третього рейху.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Преступные цели – преступные средства: Документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1941–1944). М., 1985
  2. Reichsministerium für die besetzten Ostgebiete, Bestand R 6. Koblenz, 1987
  3. Rebentisch D. Führerstaat und Verwaltung im Zweiten Weltkrieg: Verfassungsentwicklung und Verwaltungspolitik 1939–1945. Stuttgart, 1989
  4. Война Германии против Советского Союза 1941–1945: Документальная экспозиция. Берлин. 1992
  5. Blum-Minkel Ch. Alfred Rosenberg als Reichsminister für die besetzten Ostgebiete. Universität Hamburg, 1995
  6. Piper E. Alfred Rosenberg: Hitlers Chefideologe. München, 2005
  7. Zellhuber A. "Unsere Verwaltung treibt einer Katastrophe zu ...": das Reichsministerium für die besetzten Ostgebiete und die deutsche Besatzungsherrschaft in der Sowjetunion 1941–1945. München, 2006.

Посилання:
  • ГЕБІТСКОМІСАРІАТИ
  • ГЕНЕРАЛ-КОМІСАРІАТИ
  • ГЕРІНГ ГЕРМАН-ВІЛЬГЕЛЬМ
  • ГІТЛЕР АДОЛЬФ
  • ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ІМПЕРСЬКОЇ БЕЗПЕКИ НІМЕЧЧИНИ (РСХА)
  • КЕЙТЕЛЬ ВІЛЬГЕЛЬМ
  • КОХ ЕРІХ
  • КОРИЧНЕВА ПАПКА
  • ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ НІМЕЦЬКИЙ (1941-1944)
  • ОПЕРАТИВНИЙ ШТАБ РАЙХСЛЯЙТЕРА РОЗЕНБЕРГА
  • РЕЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РІВНЕ
  • РОЗЕНБЕРГ АЛЬФРЕД
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ЗЕЛЕНА ПАПКА Г. ГЕРІНГА

  • Пов'язані терміни:
  • ОПЕРАТИВНИЙ ШТАБ РАЙХСЛЯЙТЕРА РОЗЕНБЕРГА
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РОМИ
  • РОЗЕНБЕРГ АЛЬФРЕД
  • ШТЕПА КОСТЬ ФЕОДОСІЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)