ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МІЖНАРОДНІ РЕГІОНАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  Бібліографічне посилання: Мартинов А.Ю. МІЖНАРОДНІ РЕГІОНАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mizhnarodni_regionalni_organizatsii (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІЖНАРОДНІ РЕГІОНАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

МІЖНАРОДНІ РЕГІОНАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ об'єднують країни певного регіону. Вони створюються на основі договору з метою вирішення спільних проблем відповідно до нац. інтересів держав-членів. Сферою діяльності М.р.о. можуть бути питання в межах регіонального співробітництва: спільна безпека, екон., політ., культ. взаємодія. Глава 8 Статуту ООН передбачає умови створення та діяльності регіональних орг-цій безпеки. Діяльність М.р.о. має відповідати цілям та принципам Статуту ООН, вони мають сприяти Організації Об'єднаних Націй у вирішенні екон., соціальних, культ. проблем. За сферою компетенції регіональні міжнар. орг-ції поділяються на орг-ції загальної та спеціальної компетенції. М.р.о., як правило, мають певну орг. структуру та постійно діючі керівні органи. Напр., Організація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Орг-ція амер. д-в тощо. М.р.о. покликані сприяти розвиткові ефективного двостороннього та багатостороннього співробітництва, стабілізації міжнародних відносин. З метою розвитку прикордонного співробітництва між суміжними регіонами сусідніх європ. д-в з 1950-х рр. створювалися т. зв. єврорегіони. З 1990-х рр. укр. області беруть участь у діяльності таких єврорегіонів: "Буг", "Карпати", "Верхній Прут", "Нижній Прут". Станом на 2009 Україна є членом наступних М.р.о.: ОБСЄ, ОЧЕС, Центральноєвропейської ініціативи, Співдружності незалежних держав (фактично у статусі спостерігача), ГУАМ (Орг-ція за демократію та екон. розвиток; див. ГУУАМ ). Учасники М.р.о., як правило, конкурують між собою за ступінь впливу на рішення та їхнє виконання. За цим критерієм визначається місце певної держави в регіональній ієрархії впливів. Після розпаду СРСР Україна намагається створити альтернативний російському центр інтеграції. Прикладом таких зусиль є неформальна Балтійсько-Чорноморська дуга, яку Росія розглядає у логіці "санітарного кордону", покликаного відділити РФ від Європи. Подібні геополіт. та стратегічні протиріччя обмежують потенціал діяльності існуючих М.р.о. Водночас зазначені орг-ції залишаються полем дипломатичних зусиль, спрямованих на конструктивне вирішення існуючих проблем на основі норм міжнар. права та принципів добросусідства. Виконання зазначених функцій надає сенс існуванню М.р.о. Історія цих орг-цій закінчується в разі вичерпання предмета співпраці (у процесі європейської інтеграції так було вичерпано функції Європ. об'єднання вугілля і сталі, створеного 1952, але це західноєвроп. регіональне об'єднання після підписання Римського договору 1957 увійшло до структури Європ. екон. співтовариства, а після підписання Маастрихтського договору 1992 про створення Європейського Союзу в 2002 припинило свою діяльність). Може зменшуватися кількість держав-членів міжнар. регіональної орг-ції. Напр., створена 1960 Європ. асоціація вільної торгівлі після вступу 1973 до Європ. екон. співтовариства Великої Британії, Данії та Ірландії втратила чверть своїх членів, а після вступу до ЄС Швеції, Австрії та Фінляндії (1995) опинилася на периферії європ. екон. співпраці. Приклад ряду афр. регіональних орг-цій із обмеженим потенціалом співпраці та гострими протиріччями свідчить про можливість конфронтаційного варіанту розпаду міжнар. регіональної орг-ції. Внаслідок цього посилюється заг. нестабільність міжнар. відносин. Зазначена тенденція особливо властива для періодів глобальних екон. криз та зміни формату систем міжнар. відносин.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Гердеген М. Європейське право. К., 2008
  2. Транскордонне співробітництво у поліетнічних регіонах Східної та Південно-Східної Європи. Ужгород. 1999.

Посилання:
  • БАЛТІЙСЬКО-ЧОРНОМОРСЬКА ДУГА
  • ДЕРЖАВА
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, ЄС
  • ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ
  • ЄВРОРЕГІОН
  • ГУУАМ
  • МААСТРИХТСЬКИЙ ДОГОВІР
  • МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
  • ОБЛАСТЬ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ ЧОРНОМОРСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА (ОЧЕС)
  • СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ (СНД)
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)