ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ У СПРАВАХ БІЖЕНЦІВ

  Бібліографічне посилання: Павленко М.І. МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ У СПРАВАХ БІЖЕНЦІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mizhnarodna_organizatsiya_bizhentsiv (останній перегляд: 23.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ У СПРАВАХ БІЖЕНЦІВ

МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ У СПРАВАХ БІЖЕНЦІВ (ІРО – від англ. International Refugee Organisation; IRO) – була ств. замість ЮНРРА (див. Адміністрація допомоги і відбудови Об'єднаних Націй ), компетентність якої після Другої світової війни виявилася недостатньою у вирішенні таких питань, як встановлення громадянства , виявлення воєнних злочинців тощо. Від 1 липня 1947 до 10 вересня 1948 функції ІРО виконував її підготовчий к-т. 20 серпня 1948 було ухвалено статут ІРО, і з 10 вересня того ж року вона почала діяти. Вищим органом управління ІРО була ген. рада. У період між її засіданнями кер-во здійснював виконавчий к-т. У багатьох країнах існували філії та тимчасові місії ІРО, а також розгалужена мережа комісій і к-тів, що займалися окремими питаннями. Координацією діяльності добровільних допомогових орг-цій займався ств. при адміністрації ІРО спец. консультативний к-т. Порівняно з ЮНРРА ІРО мала істотні переваги: вона була компетентною вирішувати більш широке коло питань, в її розпорядженні були значні кошти, чисельний адм. апарат і понад 50 спец. періодичних видань. Крім того, ІРО мала свій флот. ІРО займалася питаннями опікунства й надання допомоги великій кількості людей, які в силу різних причин опинилися поза межами країн походження чи останнього місця проживання, еміграції та влаштування на нових місцях сімей і окремих осіб, розселення в країнах осідку, масового розселення. Одним з гол. напрямів її діяльності була репатріація . Серед великої маси людей, якими опікувалася ІРО, були й українці. Рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй ІРО на поч. 1949 була ліквідована як така, що виконала своє завдання, але 3 грудня 1949 ухвалено нову резолюцію про продовження терміну діяльності ІРО до 1 січня 1951. Цією ж резолюцією передбачалося створити з 1 січня 1951 нову структуру в рамках Організації Об'єднаних Націй – Верховний комісаріат у справах біженців, який замінив ІРО і діє й досі.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Лещенко Л.О. Україна на міжнародній арені: 1945–1949. К., 1969
  2. Павленко М.І. "Біженці" та "переміщені особи" в політиці імперіалістичних держав (1945–1949 рр.). К., 1979.

Посилання:
  • АДМІНІСТРАЦІЯ ДОПОМОГИ І ВІДБУДОВИ ОБ\'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • ГРОМАДЯНСТВО
  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • РЕПАТРІАЦІЯ
  • ВОЄННІ ЗЛОЧИНЦІ

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАЦІЯ ДОПОМОГИ І ВІДБУДОВИ ОБ\'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • БІЖЕНЦІ ТА ПЕРЕМІЩЕНІ ОСОБИ
  • КОРГУН МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОЦЬ МАРІЯН-ПАВЛО
  • КОЗЛОВСЬКА ВАЛЕРІЯ ЄВГЕНІВНА
  • ПЕРЕМІЩЕНІ ОСОБИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)